5.4.Заземлюючі пристрої

Заземлення електропристроїв необхідно виконувати:

а) при напрузі 500 в і вище змінного та постійного струму — у всіх випадках;

б) при номінальних напругах вище 36 в змінного струму і 110 в постійного струму — у приміщеннях з підвищеною небезпекою, та особливо- небезпечних пристроїв.

Заземлення електропристроїв не потрібно для змінного струму при номінальних напруга 36 в і нижче, для постійного струму при 110 в і нижче.  

До частин, що підлягають заземленню відносяться:

а) корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників і т.п.;

б) приводи електричних апаратів;

в) вторинні обмотки трансформаторів;

г) каркаси камер розподільних пристроїв, розподільних щитів, щитів і пультів керування, щитків і шаф;

д) металеві конструкції розподільних пристроїв, металеві кабельні конструкції, металеві корпуси кабельних муфт, металеві оболонки кабелів, металеві оболонки проводів, сталеві труби електропроводки й інші металеві конструкції, зв'язані з установкою електроустаткування;

е) металеві корпуси пересувних та переносних електроприймачів.

Кожний елемент електроустановки повинний бути приєднаний до заземлення чи до магістралі, що заземлює, за допомогою окремого відгалуження. Послідовне включення в провідник, що заземлює, декількох частин установки, що заземлюються, забороняється.

Відгалуження до однофазних електроприймачів для їхнього заземлення повинні здійснюватися окремим (третім) провідником. Використання для цієї мети нульового проводу відгалуження забороняється.

У вологих приміщеннях всі з'єднання провідників, що заземлюють, необхідно виконувати зварюванням; якщо ж зварювання не можна виконати, допускаються болтові з'єднання, при цьому місця контактів повинні мати захисні покриття.

У приміщеннях сухих, що не мають їдких парів і газів, заземлюючі провідники допускається прокладати безпосередньо по стінах.

У вологих і особливо вологих приміщеннях і в приміщеннях з їдкими парами провідники, що заземлюють, необхідно прокладати на відстані від стін не менше 10 мм.

Приєднання провідників до конструкцій, що заземлюються, повинне бути виконано зварюванням, а приєднання до корпусів апаратів, машин і т.п. — зварюванням, або надійними болтовими з'єднаннями. При наявності вібрацій повинні бути прийняті заходи проти ослаблення контакту (контргайки, пружинні шайби і т.п.).

Заземлення устаткування, що піддається частому демонтажу, повинне виконуватися за допомогою гнучких провідників.

Приєднання провідників, що заземлюють, до металевих оболонок кабелів і проводів варто виконувати пайкою. При цьому повинне бути виконане механічне кріплення провідника, що припаюється, за допомогою скрутки. хомутом і т.п.

Відкрито прокладені заземлюючі провідники, за винятком нульових проводів, а також усі конструкції, проводи і смуги мережі заземлення повинні бути пофарбовані в чорний колір.

Усі відкрито прокладені голі провідники, що заземлюють, а також деталі їхнього кріплення перед прокладкою повинні бути очищені і пофарбовані з усіх боків.

У приміщеннях вологих і з їдкими парами фарбування повинне виконуватися фарбою, стійкою у відношенні хімічних впливів.

Розташовані в землі заземлювачі і провідники, що заземлюють, фарбувати забороняється. Зварювальні шви після приймання повинні бути з усіх боків покриті бітумом.