55. Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі.
Найпоширенішим
способом обмежен-ня торгівлі є імпортне мито – податок, який накладається на
кожну одиницю товару, що завозиться до країни. При запровадженні митного
податку вітчизняна ціна імпортного товару піднімається вище світової ціни.Існує
три основних види митних податків:
• адвалерне мито – запроваджується у вигляді відсотка від митної вартості
товару. При застосуванні адвалерного мита внутрішня ціна імпортного товару (Рd)
складатиме: Рd=Рm+ta.Рm,
де ta – ставка адвалерного мита;
Рm – ціна, за якою товар імпортується (митна вартість товару); • специфічне
мито – визначається у вигляді фіксованої суми з одиниці виміру (ваги, площі,
обсягу і т.ін.). Наприклад, 0,2 ЄВРО за 1 см3 двигуна; 5 ЄВРО за 100
штук. Внутрішня ціна імпортного товару (Рd) після застосування специфічного
митного податку дорівнюватиме: Рd = Рm+ts, де ts – ставка специфічного митного
податку; • комбіноване мито – визначається як поєднання ставок адвалерного та
специфічного мита. Наприклад, 30%, але не менше ніж 6 ЄВРО за 1 штуку; 20%, але
не менше ніж 8 ЄВРО за 1 кг.
Внаслідок запровадження ввізного мита виграють виробники та державний бюджет, а програють споживачі. Це означає, що імпортне мито приводить до перерозподілу доходів від споживачів на користь державного бюджету та виробників у галузях, які конкурують з імпортом. Вивізне мито використовують в основному країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою. Промислово розвинені країни викори-стовують його рідко, а в США опода-ткування експорту взагалі заборонене конституцією.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 Наверх ↑