39. Валюта і види валютних курсів. Методи встановлення валютного курсу.
Валюта – це грошова одиниця що використовується як світові гроші тобто як міжнародна розрахункова одиниця, засіб обігу і платежу. Валютні цінності – це платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати), фондові цінності (акції, облігації), та інші фінансові інструменти іноземного походження, а також аналогічні платіжні документи та фон-дові цінності національного поход-ження. Залежно від емітента валютних коштів розрізняють такі види валют: національна валюта - платіжний засіб (грошова одиниця) певної держави (гривня, долар, марка, фунт стерлінгів тощо); іноземна валюта - грошові знаки зарубіжних держав, а також кредитні та платіжні засоби (чеки, векселі) в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках; колективна валюта - міжнародні грошові одиниці, емісію яких здійснюють міжурядові валютно-кредитні організації. Залежно від режиму використання: конвертована валюта (повно або частково); некон-вертована. Міжнародна торгова валюта - це валюта, що використовується для оцінки міжнародних торгівельних операцій (експорт й імпорт товарів, послуг, капіталу), або валюта як товар, що є предметом купівлі-продажу.
Міжнародна резервна валюта - це валюта, що використовується для покриття дефіциту платіжного балансу надання позик, кредиту, фінансування допомоги тощо. Її головною функцією є створення валютних державних резервів. Валютний курс - це співвід-ношення між грошовими одиницями двох країн, що використовуються для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій. Чин-ники від яких залежить валютний курс: попит і пропозиція на валютному ринку, що встановлюється в кожному конкрет-ному випадку; стан платіжного балансу держави; рівень інфляції; різниця процентних ставок у різних країнах. Види валютних курсів: - офіційний (фіксований) валютний курс - встановлені урядом постійні фіксовані пропорції обміну національної валюти на іноземну і навпаки; - ринковий (гнучкий) валютний курс - курс, що формується на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції; - змішаний - контрольований курс, що застосо-вується до експорту й імпорту, при погашені зовнішнього боргу тощо. Залежно від механізму формування і функціонування розрізняють такі валютні курси: - коливні - курси, що змінюються залежно від попиту чи пропозиції на валютному ринку; - плаваючікурси – це система, при якій у валют відсутні офіційні паритети. Розрізняють плаваючі курси, які змінюються в залежності від попиту та пропозиції на ринку та курси, які корегуються валютними інтервенціями центральних банків.Установлення курсу валют базується на двох основних методах: адміністративному та ринко-вому. Суть адміністративного полягає в офіційному встановленні урядом чи центральним банком курсу національної валюти відносно до іноземних валют. І при такому методі необхідні точні розрахунки, бо при значних відхиленнях офіційного курсу від реального, його або не визнаватимуть, або припиниться проведення міжнародних розрахунків. При адміністративному встановленні курсу національної валюти, може існувати паралельний курс неорганізо-ваного ринку, де буде встановлюватись більш реальне співвідношення валют. Ринковий метод полягає у тому, то курс установлюється на основі механізму ціноутворення під впливом попиту і пропозиції, іноземна валюта при цьому виступає в якості товару на валютному ринку.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 Наверх ↑