45. Поняття та види валютного режиму. Проблеми вибору валютного режиму.
Основою валютної політики країни є вибір режиму валютних курсів, який відповідає економічному стану держави та її зовнішньоекономічним відносинам.
За класифікацією МВФ, у світі нині застосовують п'ять основних режимів валютних курсів: фіксований щодо однієї валюти, фіксований щодо кошика валют, обмежено гнучкий, із керованою гнучкістю та плаваючий.
Кожен валютний режим має певні переваги та вади. Плаваючий курс дає змогу діяти незалежно від стану платіжного балансу, тобто проводити монетарну політику, яка не зобов'язує підтримувати валютний курс у заявле-них межах. Але йому зазвичай притама-нна нестабільність, спричинювана зок-рема спекуляцією. Проте й фіксовані валютні курси можуть дорого обійтися економіці, оскільки вони нерідко підтри-муються за рахунок підвищення процен-тних ставок, до того ж перехід до іншого валютного режиму пов'язаний із певни-ми труднощами. За сучасних умов режими фіксованого та вільно плаваю-чого курсів у чистому вигляді не практи-кують - застосовують їх модифікації: фіксований, але регульований валютний курс та курс керованого плавання. Різни-ця між цими полярними режимами сто-сується технічної сторони підтримки стабільності валютних курсів, коли вони коливаються один щодо іншого. Але й ця, суто операційна різниця поступово стирається. За умов зростання мобіль-ності капіталу та впливу низки інших факторів країнам доводиться вдаватися до все частіших та незначніших коригувань офіційно встановлених валютних паритетів. Із метою залучення капіталу гнучкі валютні режими поєдну-ють із різними схемами страхування, зокрема кредитного. Крайньою формою фіксованих валютних курсів є режим валютного бюро (currency-board), який не дає змоги задіяти механізми рефіна-нсування центрального банку для підтримки ліквідності банківської систе-ми, оскільки пропозиція національних грошей безпосередньо залежить вад накопичення валютних резервів. Це призводить до негнучкості національної кредитної політики, зокрема, інвести-ційний процес ставиться у жорстку залежність від стану платіжного бала-нсу, особливо експорту. Фактично інозе-мна валюта опосередковано стає націо-нальною валютою
Врешті-решт, не обов'язково робити остаточний вибір між фіксованим і гнучким курсом. У залежності від економічної ситуації, стану платіжного балансу країна може вибирати курс, який найбільшою мірою відповідає конкретним умовам, завданням та проблемам. Протягом періоду фіксації курсу країна може переглядати і зміню-вати його рівень, якщо підтримка такого курсу суперечить досягненню інших економічних цілей. Якщо ж курс гнучкий, то все одно у процесі прийняв-ття рішень про скорочення чи розши-рення пропозиції грошей країни, як правило, передбачають якісь граничні можливості коливань, встановлення його на якомусь неформально бажаному рівні та ін. Отже, можна лише умовно говорити про існування абсолютно фіксованих чи повністю гнучких курсів.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 Наверх ↑