13.1. Потреби, мотиви і інтереси людини.

Загальна схема стимулювання праці включає в себе: особисті інтереси (матер. моральні), стимули до праці –  потреби, мотиви, а також методи, форми і шляхи їх задоволення. Основною ланкою мотив діяльн є потреби. Потреби, це відчуття фізіологічного, соціального або психологічного дискомфорту, нестачі чогось, необхідність у чомусь, що потрібне для створ і підтримки норм умов життя. Вони спонукають людей до дії, породжують інтерес до певної цільової діяльності. Розрізняють первинні і вторинні, особисті, групові, колективні, платоспроможні, абсолютні, дійсні, задоволені і матеріальні, трудові статусні. Особисті потреби мають активний характер, служать спонукальним мотивом діяльності людини, Важлив фактором формув особист потреб є діяльність людини. Адже чим ширша, діяльн людини, тим різноманітніші її потреби і тим повніше вони задовольняються. Потреби у свідомості людини перетворюються на інтерес або мотив, який і спонукає людину до певної цільової дії. Оскільки мотиви і потреби знаходяться у тісному зв”язку, який пояснюється схожістю сутностей (потреби – це нестача чогось, а мотив – спонукання людини до чогось), то мотиви з”являються майже одночасно з виникненням потреб. Але на відміну від потреб, мотив, не тільки спонукає людину до дії, а й визначає, що треба зробити і як саме здійснюватиметься ця дія. Таким чином можна відзначити, що за однакової потреби у різних людей можуть виникати неоднакові мотиви і дії. Водночас ті самі мотиви можуть спричиняти неоднакові дії і, навпаки, ідентичні дії можуть породжуватися різними мотивами. Потреби суспільства колективні та особисті потр-и спонукають людей до діяльн, породжують відпов інтереси. Тому виділяють інтереси суспільства, колективні і особисті.