2. Ряди розподілу, їх види і графічне зображення

Внаслідок зведення і групування матеріалів статистичного спостереження одержують ряди розподілу, які складаються з двох елементів: варіантів і частот.

Варіантами називають окремі значення групувальної ознаки. Частотами називають числа, які показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів. Замість визначення частоти може використовуватись частка, тобто коефіцієнт чи відсоток повторення значень.

Ряди розподілу бувають:

а) атрибутивні (кількісні);

б) варіаційні.

Прикладом атрибутивного ряду може бути підсумок вибіркового обстеження, або будь-який інший.

Прикладом варіаційного ряду може бути підсумок вибіркового обстеження, або статистичних показників по групах визначених за тою чи іншою ознакою, а саме: групування сімей України за кількісним складом, групування господарств за рівнем рентабельності, за рівнем урожайності сільськогосподарських культур, за рівнем енергоозброєності тощо.

Варіаційні ряди в залежності від групувальної ознаки поділяють на дискретні та інтервальні.

Дискретні ряди – це такі ряди де кількість значень обмежена, тобто ряди з конкретною відомою ознакою. Наприклад, розмір сім’ї в межах тієї чи іншої країни знаходиться в розумних рамках, тобто від 2 до 5 чоловік.

Інтервальні ряди – це такі ряди де кількість визначених інтервалів може мате любе значення і для кожного інтервалу даної статистичної сукупності відповідатиме цілком конкретне значення. Наприклад, розподіл підприємств за розміром вартості основних фондів до 500 чи понад 500 млн.грн., або кількість підприємств тощо).

В статистиці існує таке поняття, як щільність розподілу – це кількість елементів сукупності, що припадає на одиницю інтервалу групувальної ознаки. Наприклад, за рівнем рентабельності (30 – 40 відсотків) в даній сукупності випало 60 господарств. Якою буде щільність розподілу? В даному випадку щільність розподілу дорівнюватиме (40 – 30 = 10) і (60 : 10 = 6), - це і означатиме щільність розподілу, тобто щільність розподілу дорівнюватиме 6.

Вторинне групування

При статистичному дослідженні інколи виникає потреба у проведенні вторинного групування, тобто у перегрупуванні статистичних матеріалів, раніше зведених в групи. Вторинне групування застосовують тоді, коли раніше проведене групування не задовольняє дослідника. Воно проводиться шляхом зменшення або збільшення кількості раніше утворених груп для одержання порівняльних даних у часі і просторі.

Наприклад:

 

1 галузь

2 галузь

Групи підприємств за вартістю основних фондів

Групи підприємств за вартістю основних фондів

до 500

до 100

501 - 5000

101 - 200

5000 і більше

201 - 500

501 - 5000

5001 - 10000

Перегрупування в даному випадку зводиться до утворення в другій галузі інтервалів першої галузі.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33  Наверх ↑