2. Система вартісних показників обсягу промислової продукції

Вартісний облік промислової продукції, на відміну натуральному, дозволяє обчислювати ряд показників її обсягу на будь-якому рівні: починаючи від цеху і закінчуючи галуззю загалом.

До вартісних показників відносять показники: валового обороту, валової продукції, товарної продукції, реалізованої продукції, обсягу продукції в нормативах собівартості і вартості обороту та чистої продукції.

Валовий оборот (ВО) – це та продукція, яка створена за даний період часу у всіх структурних підрозділах підприємства незалежно від її подальшого призначення.

Внутрішньозаводський оборот – це вартість продукції, виробленої одними цехами підприємства і спожитої в інших цехах цього ж підприємства у цьому ж періоді.

Валова продукція – це продукція вироблена підприємством у кінцевому результаті за певний період часу. Вартість валової продукції визначається заводським методом, суть якого полягає у тому, що до складу валової продукції включають суму всієї виробленої продукції, яка призначається для відпуску на сторону, тобто за межі основного виробництва, або для виробничого споживання на тому ж підприємстві у наступні за звітним періодом місяці у вигляді зміни залишків напівфабрикатів, інструментів чи оснастки і незавершеного виробництва.

Якщо поділити величину валового обороту на валову продукцію, то одержимо коефіцієнт виробничого комбінування, який виражає скільки в середньому цехів проходить послідовно оброблюваний предмет праці на даному підприємстві.

Товарна продукція – це продукція, яка завершена у виробництві і підготовлена до реалізації.

Реалізованою продукцією називають продукцію промислового виробництва, що відвантажена споживачам і за яку на рахунок підприємства надійшли грошові кошти.

Між показниками обсягу промислової продукції існує взаємозв’язок, який можна довести за допомогою коефіцієнтів. Такий метод ще називають коефіцієнтний.

Суть коефіцієнтного методу полягає в тому, що аналіз взаємозв’язків базується на попередньому визначенні ряду відносних показників, які відбивають співвідношення обсягів валового обороту, валової, товарної, відвантаженої і реалізованої продукції. Ці показники або коефіцієнти виражають взаємозв’язок обсягів продукції у вигляді функціональної моделі:

 

Реалізована продукція	=	Валовий оборот	х	Валова продукція	х	Товарна продукція	х	Відвантажена продукція	х	Реалізована продукція
				Валовий оборот		Валова продукція		Товарна продукція		Відвантажена продукція

 

Замінивши всі елементи моделі символами, взаємозв’язок показників можна подати у такому вигляді:

 де РП – обсяг реалізованої продукції; Кр – коефіцієнт реалізації, який показує, скільки гривень реалізованої продукції припадає у даному періоді на 1 грн. відвантаженої продукції; Кв – коефіцієнт відвантаження, який показує, скільки гривень відвантаженої продукції припадає на 1 грн. товарної продукції. Чим більший цей показник, тим швидше відбувається відправка готової продукції споживачам; Кт – коефіцієнт товарної виробленої валової продукції, який визначає, скільки гривень товарної продукції припадає на 1 грн. виробленої валової продукції; Кво – коефіцієнт, який визначає співвідношення валової продукції і валового обороту. Чим більший цей показник, тим менший внутрішньозаводський оборот і вищий ступінь готовності виробів цехів підприємства.

Під чистою продукцією розуміють ту частину виробленої продукції, що відповідає заново створеній вартості.

Якщо

 ВП = С + V + т,

 де С – матеріальні витрати; V – вартість продукту, створеного працею, частка якого переноситься у вартість нового продукту (тобто вартість ОФ, що частково переносять свою вартість у вартість нового продукту); т – вартість продукту, створеного додатковою працею.

То, в даному випадку, чиста продукція складатиме: ЧП = V + т.

Крім чистої продукції, зустрічається показник НЧП (нормативно-чистої продукції), це продукція, яка розраховується за допомогою нормативів. НЧП – обчислюється через оптову ціну виробу, яка включає з/п і відрахування на соціальне страхування.

НЧП – це продукція, яка обраховується тільки вартістю затрат, що пішли на виробництво за мінусом вартості сировини і матеріалів.