4. Основні принципи обчислення і аналізу індексів цін
Індексами цін, як відомо, називають показники, які характеризують співвідношення цін, дають можливість простежити динаміку цін, встановити тенденції в змінах цін на ту чи іншу групу товарів або товар чи послугу.
індивідуальний індекс:
;
індекс змінного складу:
,
р1 – ціна; q1 – кількість продажу товарів.
Зміну середніх цін і вплив відповідних факторів на ціни можна виразити у вигляді:
Індекс середніх цін (змінного складу) |
= |
Індекс цін постійного складу |
х |
Індекс впливу структурних зрушень на динаміку середніх цін |
Методику обчислення цих індексів розглянемо на прикладі.
Приклад. Ціна і кількість проданого товару магазином за перший і другий квартали характеризуються такими даними:
Сорт товару |
1 квартал |
ІІ квартал |
Товарооборот, грн. |
||||
кількість, шт., q0 |
ціна, грн./шт., p0 |
кількість, шт., q1 |
ціна, грн./шт., p1 |
q0p0 |
q1p1 |
q1p0 |
|
А |
400 |
50 |
200 |
100 |
20000 |
20000 |
10000 |
Б |
300 |
70 |
600 |
90 |
21000 |
54000 |
42000 |
В |
500 |
60 |
700 |
80 |
30000 |
56000 |
42000 |
Разом |
1200 |
- |
1500 |
- |
71000 |
130000 |
94000 |
Необхідно визначити динаміку середньої ціни і вплив зміни індивідуальних цін та перерозподілу продажу між сортами товару на зміну середніх цін.
Обчислення проводимо за формулою, наведеною вище:
1,465 = 1,383 × 1,056=1,4571,46
Отже, середня ціна товару у ІІ кварталі зросла в порівнянні з 1 кварталом на 46,5%, в тому числі: за рахунок зміни індивідуальних цін середня ціна зросла на 38,3% і за рахунок зміни структури продажу – 5,6%.
В тих випадках, коли необхідно охарактеризувати динаміку цін для сукупності різнойменних товарів, застосовують агрегатний індекс ціни. 5. Методи вимірювання рівня і динаміки інфляції
Інфляція – це процес мимовільного підвищення загального рівня цін та знецінення грошей, викликаного розбалансованістю між грошовою масою та товарним покриттям.
Слово “інфляція” походить від латинського слова inflatio, що означає розбухання – переповнення каналів грошового обігу масою надлишкових паперових грошей, що викликає знецінювання їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, падіння реальної заробітної плати. Зворотною стороною інфляції є зниження купівельної спроможності грошей. Вона характерна для паперових та безготівкових грошей, що не мають власної вартості і не являються реальним товаром. Відносне знецінення охопило і металеві гроші, що пов’язують часто з здешевленням видобутку цінних металів, які використовують функції грошей.
Слід зауважити, що у ХХ столітті проходить глобальне неухильне зростання рівня цін у всьому світі (рис.13.2), що зумовлено дією двох основних чинників. По-перше, збільшенням питомої ваги непродуктивної праці в суспільстві. По-друге, зміною масштабу цін. Баланс суспільних затрат постійно змінюється. Реальні ціни не встигають реагувати на ці зміни – в них свій механізм коливань, який постійно спонукає її наблизитися до вартості, та відстає від її руху, і це призводить до зміни співвідношення між цінами і вартістю.
Рис. 13.2. Динаміка оптових цін у США і Англії у ХХ столітті.
Ріст рівня цін неадекватне поняттю “інфляційний ріст цін”, оскільки він може включати зміну цін, викликану зміною якості продукції і послуг.
Немає сьогодні жодного статистичного показника, за допомогою якого можна було б відокремити один від одного, тим більше, що оцінка зміни якості неможлива без залучення експертних методів. Тому адекватна оцінка інфляції можлива при використанні розгорнутої системи показників.
У світовій практиці для оцінки рівня інфляції використовуються в основному два показника: індекс споживчих цін та показник відмінності між реальним і номінальним валовим національними продуктами (Дефлятор ВНП).
Індекс споживчих цін дозволяє оцінити рівень інфляції на споживчому ринку. Його розраховують за формулою Ласпейреса: ,
де pt – аналітично вирівняні або змінні середні рівні цін.
Індекс цін показує темп середньої зміни цін всієї сукупності товарів і послуг, вироблених чи реалізованих в кількості, що відповідає базисному періоду. Таким чином, зміна структури продукції (зміна питомих ваг її різних видів) на показник темпу зростання впливати не повинен. Структура приймається незмінною. Наведена формула індексу цін широко використовується у Великобританії для характеристики динаміки роздрібних цін.
У США для оцінки динаміки споживчих цін застосовується інша формула:
,
де qf – ваги, фіксовані на будь-якому рівні f , або опосередковане споживання за декілька періодів часу. Це дозволяє співставляти показники поточного періоду з будь-яким іншим, а не лише з роком обстеження споживчих витрат, здійснюючи такі обстеження один раз за декілька років. В Україні у роки інтенсивного розкручування інфляційної спіралі структура споживання товарів і послуг залишається на протязі року незмінною, щорічно оновлюючись, а індекс споживчих цін обчислюється за кожний місяць нарощуваним підсумком з початку року за модифікованою формулою Ласпейреса:
.
Дефлятор валового національного продукту дозволяє оцінити ступінь інфляції по всій сукупності благ, що виробляються і споживаються у державі. Він враховує не лише зміну цін на товари народного споживання, але і цін на товари, що використовуються у державних інтересах, інвестиційних, експортованих та імпортованих товарів і послуг.
В більшості країн дефлятор ВНП визначається за відомою формулою Пааше:
.
Для аналізу інфляційних процесів використовуються матеріали різних джерел. Баланс грошових доходів і видатків населення дозволяє визначити втрати на придбання товарів і послуг; про структуру споживчих видатків статистика дізнається з матеріалів обстеження; дані про грошову масу одержують від банків; про рівень цін на товари і послуги – матеріалів вибіркових спостережень.
Узагальнення по темі
Перехід до ринкових відносин потребує суттєвого розширення статистичного аналізу цін та тарифів, підвищення його якості та оперативності. Тому перед сучасною статистикою цін стоять задачі систематичного спостереження за рівнями цін і їх змінами, розробки методів обчислення середніх рівнів цін, обчислення за допомогою індексів динаміки цін і визначення впливу цієї динаміки на купівельну спроможність населення.
Література для самоосвіти:
1. с.312 - 331
2. с. 482 - 500
25 26 27 28 29 30 31 32 33 Наверх ↑