2. Принципи реєстрації цін статистичними органами

В умовах централізованої планової економіки основним методом реєстрації цін є жорсткий документований, суцільний їх облік, що одержав назву прейскурантного. Його можна в певній мірі вважати оправданим в умовах політики стабільних цін та відносно неширокого асортименту товарів.

З переходом до ринкових відносин офіційне визнання в Україні одержала концепція вибіркової системи реєстрації цін, що узгоджується з практикою міжнародної статистики. До 90 років в Україні цей метод статистичного спостереження за цінами здійснювався в межах статистики колгоспної торгівлі та споживчої кооперації.

Перехід державної статистики на вибіркову систему реєстрації цін передбачає дотримання таких принципів:

- відмову від масового документованого, суспільного обліку цін, який в умовах різних форм власності практично неможливий;

- повне охоплення всіх форм і видів торгівлі;

- формування споживчого кошика, тобто набір товарів-представників;

- впровадження системи поправок на зміну якості товарів.

Вибіркова сукупність формується за схемою:

1. Періодичність вибірки.

Оптимальною вважається щомісячна реєстрація цін. По окремих товарах реєстрація цін при необхідності може здійснюватися за менш тривалі періоди (щодекадно, щоденно).

2. Вибір товарів-представників.

Проводиться відбір товарів, які репрезентують всю сукупність товарів і розкривають загальні тенденції, закономірності рівнів цін.

Товар - представник – це конкретна марка, артикул або невелика товарна група.

Відбір товарів-представників з всієї сукупності, згрупованої за характером використання товарів можна проводити за критеріями: частка даного товару в обсязі реалізації товарної групи, можливість регулярного одержання даних, варіація індивідуальних індексів в групі, ступінь кореляції у динаміці цін товарів групи.

В Україні статистичними органами здійснюється спостереження за цінами по 22 товарах-представниках. Для порівняння: споживчий кошик в Англії складається з 350 продуктів і послуг представників, в Німеччині – 475, США – 300, Франції – 250.

3. Вибір конкретних різновидностей товару-представника.

При реєстрації ціни товару-представника дається детальна специфікація товару – перелік його узагальнених споживчих ознак, визначення яких вимагає певних експертних знань. Щоб вказані параметри товару були стабільними, повинні враховуватися їх зміни. В сучасних умовах конкретні параметри специфікації (назва торгової фірми, її розмір, якісні ознаки і інші) визначаються самостійно реєстратором.

4. Вибір виду реєстрованої ціни.

Можливі три варіанти реєстрованої ціни товару-представника: середня арифметична проста, середня арифметична зважена, модальна. За нині діючою методикою реєструється модальна ціна, тобто ціна товару за найбільшим обсягом реалізації в товарній групі.

5. Вибір території, населених пунктів, підприємств торгівлі.

Можливі такі методи: пропорційний відбір великих, середніх і малих міст та сіл (географічних, адміністративних регіонів);

включення у вибірку всіх міст з чисельністю населення, що перевищує задану, а з решти відбір проводиться з імовірністю, пропорційною їх величині;

вибірка з врахуванням дисперсії, сприяє зменшенню розкиданості (дисперсія ціни чи доходу в регіоні не повинна перевищувати загальної величини дисперсії);

вибірка на базі інтервального групування населених пунктів. Одиниця з меншим обсягом ознаки, наприклад, чисельності населення має однакову імовірність зі всіма іншими одиницями групи попасти у вибірку;

гніздова вибірка (за допомогою кластерного аналізу виділення територій, однорідних за сукупністю цін на основні товари).

В залежності від мети дослідження, географічного положення держави та її можливостей може застосовуватися будь-який з методів вибірки або в їх комбінації. У багатьох європейських країнах з причин дорожнечі дослідженню піддаються лише столиці і деякі великі міста. Що в певних умовах веде до помилкових висновків щодо інших міст держави. У США у вибірку включаються 12 міст (з населенням понад 1 млн.чол.), інші розбиваються на 3 групи з врахуванням густоти населення, рівня доходів, кліматичних умов, в яких проводиться випадковий відбір.

В кожному місті дослідженню піддаються 2 – 3 найбільш крупних універсальних та спеціалізованих магазини. У США вибірка магазинів щорічно на 20% оновлюється. До неї входять магазини, які найчастіше відвідуються сім’ями, що досліджуються. В Україні ця методика достатньо ще не відпрацьована. Пропонується така черговість відбору: населені пункти; сім’ї; магазини, що відвідуються ними; конкретні товари в цих магазинах. Для раціоналізації вибірки проводяться спеціальні серії вибіркових обстежень населених пунктів, сімей, магазинів.