Тема 13.2. Валютні курси та конвертованість валют. Механізм забезпечення конвертованості валюти.

Валютний курс — це співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовуються для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій вартісна категорія, що притаманна товарному виробництву і виражає виробничі відносини між товаровиробниками і світовим ринком.

Чинники від яких залежить валютний курс:

- попит і пропозиція на валютному ринку, що встановлюється в кожному конкретному випадку;

- стан платіжного балансу держави;

- рівень інфляції;

- різниця процентних ставок у різних країнах;

- ступінь довіри до валют на світових платіжних ринках;

- міждержавна і соціальна стабільність держави, напрям її зовнішньополітичного курсу, міжнародний авторитет.

Види валютних курсів:

- офіційний (фіксований) валютний курс — встановлені урядом постійні фіксовані пропорції обміну національної валюти на іноземну і навпаки;

- ринковий (гнучкий) валютний курс — курс, що формується на валютному ринку під впливом попиту і пропозиції;

- змішаний — контрольований курс, що застосовується до експорту й імпорту, при погашені зовнішнього боргу тощо.

Залежно від механізму формування і функціонування розрізняють такі валютні курси:

- коливні — курси, що змінюються залежно від попиту чи пропозиції на валютному ринку, але коригуються валютними інтервенціями центрального банку з метою вирівнювання тимчасових різких коливань;

- плаваючі — це режим вільного коливання валютних курсів, що самостійно формуються на ринку під впливом попиту і пропозиції (характерні для долара США, німецької марки, англійського фунта стерлінгів, швейцарського та французького франта тощо).

В основі курсів лежить співвідношення купівельних спроможностей.

Купівельна спроможність валюти — це сума товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю.

Паритет купівельної спроможності (РРР) це співвідношення купівельної сили валют. Методика визначення РРР:

- на основі порівняння рівня цін споживчого кошика;

- на основі співвідношення витрат виробництва;

- на основі співвідношення ефективних виробничих витрат.

,

де Рj — рівень за відповідний період;

А,В — країни, що порівнюються.

Функції валютного курсу:

- порівняння цінових структур і результатів виробничого відтворення окремих країн;

- виступає як засіб інтернаціоналізації грошових відносин;

- порівняння вартостей (цін) національного та світового ринку;

- перерозподіл національного продукту між країнами, що здійснюють зовнішньоекономічні зв’язки.

Конвертованість може бути:

- повна або часткова;

- зовнішня або внутрішня;

- за поточними операціями або за переміщенням капіталів і кредитів.

Повна конвертованість валюти — це можливість вільного обміну на іноземну валюту для всіх категорій власників у будь-якій формі та в усіх операціях без обмежень.

Часткова конвертованість — обмін дозволяється тільки для певних власників або за окремими операціями.

Внутрішня конвертованість — вільний обмін національної валюти на іноземну для резидентів і вільні платежі за кордон.

Зовнішня конвертованість — вільне нагромадження валюти на рахунках нерезидентів, переказ за кордон.

Конвертованість за поточними операціями — дозвіл на обмін національної валюти лише для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності учасників міжнародних відносин за поточними операціями.

Умови конвертованості:

1 високорозвинена грошова і банківська системи;

2 чітко налагоджений ринковий механізм;

3 нагромадження певних золотовалютних резервів;

4 свобода експортно-імпортних відносин.

Валютне котирування – визначення і встановлення курсу іноземної валюти до національної.

Методи котирування: прямий – при якому курс одиниці іноземної валюти виражений у національній; непрямий (зворотній) – за одиницю приймається валюта курс якої виражений у певні кількості іноземних грошових одиниць (застосовується зрідка).

Крос – курс – певне співвідношення двох валют; яке випливає з курсу щодо третьої валюти.