Тема 3.7. Умови та принципи організації безготівкового платіжного обороту

 

Грошовий оборот – це рух грошових коштів в готівковій та безготівковій формах, що обслуговують реалізаціютоварів та послуг, а також нетоварні платежі. За допомогою готівкової та безготівкової форм здійснюється обіг товарів, а також рух позикового та фіктивного капіталів. В залежності від форми функціонування грошей в обороті виділяють готівковий і безготівковий оборот. Готівкові гроші використовуються в основному населенням. Сфера використання готівкових грошей в народному господарстві обмежена в порівнянні з безготівковими розрахунками.

Країни з розвинутою ринковою еккономікою прагнуть до скорочення готівкових грошей в обороті.

Значну частину грошового обороту складають платежі підприємств за товари, роботи, послуги, які здійснюються безготівковим шляхом. Сукупність платежів, що здійснюються без використання готівкових грошей, складає безготівковий грошовий оборот.

Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Безготівкові розрахунки класифікують за рядом ознак:

- за об”єктом розрахунків або від призначення платежу;

- від характеру економічних зв”язків – внунтрішньодержавні чи міждержавні;

- за способом платежу;

- гарантовані (що забезпечують гарантіюплатежу за рахунок депонованих коштів) та негарантовані);

- шляхом списання коштів з рахунку, чи шляхом заліку взаємних вимог;

- за способом реалізації продукції – прямі розрахунки (безпосередньо між постачальником та покупцями) та транзитні (з врахуванням проміжних ланок).

 В основі організації безготівкових розрахунківлежать наступні принципи:

1. грошові кошти суб”єктів господарювання підлягають обов”язковому зберіганню на розрахункових, поточних та інших рахунках в установах банків;

2. грошові розрахунки та платежі підприємстваздійснюються в основному через установи банків чи інші кредитні установи в безготівковому порядку за допомогою документів, що передбачені правилами розрахунків;

3. розрахунки виконуються після відвантаження товарів або надання послуг, одночасно з ними, або ж у порядку , передбаченому умовами угоди;

4. розрахунки виконуються, як правило, за згодою платника після перевірки виконання постачальником умов договору;

5. платежі здійснюються лише при наявності достатньої кількості коштів на рахунках платника; за певних умов банк може надати кредит на оплату рахунків постачальника або взяти на себе фуекцію платника-гаранта на комерційній основі;

6. зарахування коштів на рахунок одержувача виконується, як правило, після списання відповідних сум з рахунку платника.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України та іншими актами чинного законодавства рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Для зберігання грошових коштів та здійснення безготівкових розрахунків підприємство відкриває в банку розрахунковий або поточний рахунок. Для цього в банк надаються такі документи:

- заява на відкриття рахунку за встановленою формою;

- нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства;

- нотаріально засвідчена копія зареєстрованого статуту;

- копія реєстраційного документу органами податкової служби;

- картка із зразками підписів осіб, яким дається право розпоряджатися коштами на рахунку та підписувати розрахунково-касові документи;

- нотаріально засвідчена копія документа про реєстрацію підприємства підприємства в органах Пенсійного фонду України.

Безготівкові розрахунки мають ряд наступних переваг:

- по-перше, зменшуються витрати обігу, тобто затрати праці, пов»язані з використанням готівкових грошей (карбування, друк, перевезення, зберігання та інш.);

- по-друге, сприяє безперервному обігу коштів.

Між готівковим та безготівковим оборотом існує тісний взаємозв”язок: гроші постійно переходять із однієї сфери в іншу, змінюючи форму готівкових знаків на депозит в банку і навпаки. Таким чином, безготівковий платіжний оборот та обіг готівкових грошей тісно пов’язані між собою і створюють разом єдиний грошовий оборот країни.