Тема 1.2. Сутність грошей як загального еквівалента. Гроші як гроші та гроші як капітал

Гроші - це форма прояву суспільних відносин. Суспільне призначення грошей полягає в тому, що вони є простим засобом обігу (гроші як гроші) та носієм самозростаючої вартості (гроші як ка­пітал).

Природа грошей як загального еквівалента визначається пере­дусім їх походженням. За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші — це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом і абсолютно ліквід­ним активом.

Ліквідність визначається як:

- можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;

- здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Гроші є товаром не лише за походженням, а й по своїй суті, що визначається їх місцем у товарних відносинах. Так, золото, ставши носієм грошової суті, набуло подвійного існування — як звичайний товар і як гроші. Подвійність виявлялась як у його споживній, так і в міно­вій вартості. Поряд з конкретною споживною вартістю як здатністю задо­вольняти певні потреби людини золото набуло загальної споживної вартості — здатності задовольняти будь-які людські потреби внаслідок використання його як загального засобу обміну.

Між конкретною і загальною споживною вартістю золота виникла су­перечність — якщо воно застосовується у першій своїй властиво­сті, то не може використовуватись у другій, і навпаки. У міру розвитку товарного виробництва неухильно загострює­ться ця суперечність: щоб задовольнити дедалі зростаючі потре­би обігу в золоті-грошах, довелося б повністю відмовитися від використання його як конкретного товару. У такій ситуації втра­чається особливе значення специфічних властивостей золота як грошового товару, оскільки реалізувати їх стає дедалі важче.

Вирішення цієї суперечності було знайдено на шляху ідеалі­зації грошей, поступового переходу загальної споживної вартості від товару-золота до простого його знаку. Миттєвий характер фун­кціонування грошей як засобу обігу відкрив шлях для заміщення грошей-золота грошима-знаками.

Гроші в процесі обігу набувають особ­ливої вартості, яка може існувати відокремлено і паралельно з внутрішньою вартістю того матеріалу, з якого вони виготовлені. Гроші стають абсолютним уособленням мінової вартості, що має вирішальне значення в метаморфозі Товар—Гроші. Можливість формування такої вартості грошей створила основу для відокре­млення явища грошей від конкретного товарного носія, для ви­никнення грошей, не пов'язаних з будь-якою натурально-речо­вою формою, наприклад депозитні гроші, електронні гроші.

Як самостійна форма мінової вартості гроші принципово від­різняються від звичайних товарів. Вони мають не конкретну, а загальну споживну вартість, тобто здатні задовольнити будь-яку потребу людей, попередньо обмінявшись на відповідні блага. Тому ринок сприймає гроші як абстрактну цінність, бажану саму по собі для будь-якого суб'єкта, незалежно від його конкрет­них поточних потреб.

Таким чином, суть грошей можна розглядати через наступні їх особливості як специфічного товару (рис.1.2.1):

Рис.1.2.1. Особливості грошей як специфічного товару

1. В грошах розв”язана суперечність між споживною та міновою вартістю. Гроші – це самостійна мінова вартість. Гроші обмінюються на будь-який інший товар. Вони мають не конкретну, а загальну споживну вартість, тому гроші – абстрактна цінність, бажана для будь-якого суб”єкта.

2. Гроші виступають безпосереднім втіленням абстрактної суспільної праці, праці взагалі. Вони стають абсолютним товаром, який протистоїть на ринку всім іншим товарам, стає мірилом вартості останніх і безпосереднім втіленням багатства взагалі.

3. Гроші не здатні прямо задовольняти будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано — через відчуження їх на купівлю звичайних товарів та послуг.

Суть грошей змінювалась протягом їх існування. Гроші, що застосовуються для обслуговування процесів нагромадження вартості та інвестування перетворюються в носія самозростаючої вартості, тобто у одну їз форм капіталу. Забезпечення самозростання вартості стало пріори­тетною ціллю руху грошей у процесі відтворення, яка істотно впливає на інтереси економічних суб'єктів, на їх взаємовідносини. При застосуванні у сфері інвестування гроші стають носієм капіталу, у зв'язку з чим виникає необхідність розрізняти гроші як гроші і гроші як капітал.

Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обме­жується посередництвом в обміні.

Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної вартості. Для цього виготовлену вартість потрібно реалі­зувати, нагромадити та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Це можливо лише за умови, що гроші використо­вуються для формування промислового чи торговельного капіталу або як позичковий капітал. В усіх цих випадках цільове призна­чення грошей значно розширюється, розвиваються їх нові функці­ональні форми, зокрема засіб нагромадження і засіб платежу, істо­тно зростає роль грошей в економічному житті суспільства.

Набуття грошима однієї з форм руху капіталу не означає, що вони перестають використовуватися як гроші.

Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції міри вартості і засобу обігу, які разом конституюють явище грошей. Тому відмінності між грошима як грошима і грошима як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні економіч­ними суб'єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх ви­трачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купів­лю товарів та послуг.

Гроші стають капіталом переважно при їх нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає влас­нику грошей додатковий дохід у вигляді процента.

При обслуговуванні виробничого споживання гроші одночас­но є власне грошима і капіталом, оскільки сприяють реалізації товару та одержанню прибутку.

Найвиразніше гроші як капітал виявляють себе в межах кругообороту капіталу окремого підприємства. Наявна у нього сума грошей є одночасно частиною його оборотного капіталу і масою ліквідності, що забезпечує йо­го поточну платоспроможність. Збільшення цієї суми одночасно збільшує його оборотний капітал, тобто масу наявних ресурсів, його ліквідність, робить підприємство економічно могутнішим.

На макроекономічному рівні наявна сума грошей характеризує лише масу її ліквідності і не є частиною обсягу реального капіта­лу. Зростання цієї суми призводить лише до поліпшення ліквід­ності економіки, проте обсяг реального капіталу від цього не збільшується.

Cуть грошей як економічної категорії можна розглядати через їх функції. Питання функцій грошей розглядаються у темі 1.5.