Тема 3.6. Механізм зміни грошової маси та грошово-кредитний мультиплікатор

Оскільки зміна маси грошей в обороті відчутно впливає на ос­новні економічні процеси ва­жливо усвідомити сам механізм такої зміни - збільшення чи зменшення маси грошей в обороті.

Змінювати масу грошей в Україні може тільки бан­ківська система. Збільшення чи зменшення її досягається емісій­ною діяльністю центрального та комерційних банків. На суму го­тівкової та безготівкової емісії збільшується відповідно готівковий та безготівковий компоненти грошової маси і загальний її обсяг. При цьому центральний банк емітує готівкові та безготівкові гро­ші, а комерційні банки — тільки безготівкові.

Емісія готівки є монопольним правом НБУ, хоч випускати готівку в оборот можуть і НБУ, і комерційні банки. Але якщо комерційний банк не покриває випуску готівки надходженнями її у свої каси від клієнтів, то покрити дефіцит він може не емісією, а купівлею готівки у центрального банку.

Випуск готівки НБУ здійснюється через про­даж її комерційним банкам. Значна частина цього випуску здійснює­ться за рахунок купівлі НБУ готівки у комерційних банків. Якщо цих надходжень від купівлі не достатньо, то НБУ вимушений здійснювати емісію. На суму готівкової емісії зросте обсяг грошової бази і значною мірою показники грошової маси в усіх її агрегатах.

Комерційні банки, як вже зазначалося, беруть участь у ство­ренні тільки безготівкових грошей, а тому впливають безпосере­дньо на безготівковий компонент грошової маси, а через нього на весь обсяг маси грошей в обороті. Механізм створення грошей комерційними банками полягає у грошово-кредитній мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів.

Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створен­ня нових банківських безготівкових грошей при кре­дитуванні клієнтури на основі вільних ре­зервів, що надійшли в банк ззовні.

Коротко розглянемо призначення та порядок формування вільних резервів банків.

Вільний резерв — це сукупність грошових коштів комерцій­ного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і мо­жуть бути використані ним для активних операцій.

Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпо­рядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб. Ця частина називається обов'язковим резервом. Обсяг його визначається на підставі норм обов'язкового резервування, які встановлюються НБУ. Різниця між загальним і обов'язковим резервами становить вільний резерв банку.

У результаті мультиплікації додаткова маса грошей, що на­дійшла в банківську систему, істотно зростає завдяки приросту депозитів у тих комерційних банках, через які пройшла мульти­плікаційна «хвиля». Висота і довжина цієї «хвилі» залежить від обсягу додатково введених у систему резервів та норми обов'яз­кового резервування.

В цілому система банків створює депозитних грошей значно більше, ніж до неї надійшло ззовні.

Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (r), і визначається за формулою

т = 1/r

 унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора відбувається приріст грошової маси M

де R— початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації.

 Проте фактичний коефіцієнт мультиплікації може істотно відхилятися від розрахункового, бо на процес мультиплікації можуть впливати й інші чинники. Наприклад, використання клієнтами банків позиченних коштів для готівкових платежів, зниження попиту на позички та зростання позичкового процента перериває процес мультиплікації і знижує його рівень. Водночас чимало чинників прискорює процес мультиплі­кації.

З огляду на дію названих чинників фактичний рівень мульти­плікатора, що склався на певний час (mm), доцільно визначати як співвідношення загальної маси грошей в обороті (грошова про­позиція) до суми грошової бази за формулою:

де М0 — маса готівки в обороті поза банками;

Д — маса грошей в депозитах комерційних банків;

R — сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах банків).

Процес грошово-кредитної мультиплікації відіграє важливу роль у забезпеченні пропозиції грошей відповідно до потреб еко­номічного обороту. Таке регулювання забезпечується зміною норми обов'­язкового резервування, впливом на обсяг початкового приросту банківських резервів, впливом на використання банками вільних резервів на цілі кредитування тощо.