Тема 2.4. Рівновага на грошовому ринку та процент

Якщо дві криві – попиту і пропозиції зобразити в одній системі координат, то одержимо завершену графічну модель грошового ринку. У ній попит і пропозиція подаються у взаємодії і визначається результат цієї взаємодії: рівень їх урів­новаження та норма рівноважної ставки процента, що відповідає цьому рівню (рис. Рис.2.4.1.)

Рис.2.4.1.

Криві попиту (МД) і пропозиції (М₁) перетинаються в точці А, якій відповідає маса грошей в обороті на суму 4,0 млрд. грн. та ставка номінального процента на рівні 8%. Це означає, що економічні суб'єкти в даній економічній ситуа­ції бажають мати у своєму розпорядженні грошей на суму 4,0 млрд. грн., а банківська система може забезпечити пропозицію грошей на цьому ж рівні, щоб урівноважити попит і пропози­цію. За цієї умови ставка процента стабілі­зується на рівні 8%. Цей рівень є рівноважною ставкою про­цента, яка буде задовольняти вимоги обох сторін ринку: покупці зможуть сформувати потрібний їм запас грошей, що дорівнює 4,0 млрд. грн., а про­давці зможуть розмістити наявний у них запас грошей за при­йнятною ставкою процента.

Припустимо, що в цій ситуації якимось чином удалося встановити ставку процента на рівні 6%, тобто нижчій від рівноважної. Реакцією на цю зміну буде зни­ження альтернативної вартості зберігання грошей і зростання по­питу на гроші — точка попиту зміститься по кривій попиту впра­во в положення А₁ (при тому, що точка пропозиції залишиться в попередньому положенні А). Збільшення попиту на гроші вияви­ться в посиленні вимог економічних суб'єктів до банків надати їм грошові позички. Проте банки не зможуть задовольнити цих ви­мог, оскільки їхні резерви залишилися незмінними. Окремі банки спробують закупити додаткові резерви на міжбанківському рин­ку, і між банками посилиться конкурентна боротьба за ресурси. Наслідком цієї боротьби стане зростання процентної ставки доти, доки вона не досягне рівноважного рівня. Але в міру наближення ставки до цього рівня буде скорочуватися попит на гроші. Як тільки ставка досягне 8%, увесь попит і пропозиція знову врівноважаться у т.А( 4 млрд. грн., 8%).

Порушену рівновагу ринку можна було «виправити» збільшенням пропозиції грошей до нового рівня по­питу. Для цього центральний банк повинен збільшити резерви комерційних банків, купивши у них відповідну масу цінних па­перів чи збільшивши рефінансування. За рахунок додаткових ре­зервів банки задовольнили б додатковий попит на гроші, і рівно­вага відновилась би. Але рівень її був би зовсім іншим — обсяг грошової маси зросте до 5 млн. грн., а ставка процента знизиться до 6%. Проте така рівновага може мати негативні наслідки для реальної економіки, насамперед для товарних ринків, де значно зросте платоспроможний попит.

Порушення рівноваги на грошовому ринку може обумовлюва­тися також чинниками, які діють на боці пропозиції грошей та на боці попиту на гроші. У цих випадках рівновага може відновити­ся тільки на інших рівнях як процента, так і грошової маси.

Вплив на ринок змін у пропозиції грошей. Унаслідок додаткової пропозиції грошей її крива М1 на графічній моделі зміститься вправо в точ­ку, що адекватна 5,0 млрд. грн. (рис. 2.4.2)

Рис2.4.2. Вплив на ринок змін у попиті і пропозиції грошей

При незмінному попиті на гроші точка перетину кривих попиту і пропозиції зміститься вниз вправо по кривій МД у позицію яка й визначить новий рівень рівноваги на грошовому ринку: ставка про­цента знизиться до 6%, маса грошей збільшиться до 5,0 млрд. грн. Тільки за цих параметрів кон'юнктура грошового ринку стабілізує­ться і встановиться нова рівновага попиту і пропозиції в точці А_1.

Одержавши додаткові резерви, комерційні банки захочуть вкласти їх в дохідні активи і насамперед запропонують у позички на міжбанківському ринку. Додаткова пропозиція ресурсів під­штовхне вниз процентну ставку на цьому ринку, а згодом і про­центну ставку по всіх банківських позичках. Зниження процентної ставки викличе падіння альтернативної вартості зберігання грошей в економічних суб'єктів, унаслідок чого почне зростати їх попит на гроші, що виявиться в збільшенні замовлень на одержання по­зичок. І будуть вони зростати одночасно зі зниженням процентної ставки доти, доки попит не досягне нового рівня пропозиції грошей, тобто 5,0 млрд. грн. У цій точці настане рівновага попиту і пропозиції, а процентна ставка стабілізується на рівні 6%.

Центральний банк може прийняти рішення про зменшення пропозиції грошей на урівноваженому ринку, щоб вирішити пев­ні макроекономічні завдання. Цього можна досягти продажем цінних паперів на відкритому ринку, що призведе до скорочення надлишкових резервів комерційних банків і зменшення їхніх мо­жливостей надавати позички своїм клієнтам. У разі збереження попиту на гроші, а отже і на банківські позички, на попередньому рівні, скорочення кредитних ресурсів банків призведе до ужорсточення банківського кредитування, передусім до підвищення позичкового процента. Конкуренція між економічними суб'єкта­ми за банківські позички надасть цьому процесу тривалого хара­ктеру, поки процент не досягне нового рівноважного рівня, адек­ватного новим обсягам попиту і пропозиції, які скоротяться порі­вняно з попередніми. Крива пропозиції зміститься вліво, а точка рівноваги — вліво і вверх по кривій попиту і займе позицію А (див. рис.2.4.2).

Вплив на ринок змін у попиті на гроші. Попит на гроші змінюється під впливом чинників, сформормованих у економіці. Одним із таких чинників мо­же бути зростання ВНП і національного доходу. У цьому випадку неминуче зросте попит на гроші. У графічній моделі це виявиться в змі­щенні кривої попиту з позиції МД у позицію М₁Д₁(див. рис. 2.4.2.).

За незмінної пропозиції грошей точка перетину кривих попиту і пропозиції (точка рівноваги) зміститься вверх у положення (див. рис. 2.4.2). Це значить, що рівновага між попитом і пропози­цією при масі грошей в обороті 4,0 млрд. грн. настане за ставки процента 10%.

У реальній дійсності цим змінам відповідатиме збільшення попиту економічних суб'єктів на банківські позички. Для надан­ня таких позичок банкам потрібні будуть додаткові резерви, і во­ни збільшать попит на ресурси на міжбанківському ринку. Проте задовольнити всі додаткові потреби в ресурсах банки не зможуть, бо загальна пропозиція грошей залишається незмінною — 4,0 млрд. грн. Між банками розпочнеться конкуре­нція за ресурси, відсутність яких спричинить зростання ставки процента на міжбанківському ринку, а потім і по інших позичках. У міру зростання рівня процента в економічних суб'єктів буде зменшуватись бажання накопичувати запаси грошей, а отже — одержувати додаткові позички. При досягненні ставкою процента бажання економічних суб'єктів збільшувати запаси грошей мобілізується і відновиться рівновага на грошовому рівні, одна значно вищого рівня процента.

У реальній дійсності може бути багато й інших варіантів зміни попиту та пропозиції грошей. Проте в усіх випадках зміна ставки процента являє собою механізм урівноваження попиту і пропозиції, а кожний новий рівень процентної ставки є наслідком зміни попиту пропозиції на грошовому ринку. Тому рух процента підкоряється тим же ринковим законам, що й рух ціни на товар ринках, що дає підстави розглядати процент як ціну грошей, що формується на грошовому ринку.