Тема 11.2. Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в Україні

Законодавче регулювання роботи фондового ринку в різних країнах відбувається по-різному, але його метою завжди було створення найбільш сприятливих умов для інвесторів та емітентів. Загальні правила поведінки на ринку цінних паперів емітентів, інвесторів та фінансових посередників сформульовані у міжнародних стандартах за торгівельними системами, клірингу та розрахункам за цінними паперами.

Розроблені принципи функціонування цивілізованого фондового ринку:

Ø прозорість;

Ø відкритість та доступність;

Ø упорядкованість;

Ø конкурентність.

У відповідності з цими принципами Український фондовий ринок поділено на:

1) біржовий;

2) позабіржовий.

Цей розподіл зафіксовано у Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України.

Біржовий сегмент - ринок біржових фірм та банків, переважно брокерський. (обертається 1% цінних паперів).

Позабіржовий - ринок фінансових посередників, переважно ділерський, який згідно Концепції поряд з філіями Української фондової біржі посідає місце регіональних фондових бірж.

Формами обігу цінних паперів є готівкова та безготівкова. (Безготівкові цінні папери обов’язково розміщуються у депозитаріях, що покликані зберігати цінні папери, вести облік та здійснювати контроль операцій з ними, а також здійснювати інші функції згідно до депозитного договору).

Основне завдання депозитарію - бути номінальним держателем цінних паперів. Саме у такий спосіб він реєструється у реєстрі акціонерів. Основні труднощі - первинне нагромадження достатньої кількості депонованих цінних паперів клієнтів для того, щоб запобігти частим зверненням до реєстру під час реалізації цінних паперів.

Для швидкого проведення великої кількості розрахунків з цінними паперами є необхідним ще один інститут ринку - клірингова палата або депозитарно-клірингова організація. Труднощі - початкова правова база з клірингу і розрахунків була створена для банківських структур, які мають відповідні ліцензії. Поява самостійних клірингових організацій в такій ситуації обов’язково регламентується Нацбанком. Але ринок цінних паперів є досить специфічним і дуже відрізняється від грошового ринку.

Головним завданням фондового ринку України є створення умов для нормального розміщення інвестицій. Ринок цінних паперів відображає економічні співвідношення, що виникають під впливом попиту і пропозиції на позичковий капітал, який рухається у формі цінних паперів.

В Україні на даний час існує мінімум три ринка цінних паперів:

· акції акціонерних товариств, що утворилися як класичні акціонерні товариства;

· акції приватизованих підприємств;

· державні цінні папери.

Але й досі не виявлено процентне співвідношення між цими ринками.

Розвиток і функціонування національного ринку цінних паперів в Україні стримується об’єктивними та суб’єктивними факторами:

1) відставанням діючої законодавчої та нормативної бази функціонування ринку цінних паперів від розвитку реальних процесів;

2) недостатнім державним регулюванням національного ринку цінних паперів;

3) відсутністю необхідного захисту інтересів дрібних інвесторів з боку держави.

Регулювання ринку цінних паперів умовно можна поділити на:

· саморегулювання;

· державно-правове регулювання.

Саморегулювання може бути індивідуальним і колективним. Індивідуальне саморегулювання передбачає дотримання встановлених правил поведінки кожним з учасників операцій на ринку цінних паперів. Колективне саморегулювання пов’язано з відпрацюванням правил і положень, які мають дотримуватись групами учасників ринку. До колективного саморегулювання можна віднести створення фондової біржі як окремого інституту, що об’єднує осіб, які займаються торгівлею цінними паперами, а також представників різних організацій, створених як на біржовому, так і на позабіржовому ринках.

Умови, що склалися в Україні, вимагають більш інтенсивного розвитку державно-правового регулювання ринку цінних паперів, яке полягає у прийнятті законів, постанов та інших нормативних актів, що регламентують ті чи інші сторони відносин, пов’язаних з обігом цінних паперів, а також встановленням контролю за дотриманням законодавства через державні органи.

Розглянемо правову базу становлення та розвитку ринку цінних паперів в Україні. Це Закон України «Про господарські товариства», «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво», «Про власність», «Про зовнішньоеконмічну діяльність», «Про банки і банківську діяльність», «Про депозитарій», а також законів щодо приватизації.

Діяльність на українському ринку цінних паперів регулюють такі законодавчі акти: Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» 18.06.1991р., «Про депозитарій»; Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії» 19.02.1991р.

Питання до теми.

1. Охарактеризуйте принципи функціонування цивілізованого фондового ринку.

2. Розкрийте сутність концептуальних підходів щодо поділу фондового ринку.

3. Що таке депозитарій і яке його основне завдання.

4. Яким чином здійснюється регулювання ринку цінних паперів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49  Наверх ↑