7.5.2. Шляхи пiдвищення ергономiчної складової ефективності ІС

Як ланка переробки iнформацiї, людина подiбна унiверсальному обчис­лювальному пристрою. Уступаючи обчислювальним машинам в швидкодiї, вона може виконувати операцiї, недоступнi їм: вирiшувати проблеми iнтуїтивним способом, орiєнтуватися при неповнiй iнформацiї в непередба­чених ситуацiях, приймати принципово новi творчi рiшення.

Пiдвищення експлуатацiйної надiйностi ІС, обумовленої впливом на неї людини, здiйснюється в двох напрямках:

1)        пристосування технiки до психофiзiологiчних особливостей людини-оператора в процесi її проектування (рацiональне розташування приладiв,вибiр освiтленостi, обмеження шуму, врахування вимог щодо швидкостiреакцiї людини та iнш.);

2)        пристосування людини до технiчних вимог машини (вiдбiр опера­торiв, тренування i навчання їх виконанню операцiй обслуговування).

Звичайно, людина — найменш точний елемент в ланцi управлiння, що особливо важливо, коли ця ланка через нього замикається. Тому будь-якi заходи щодо пiдвищення точностi роботи людини суттєвi для пiдвищення результуючої точностi i надiйностi всiєї системи. До таких ефективних за­ходiв вiдносяться:

•              чiтке визначення функцiй, виконуваних людиною;

•              узгодження характеристик системи i людини;

•              рацiональна конструкцiя засобiв представлення iнформацiї та ор­ганiв управлiння;

•              оптимальне розташування їх на панелях щитiв i пультiв;

•               спецiальнi тренування персоналу;

•               органiзацiя режиму роботи i умов працi.

Пiдвищення надiйностi СЛМ, а отже, ефективності всієї ІС, при проек­туваннi можна добитися схемними, конструктивними та ергономiчними методами.

Схемнi методи об'єднують заходи по пiдвищенню надiйностi СЛМ шляхом вдосконалення їх технологiй i принципових схем. До них вiдносять, наприклад, створення по можливостi простих схем (технологiй); створення схем з обмеженими наслiдками вiдмов; резервування елементiв i систем; створення схем з широкими допусками на параметри елементiв i зовнiшнi впливи.

До конструктивних методiв вiдносять: створення надiйних елементiв; створення сприятливого режиму роботи елементiв; правильний пiдбiр па­раметрiв елементiв; здiйснення заходiв для полегшення ремонту; унiфiкацiя елементiв i систем; врахування досвiду експлуатацiї аналогiчних проекто­ваних систем.

Загальне ергономiчне забезпечення покликане органiзувати роботу лю-дини-оператора, починаючи вiд оптимальних форм шкал, ручок, оптималь­ного зусилля на органи управлiння i вiдстань вiд них, оптимального освiтлення робочого мiсця i т.д., закiнчуючи загальними методами забезпе­чення якостi функцiонування СЛМ.

Цiльове ергономiчне забезпечення покликане органiзувати працю лю-дини-оператора, залученого в СЛМ конкретного класу з метою пошуку оп­тимальних способiв використання людських можливостей стосовно до да­ного класу СЛМ (що власне доручити людинi, якi способи контролю i управлiння рекомендувати як типовi для даного класу СЛМ, якими засоба­ми забезпечити оператора пiд час роботи, якi характеристики враховувати для вiдбору операторiв, якi навики тренувати при навчаннi).

Отже, загальне ергономiчне забезпечення передбачає врахування зага­льних закономiрностей процесiв функцiонування СЛМ рiзних класiв. Цiльове ергономiчне забезпечення призначене для рiшення задач розподiлу функцiй, синтезу режимiв роботи i профiлактичного обслуговування СЛМ, контролю стану операторiв i якостi функцiонування СЛМ. Цiльове ерго­номiчне забезпечення завжди конкретне, його результати не можуть пере­носитися з однiєї областi в iншу без ретельного аналiзу i перевiрки.

Ергономiчне забезпечення складається iз наступних комплексiв:

1) комплекс рiзної документацiї, яка забезпечує формулювання ерго­номiчних вимог до робочих мiсць, iнформацiйних моделей i умов дiяльностi персоналу, а також найдоцiльнiшi способи реалiзацiї цих вимог i здiйснення ергономiчної експертизи рiвня їх реалiзацiї;

2)        комплекс методiв, навчально-методичних документiв i технiчних за­собiв пiдготовки, якi забезпечують обгрунтування формулювання вимог дорiвня   пiдготовки  персоналу,   а  також   формування   системи  вiдбору   iпiдготовки персоналу IС;

3)        комплекс методiв i методик, якi забезпечують високу ефективнiстьдiяльностi людини в IС.

Ергономiчнi методи використовують для вирiшення таких завдань:

•        забезпечення рацiонального розподiлу функцiй людини i технiчнихзасобiв залежно вiд цiльової функцiї (роль i мiсце людини-операторав СЛМ);

•        оцiнка i контроль функцiональних станiв операторiв з метою забез­печення безпеки працi i заданого рiвня якостi функцiонування сис­теми;

•        вибiр профiлактичних впливiв на СЛМ;

•        синтез ергономiчних паспортiв СЛМ як мiри зручностi експлуатацiї iступеня досконалостi технiчних засобiв i робочих мiсць СЛМ;

•        автоматизацiя ергономiчного проектування СЛМ;

•        професiйна пiдготовка персоналу СЛМ;

•  розробка оргпроекту СЛМ;

•  органiзацiя групової дiяльностi спецiалiстiв в СЛМ.

Для вирiшення задач забезпечення надiйностi проводять такi групи за­ходiв:

•        розробка наукових методiв експлуатацiї СЛМ;

•        збiр i узагальнення досвiду експлуатацiї;

•        пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв;

•        вдосконалення органiзацiї обслуговування СЛМ;

•        автоматизацiя обслуговування i вiдновлення СЛМ.