Тема №№ 4. Правовий статус господарських товариств.
4.1. Поняття господарського товариства.
Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.
Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання. Господарські товариства є юридичними особами. Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства, зберігають статус юридичної особи.
Господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку дільність, якщо інше не передбачено законом.
Господарське товариство є власником:
1) Майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;
2) Продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;
3) Одержаних доходів;
4) Іншого майна, набутого на піставах, що не заборонені законом.
Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства
Можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші вічужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оціка вклад учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежні експертній перевірці.
Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:
1) Брати участь в управліні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;
2) Брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
3) Вийти у встановленому порядку з товариства;
4) Здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;
5) Одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Учасники господарського товариства зобов'язані:
1) Додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів;
2) Виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції)) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом;
3) Не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.
Установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.
Установчі документи господарського товариства повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його дільності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органі товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована біьшість голосів, інші відомості.
Державна реєстрація господарського товариства здійснюється в порядку, передбаченому Законом „Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - піприємців" .
Особливості реєстрації господарських товариств, які здійснюють банкіську і страхову діяльність, а також професійну діяльність на ринку цінних паперів, визначаються Господарським кодексом України та відповідними законами.
Господарське товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.
4.2. Види господарських товариств та їх характеристика відповідно до закону.
У відповідності до Господарського кодексу України та закону «Про господарські товариства» до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповіальністю, повні товариства, командитні товариства.
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе віповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тальки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповіальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповіальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку дільність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповіальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в дільності товариства лише своїми вкладами (вкладники). Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.
4.3. Поняття, види та правовий статус акціонерних товариств (АТ).
Акціонерним є товариство, статутний капітал якого подіений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.
Акціонерне товариство самостійно відповіає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не віповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать. Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, встановлених статутом, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
Найменування акціонерного товариства має містити його найменування і зазначення того, що товариство є акціонерним.
Особливості правового статусу акціонерних товариств, створених у процесі приватизації державних підприємств, встановлюються законом.
Акціонерне товариство, яке проводить відкриту підписку на акці, зобов'язане щорічно публікувати для загального відома річний звіт, бухгалтерський баланс, відомості про прибутки і збитки, а також іншу шформацію, передбачену законом.
Акціонерне товариство може бути створене юридичними та (або) фізичними особами. Якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Цей договір не є установчим документом товариства. Договір про створення акціонерного товариства укладається в письмовій формі, а якщо товариство створюється фізичними особами, договір підлягає нотаріальному посвідченню.
Особи, що створюють акціонерне товариство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до державної реєстрації товариства.
Акціонерне товариство відповідає за зобов'язаннями учасників, пов'язаними з його створенням, лише у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами акціонерів.
Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома. Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа.
Порядок і строки вчинення дій щодо створення акціонерного товариства, у тому числі порядок проведення установчих зборів та їхня компетенція, встановлюються законом.
Установчим документом акціонерного товариства є його статут. Статут акціонерного товариства має містити відомості про:
Найменування юридичної особи;
Її місцезнаходження; адреса, органи управ ліня товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, розмір статутного капіталу;
Умови про категорі акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість;
Права акціонері;
Склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень.
У статуті акціонерного товариства мають також міститися іші відомості, передбачені законом.
Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладі акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим розміру, встановленого законом. За діочим законом розмір статутного капіталу(фонду) не може бути менше суми, еквівалентної 1250 міімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.
При заснуванні акціонерного товариства усі його акції мають бути розподілені між засновниками. Відкрита піписка на акції акціонерного товариства не провадиться до повної сплати статутного капіталу. Порядок проведення відкритої підписки встановлюється законом.
Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонері збільшити статутний капітал шляхом збільшення номінальної вартості акцій або додаткового випуску акцій. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після його повної сплати. Збільшення статутного капіталу товариства для покриття збитків не допускається. У випадках, встановлених статутом товариства і законом, може бути встановлене переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випускаються товариством.
Акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонері зменшити статутний капітал шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом купівлі товариством частини випущених акцій з метою зменшення їх загальної кількості. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинення або виконання товариством віповідних зобов'язань та відшкодування збитків. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства шляхом купівлі та погашення частини акцій допускається, якщо така можливість передбачена у статуті товариства.
Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.
До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:
1) Внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміа розміру його статутного капіталу;
2) Обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;
3) Затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збиткі товариства;
4) Рішення про ліквідацію товариства.
До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань.
Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборі акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.
Порядок голосування на загальних зборах акціонерів встановлюється законом.
Акціонер має право призначити свого представника для участі у зборах. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника у вищому органі товариства, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.
Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік.
Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, визначених у статуті товариства, та в будь-якому ішому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.
Порядок скликання і проведення загальних зборі, а також умови скликання і проведення позачергових зборів та повідомлення акціонерів встановлюються статутом товариства і законом.
Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правліня або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
4.4.Правове регулювання створення та діяльності товариства з обмеженою відповідальністю (тзов).
Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладі. Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Найменування товариства з обмеженою відповідальністю має містити найменування товариства, а також слова "товариство з обмеженою відпов іальністю".
Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповіальністю встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі. Товариство з обмеженою відповідальністю не може мати єдиним учасником іше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника.
Якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю не є установчим документом. Подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим.
Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є
Статут.
Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 ЦКУ, має містити відомості про:
Розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управліня і порядок прийняття ними рішень;
Розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному фонді. Статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними зміами зберіається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.
Статутний капітал товариства з обмеженою віповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Віповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом. На сьогоднішній день - розмір статутного капіталу(фонду) повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мтімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповіальністю.
Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.
До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповіальністю його учасники повинні сплатити не менше ні п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміи до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.
Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповіних зобов'язань товариства та вішкодування їм збитків.
Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.
Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.
У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його дільністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.
Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповіальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються ЦКУ, іншим законом і статутом товариства.
До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповіальністю належить:
1) Визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його плані і звіті про їх виконання;
2) Внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;
3) Створення та відкликання виконавчого органу товариства;
4) Визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;
5) Затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподі прибутку та збитків товариства;
6) Вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
7) Виключення учасника із товариства;
8) Прийняття рішення про лівіацію товариства, призначення ліквідаційної комісії затвердження ліквідаційного балансу.
Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборі може бути також віднесене вирішення іших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.
Для здійснення контролю за фінансовою діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, встановлених статутом і законом товариства, може призначатися аудиторська перевірка.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою вщповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купіля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повіомивіїїи товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорціну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповіне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.
Товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквіоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суд - у випадках, встановлених законом.
Товариство з обмеженою віповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив.
4.5. Порядок створення товариства з додатковою відповідальністю (тздв).
Товариством з додатковою відповідальністю є товариство, засноване однією або юдь кома особами, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом.
Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідарно несуть додаткову (субсидіарну) віповідальність за його зобов'язаннями своїм майном у розмірі, який встановлюється статутом товариства і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним учасником вкладу. У разі визнання банкрутом одного з учасників його відповідальність за зобов'язаннями товариства розподіляється між іншими учасниками товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства.
Найменування товариства з додатковою відповіалністю має містити найменування товариства, а також слова "товариство з додатковою відпов іальністю".
До товариства з додатковою відповідалністю застосовуються положення ЦКУ, ГКУ про товариство з обмеженою відповідальністю, якщо інше не встановлено статутом товариства і законом.
Командитним товариством є товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють ві імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) віповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном (повними учасниками), є один чи кілька учасникі (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладі та не беруть участі в дільності товариства.
Найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова "командитне товариство" або містити ім'я (найменування) хоча б одного повного учасника з доданням слів "і компанія", а також слова "командитне товариство". Якщо у найменування командитного товариства включене ім'я вкладника, такий вкладник стає повним учасником товариства.
До командитного товариства застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншим законом.
Командитне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується усіма повними учасниками.
Засновницький договір командитного товариства крім віомостей, передбачених статтею 88 Цивільного Кодексу України, має містити відомості про: розмір та склад складеного капітал товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з повних учасникі у складеному капіталі; сукупний розмір вкладі вкладників.
Особа може бути повним учасником тільки в одному командитному товаристві. Повний учасник командитного товариства не може бути учасником повного товариства. Повний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого товариства.
Сукупний розмір вкладів вкладників не повинен перевищувати п'ятдесяти відсотків складеного капіталу повного товариства.
На момент державної реєстрації командитного товариства кожний із вкладників повинен зробити вклад у розмірі, встановленому законом.
Управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками у порядку, встановленому законодавством для повного товариства. Вкладники не мають права брати участі в управліні діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління дільністю товариства. Вкладники командитного товариства можуть діяти від імені товариства тільки за довіреністю. Вкладник командитного товариства зобов'язаний зробити вклад до складеного капіталу. Внесення вкладі посвідчується свідоцтвом про участь у командитному товаристві.
Вкладник командитного товариства має право:
1) Одержувати частину прибутку товариства відповіно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);
2) Діяти ві імені товариства у разі видачі йому довіреності та відповідно до неї;
3) Переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному капіталі товариства відповідно до положень статті 147 ЦКУ. Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства;
4) Вимагати першочергового повернення вкладу у разі лівіації товариства;
5) Ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;
6) Після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);
7) Передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство.
Передання вкладником усієї своєї частки ішій особі припиняє його участь у командитному товаристві.
Командитне товариство ліквідовується при вибутті усіх вкладників. Повні учасники мають право у разі вибуття всіх вкладників перетворити командитне товариство у повне товариство. Командитне товариство ліквідовується також на підставах, встановлених статтею 132 ЦКУ.
У разі ліквідації командитного товариства, після розрахунків з кредиторами, вкладники мають переважне право перед повними учасниками на одержання вкладів у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом, іншим законом і засновницьким договором (меморандумом). За недостатності кошті товариства для повного повернення вкладникам їхніх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками пропорційно до їхні часток у складеному капіталі товариства.
Повним є товариство, учасники якого віповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями усім майном, що їм належить. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
Учасник повного товариства не має права без згоди іших учасникі вчиняти від свого імені тау своїх інтересах або в інтересах третіх осіб правочини, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства.
Найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасникі, слова "повне товариство" або містити ім'я (найменування) одного чи кіькох учасників з доданням слів "і компані", а також слова "повне товариство".
Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького договору. Засновницький договір підписується всіма його учасниками.
Засновницький договір повного товариства має містити відомості про: найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адреса, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені Цивільним Кодексом України або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спіьної дільності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, розмір та склад складеного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з учасників у складеному капіталі; розмір, склад та строки внесення ними вкладі.
Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників.
Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів. Учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасникі товариства, є нікчемною.
Кожний учасник повного товариства має право діяти від імені товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам.
У разі спільного ведення учасниками справ товариства для вчинення кожного правочину є необхіною згода всіх учасників товариства. Якщо ведення справ доручено окремим учасникам повного товариства, інші учасники можуть вчиняти правочини ві імені товариства за наявності у них довіреності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства.
Прибуток та збитки повного товариства розподіляються мі його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капітал, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасникі.
У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. Учасник повного товариства віповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство.
Учасник повного товариства, який вибув із товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердження звіту про дільність товариства за рік, у якому він вибув із товариства.
Учасник повного товариства, який сплатив повністю борги товариства, має право звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників, які несуть перед ним відповіальність пропорційно своїм часткам у складеному капітал товариства.
Зміни у складі учасників повного товариства можуть бути у зв'язку з:
1) Виходом учасника повного товариства з його складу з власної шіціативи;
2) Виключенням із складу учасникі;
3) Вибуттям із складу учасників з причин, що не залежать від учасника.
Учасник повного товариства, яке було створене на невизначений строк,
Може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства.
Достроковий вихід учасника з повного товариства, що засноване на певний строк, допускається лише з поважних причин.
Учасник повного товариства має право за згодою інших його учасникі передати свою частку у складеному капітал чи її частину іншому учасникові товариства або треті особі.
Учасник повного товариства, який систематично не виконує чи виконує неналежним чином обов'язки, покладені на нього товариством, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства, може бути виключений із товариства у порядку, встановленому засновницьким договором. Рішення про виключення зі складу учасників повного товариства може бути оскаржене до суду.
Повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, у разі:
1) Смерті учасника або оголошення його померлим - за відсутності спадкоємців;
2) Ліквідації юридичної особи - учасника товариства, в тому числі у зв'язку з визнанням її банкрутом;
3) Визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
4) Призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи - учасника товариства, зокрема у зв'язку з її неплатоспроможністю;
5) Звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповіає частці учасника у складеному капіталі товариства.
Учасникові, що вийшов, якого виключено або який вибув з повного товариства з підстав, встановлених у статтях 126, 128 і 129 Ци^ного Кодексу України , виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором.
Рекомендовані література і законодавчі акти:
Господарське право//Щербина В.С. Київ, Юріком Інтер,2003 Господарське право//Жук Л .А., Жук І.Л..,Неживець О.М. Київ, Кондор. 2003. Підприємницьке право під ред. Н.О. Саніахметової//Київ, «АСК», 2004 Хозяйственное право// Мамутов В.К.,Київ. Юрінком Інтер, 2002 Господарський Кодекс України. К., Парламенське видавництво.-2003. Цивільний кодекс України. К.,Парламенське видавництво.-2003. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91 із змінами
Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. N° 2063-ІІІ
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»» від 15 травня
2003 року N 755-ГУ ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 200 3, N 31-32, ст.263 )