Тема №№2. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності.
2.1. Поняття та зміст підприємництва.
Підприємництво, у відповідності до ст. 42 Господарського кодексу України, це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється су бєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
З даного визначення випливають певні необхідні правові вимоги до підприємницької діяльності. В першу чергу це безпосередня самостійна і систематична діяльність Це означає, що підприємець починає і проводить свою дільність на свій розсуд, без будь-яких застережень. Підприємницька діяльність повинна носити постійний характер. . По-друге - підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик підприємця. Це означає, що підприємець приймає на себе будь-які наслідки підприємницької діяльності як позитивні так і негативні. По-третє - метою підприємницької діяльності є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Для цього і починає підприємницьку діяльність підприємець. Тобто, характерною ознакою підприємницької діяльності є її комерційний характер.
Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.
Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.
2.2. Принципи підприємницької діяльності.
Принципи підприємницької дільності закршлені в ст. 44 Господарського кодексу України, відповідно до якої підприємництво здійснюється на основі:
* Вільного вибору підприємцем видів підприємницької дільності;
* Самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продкції, що виробляється, залучення матеріально- технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
* Вільного найму підприємцем працівників;
* Комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
* Вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, перед бачених законом;
* самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
2.3. Організаційно-правові форми підприємництва.
Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.
Суб'єктами господарювання є:
1) Господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського Кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;
3) Філії представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці)), утворені ними для здійснення господарської дільності.
Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління та права оперативно-господарського використання майна.
Суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним та господарським законодавством.
Суб'єкти господарювання - відокремлені підрозділи (структурні одиниці)) господарських організацій можуть діяти лише на основі права оперативно- господарського використання майна, без статусу юридичної особи.
Суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
Суб'єкти господарювання можуть утворюватися шляхом примусового поділу (виділення) діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурентного законодавства України.
Створення суб'єктів господарювання здійснюється з додержанням вимог антимонопольно-конкурентного законод авства
2.4. Умови здійснення підприємництва.
Правовою передмовою здійснення підприємницької діяльності фізичними та юридичними особами є їх державна реєстрація. Відповідно до ст. 58 Господарського кодексу України , державна реєстрація, що є формою легалізації підприємницької діяльності, проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районнії державні адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта підприємництва.
У відповідності з законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" , який вступив в дію з 1 липня 2004 року, держана реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це внесення запису до Державного реєстру суб'єктів господарської діяльності про реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької дтльності, про їх перереєстрацію, про реєстрацію змін до реєстраційної картки, про реєстрацію змін, доповнень до установчих документів юридичної особи, про реєстрацію зміни місцезнаходження (для юридичної особи) або місця проживання (для фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності)), про взяття на облік (зняття з обліку) філії представництва юридичної особи, про реєстрацію припинення юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької дтльності.
Законом „Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців" вводиться нова система органів державної реєстрації суб'єктів підприємництва, що складається з уповноваженого державного органу з питань державної реєстрації суб'єктів господарської діяльності і його структурних підрозділів - територіальних реєстраційних бюро, визначені їх функції і повноваження.
Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
Копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
Два примірники установчих документів;
Документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.
Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем (далі - заявник), повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи:
Заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
Копію довіки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платникі податків та іших обов'язкових платежів;
Документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - піприємця.
Строк державної реєстрації фізичної особи - підприємця не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи - піприємця.
2.5. Державна підтримка підприємництва.
Держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм піприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, тформаційних, природних та інших ресурсів.
Забезпечення підприємця матеріально-технічними та іншими ресурсами, що централізовано розподіляються державою, здійснюється з метою виконання підприємцем поставок, робіт чи послуг для державних потреб.
Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фонді, іншого майна допускається відповідно до статті 41 Конституці України на піставах і в порядку, передбачених законом.
Для забезпечення створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом:
* Надають підприємцям земельні діянки, передають державне майно, необхідне для здійснення підприємницької діяльності;
* Сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та тформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів;
* Здійснюють первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх підприємцям у визначеному законом порядку;
* Стимулюють модернізацію технології, інноваційну діяльність, освоєння підприємцями нових видів продукції та послуг;
* Подають піприємцям інші види допомоги.
Рекомендована література і законодавчі акти:
Господарське право//Щербина В.С. Київ, Юрінком Інтер, 2003 Господарське право//Жук Л.А., Жук І.Л..,Неживець О.М. Київ, Кондор. 2003 Підприємницьке право під ред Н.О. Саніахметовоіі// Київ, «АСК», 2004. Хозяйственное право// Мамутов В.К.,Київ. Юрінком Інтер, 2002. Господарський Кодекс України. К., Парламенське видавництв о.-2003. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91 із змінами.
Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»» від 01.06.2000 № 1775-III , ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, № 36, ст.299) із змінами та доповненнями.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»» від 15 травня 2003 року N 755-ІУ ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 31-32, ст.263 ). Постанова КМУ від 14.11.2000 № 1698 Про затвердження переліку органів ліцензування. Постанова КМУ від 20.11.2000 № 1719 Про затвердження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності.
Постанова КМУ від 08.11.2000 № 1658 Про затвердження Порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру