Тема №»15. Правові основи забезпечення якості продукції та захисту прав
15.1. Законодавство про захист прав споживачів.
Закон України «Про захист прав споживачів»» від 01.12.2005 № 3161-ІУ регулює внносини між споживачами товарн (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захист їх прав.
Законодавство України про захист прав споживачів складається з вищеназваного Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніс ті, що є в законодавстві України про захист прав споживачів, то на її території застосовуються правила міжнародного договору.
15.2. Права споживачів та їх захист.
Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послг) для задоволення своїх побутових потреб мають право на:
• Держав ний з ахист св оїх пр ав;
• Гарантований рівень споживання;
• Належну якість товарів (робіт, послг), торговельного та інших виді обслугову вання;
• Безпеку товарів (робіт, послг);
• Необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари (роботи, послги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця);
• Відшпсодвання збитків, завданих товарами (роботами, послгами) неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними дл життя і здоров'я людей товарами (роботами, послгами) у випадках, передбачених законодавством;
• Звернення до суд та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
• Об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
Держава забезпечує громадянам як споживачам захист їх прав, надає
Можлвість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самосійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послг) відповіно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг)) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.
Законодавець закріплює права споживача, до основних з них слід віднести:
Прао споживача на належну якість товарів (робіт, послуг). Споживач має право вимагати від продавця (виробника, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послги) відповідала вимогам нормативно- правових акті та нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу, послгу), яку надає продавець (виробник, виконавець).
Прао споживача в разі придбання ним товару неналежної якості. Споживач при виявленні недолжів чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну в порядку та строки, встановлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
А) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;
Б) заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації)) належної якості;
В) відповідного зменшення його купівельної цни;
Г) замни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації)) з відповнним перерахуванням купівельної ціни;
Д) розірвання договору та відшжодвання збитків, яких він зазнав.
Право споживача на безпеку товарів (робіт, послуг). Споживач має
Право на те, щоб товари (роботи, послуги) за звичайних умов їх використання, зберігання і транспортування були безпечними для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавали шкоди його майну. У разі відсутності нормативних документів, що містять обов'язкові вимоги до товару (роботи, послуги), використання якого може завдати шкоди життю, здоров'ю споживача, навколишньому природному середовищу, а також майну споживача, відповідні органи виконавчої влади, що здійснюють державний захист прав споживачів, зобов'язані негайно заборонити випуск і реалізацію таких товарм (виконання робіт, надання послуг).
Прао споживача на інформацію про товари (роботи, послуги). Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
15.3. Контроль у сфері захисту прав споживачів.
Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захист прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи державного санітарно- епідеміологічного нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захист прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі зднснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики щодо захист прав споживачм і мають право:
1) Давати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;
2) Перевіряти у суб'єктів господарської діяльності сфери торгвш^ громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання обов'язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг)), а також додержання правил торувлі та надання послуг. Входити безперешікодно та обстежувати, відповіно до законодавства, будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів;
3) вібирати у суб'єктів господарської діяльності сфери торгвл, громадського харчування і послг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикаті, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у віповідних лабораторіях та інших установах з оплатою вартості зразків і проведених досліжень (експертиз)) за рахунок суб'єкті господарської діяльності, що перевіряються.
Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.
Проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за надані послги та реалізовані товари. В разі неможливості повернення зроблених затрат їх відшкодування відноситься на результати діялності суб'єкті господарської діяльності та здіснювати інші дії, зазначені у ст. 5 Закону ««Про захист прав споживачі»».
15.4.Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Майнова відповіальність за шкоду, заподіяну товарами (роботами, послугами) неналежної якості. Шкода, заподіяна життю, здоров'ю або майну споживача товарами (роботами, послугами), що містять конструктивні, виробничі, рецептурні або інші недоліи, підлягає відшпсодванню в повному обсязі, якщо законодавством не передбачено більш високої міри відповідальності.
Право вимагати відшпсодування заподіної шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, перебував він чи не перебував у договірних відносинах з виробником (виконавцем,продавцем). Таке право зберігається протягом встановленого терміну сужби (терміу придатності)), а якщо такий не встановлено - протягом 10 років з часу виготовлення товару (прийняття роботи, послги).
Виробник (виконавець) несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю або майну споживача у зв'язку з використанням матеріалів, обладнання, приладів, інструментів та іінііих засобів, необхідних для виробництва товарі (виконання робіт, надання послуг), незалежно від рівня його наукових і технічних знань.
Виконавець(продавець) звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкод заподіяно з вини самого споживача внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування товару (роботи, послги) або дії непереборної сили.
У разі порушення законодавства про захист прав споживачі суб'єкти господарської дільності сфери торгівлі, громадського харчування і послг несуть відповіальність за:
^відмову споживачу в реалізації його прав, установлених пунктом 1 статті 14 і пунктом 3 статті 15 Закону ««Про захист прав споживачів»», - у десятикратному розмірі вартості товару, виконаної роботи (наданої послуги) виходячи з цін, що діли на час придбання товару, замовлення роботи (надання послуги), але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
^виготовлення або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі 50 відсоткі вартості виготовленої або одержаної для реалізації парти' товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумі доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської дільності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
^реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не має сертифіката віповідності (свіоцтва про визнання іноземного сертифіката), - у розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звіміений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доході громадян; виготовлення, реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачі і навколишнього природного середовища, - у розмірі 300 вмсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партm товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності зві^іений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних ммімумів доході громадян;
^реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, заборонених для виготовлення та реалізації (виконання, надання) відповідним державним органом, - у розмірі 500 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доході громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доході і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних ммімумів доході громадян; реалізацію небезпечного товару (отрути, отрутохіммату, вибухо- і вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання - у розмірі 100 вмсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мїнмумm доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської дільності звільнений від ведення обов'язкового обліку доході і витрат, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу - у розмірі 30 внсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумм доходм громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської дмльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходм громадян; створення перешжод службові особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захист прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, а також правил торговельного та інших видм обслуговування - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового облну доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; реалізацію товару, термін придатності якого минув, - у розмірі 200 відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі 100 відсоткм вартості роботи, послуги.
Суми штрафів зараховуються до державного бюджет. Порядок стягнення штрафів визначається Кабінетом Міністрів України. У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарської діяльності сфери торгвш^ громадського харчування та послуг визначених у статі 5 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влад України у сфері захист прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" .
Судовий захист прав споживачів. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі за своїм вибором подають позови до суд за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповнача, за місцем заподнння шкоди або за місцем виконання договору. Споживачі звньняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Рекомендовані література і законодавчі акти:
Закон України «Про захист прав споживачів»» від 01.12.2005 № 3161-ІУ