57. Моральні конфлікти в юридичній практиці

Моральний конфлікт - це зіткнення моральних норм в індивідуальній чи суспільній свідомості, які пов'язані з протиборством мотивів і потребують морального вибору.

У ситуації морального конфлікту стикаються протиріччя (всередині моральної системи, або ж моральні і позаморальні).

Коли всередині особистості зіштовхуються дві протилежних моральних вимоги, виникають протиріччя типу: треба завжди говорити правду:

- людині смертельно хворій не треба говорити правду відносно свого здоров’я або треба доброзичливо, дбайливо ставитися до всіх людей;

- не можна любити і поважати того, хто тобі шкодить, хто не цікавий тобі.

Такі вимоги є внутрішньо суперечливими.

До моральних конфліктів спричиняють і зіткнення між моральним і поза-моральним інтересами (утилітарним, правовим, політичним тощо). До протиріччя між правовими та моральними вимогами належить, наприклад, ситуація Сократа, коли він мусив зробити вибір: чи підкоритися рішенню судді (яке він вважав справедливим у моральному відношенні), закону Афінської республіки (громадянином якої він був) і прийняти смерть, або ж піти з Афін у вигнання і тим самим врятувати своє життя: так радили йому зробити його учні і прихильники. У Сократа правова свідомість та повага до закону перемогли над загальноморальними мотивами.

Протиріччя мають історичний характер. Величезний діапазон внутрішніх моральних конфліктів демонструє художня література.

Діяльність правоохоронних органів в силу гострого протиборства зі злочинцями, використання Специфічних сил і засобів досить часто ставить співробітників в ситуації морального конфлікту. Такі конфлікти виникають, наприклад, тоді, коли суб'єкту належить зважити в уяві суспільну необхідність, що виявляється у вимогах обов'язку, і особисті плани, раціонально усвідомлені мотиви і бажання, які суперечать їм, коли виникає коливання між вибором близьких і дальніх цілей. Відомі випадки такого вибору - опосередкований наказ керівника припинити закрити) справу і вимога обов'язку та совісті довести цю справу до кінця.

Особливістю морального конфлікту є неможливість відмовитися від вибору. Невтручання, бездіяльність - це також вибір, пов'язаний з моральною відповідальністю. У ситуації морального конфлікту наявний зв'язок свободи волі з пізнанням необхідності. Для того, щоб правильно, морально вчинити і розв'язати конфлікт, необхідно глибоке знання моральних цінностей, вміння передбачити наслідки свого вчинку і усвідомлювати те, що саме ти маєш взяти на себе максимальну долю відповідальності.

Форм виявлень моральних конфліктів у правоохоронній діяльності існує багато. Вони обумовлені конкретними особливостями того чи іншого напрямку цієї діяльності, специфічними умовами, в яких ця робота здійснюється, соціально-психологічними характеристиками учасників конфлікту тощо. Виділимо деякі з них:

1. Конфлікти, пов'язані з професійною та моральною деформацією співробітників ОВС, відсутністю механізму відпрацьованого службового контролю збоку керівництва. Сюди належать конфлікти, обумовлені прагненням добитися розкриття злочину за будь-яку ціну, включаючи фальсифікацію документів; залучання невинних, незаконне затримання, арешти, обвинувачення у злочинах.

2. Конфлікти, обумовлені порушенням державної дисципліни під час реєстрації злочинів (фальсифікація матеріалів, тиск, шантаж, збір компрометуючих матеріалів з метою примусити потерпілих відмовитися від заяви).

3. Конфлікти, зумовлені низьким рівнем розвитку морально-естетичних почуттів: грубість, зневажливе ставлення до справи, неуважність і неповага до справи та громадян, нетактовність. Рукодокладання, жорстокість, знущання - результат професійної безпорадності, бездушності та моральної розбещеності співробітників ОВС.

Розвиток конфлікту призводить до його подолання, тобто вибору певного варіанту вчинку чи поведінки. Важливо допомогти людині визначити правильну позицію, що лежить в основі рішення. Ця позиція буде настільки тривкою, настільки усвідомлені людиною моральні вимоги стануть її переконаннями. В органах внутрішніх справ це питання має практичне значення для роботи з негласними помічниками.

Проблема вирішення морального конфлікту полягає у тому, як досягти доброї мети, як звести до мінімуму зло. Цей принцип висуває на перший план питання про спосіб втручання в ситуацію, про засоби у досягненні благородної мети. Т.ч., проблема морального конфлікту переростає у питання про співвіднесеність мети та засобів. В історії етики ця проблема ставиться, як правило, у вигляді питання: чи виправдовує мета засоби. Науково обґрунтована відповідь на це питання принципово важлива як необхідна умова для розв'язання ситуації морального конфлікту.