Попередження конфліктних ситуацій у стосунках між суб’єктами юридичної діяльності.

 Конфліктна ситуація у слідчий діяльності - це наявність актуалізованих психологічних відносин між її учасниками, які мають протилежні системи цільових орієнтацій. Аналіз розвитку та розв'язання конфліктних ситуацій у діяльності слідчого передбачає адекватне розуміння конфліктів взагалі як психологічного явища і конкретного предмета конфлікту в цій діяльності.

     Таким чином, конфліктна ситуація визначається наявністю суб'єктів можливого конфлікту і його предмета. Для розвитку конфлікту необхідна наявність інциденту, коли одна із сторін починає діяти торкаючись інтересів іншої сторони. Якщо протилежна сторона реагує адекватно, то конфлікт з потенційного переростає в актуальний і в майбутньому може розви-ватись як прямий чи опосередкований, конструктивний стабілізуючий чи неконструктивний конфлікт.

     У слідчий діяльності також можуть виникати як зовнішні (відкриті), так і внутрішні (закриті) конфлікти різного рівня суперечності та напруженості. Предмет конфліктів у діяльності слідчого полягає в тому, що його інтереси пов'язані з повним, об'єктивним та всебічним розслідуванням злочину при збереженні якісного й ефективного виконання процесуальних функцій у кримінальному судочинстві. Якщо при цьому інтереси слідчого не стикаються з інтересами зацікавлених осіб, то конфлікт не виникає.

     Діагностика рівня конфліктності ситуації має значення для подальшого вибору стратегії та тактики розв'язання конфлікту. Часто конфлікт виникає без-посередньо в процесі комунікації, оскільки слідчий не має часу та інших можливостей попередньо продіагностувати, а опонент може змінити позицію під час діалогу зі слідчим. Тому головним у вирішенні конфлікту є правильне застосування конкретних методів і прийомів його нейтралізації. Взагалі всі ці методи поділяються на дві основні групи: безпосередні (прямі) та опосередковані. До безпосередніх належать такі методи, як інформаційний вплив, зміна обставин взаємодії, зміна ритму такої взаємодії, тактика компромісу, цільовий вплив через третіх осіб, стимуляція до співпраці, деморалізація. Опосередковані методи нейтралізації конфліктів зосереджені не стільки на предметі конфлікту, скільки на певних другорядних факторах самого спілкування. До них відносяться методи "амортизації почуттів", "примусового вислуховування опонента", "обміну позицій", "усвідомлення поведінки" та ін.

     Але за будь-яких умов слід враховувати, що не завжди нейтралізація конфліктних відносин спонукає до розв'язання конфлікту та стабілізації обстановки. У певних випадках доцільно створити контрольо-вані конфліктні стосунки при проведенні слідчих дій, зокрема таких, як очна ставка, допит, обшук та ін. За цих умов у опонентів відбувається послаблення розсудливості, самоконтролю та поміркованості, фізичної і мовної поведінки.