Причини виникнення конфліктних ситуацій під час вирішення юридичних справ.

Основна причина конфлікту – незадоволення соціальних потреб людини, недостатність любові та поваги оточуючих, відсутність почуття захищеності, умов для самоствердження. Для того, щоб конфлікт почав розвиватися, потрібен інцидент – дії чи сукупність дій учасників, які провокують різке загострення протиріччя і початок боротьби між ними; тобто необхідно, щоб якась із сторін почала діяти, зачіпаючи інтереси іншої.

Об'єкт конфлікту – це конкретна причина, мотивація, рушійна сила конфлікту, через яку створюється конфліктна ситуація. Суб'єктом конфлікту є окрема людина чи група, здатна створити конфліктну ситуацію, тобто свідомо впливати на хід конфлікту у відповідності зі своїми інтересами, викликати ті чи інші зміни у стосунках.

Індивідуальний стиль поведінки в конкретному конфлікті визначається мірою, в якій суб'єкт хоче задовольнити особисті інтереси та інтереси іншої сторони. Це дає можливість визначити п'ять основних стилів поведінки у конфліктних ситуаціях, а саме: суперництво – прагнення задовольнити свої інтереси без урахування інтересів інших; співробітництво – спільний аналіз розбіжностей у процесі опрацювання рішення; компроміс – врегулювання розбіжностей через взаємні поступки; ухилення – ігнорування конфлікту та намагання вийти з ситуації, не поступаючись, але й не відстоюючи своїх позицій; пристосування – згладжування суперечностей всупереч власним позиціям, уникнення обговорення спірних питань.

Зазначені закономірності повною мірою стосуються слідчої діяльності. Причини конфлiкту в слідчій діяльності наступнi:

1) протилежнiсть мети i можливостей її досягнення - слiдчий надiлений значними владними повноваженнями i засобами впливу; обвинувачений налаштований приховати iстину повнiстю чи хоча б частково;

2) примусовий характер взаємодії зi слiдчим - обвинувачений розумiє, що кожен проведений допит веде до викриття, але уникнути такого спілкування не може;

3) реальна загроза погiршення статусу для обвинуваченого (професійного, сімейного, побутового тощо) в результатi успiшної діяльності слідчого;

4) складнiсть становища, в якому вже знаходиться обвинувачений на попередньому слiдствi, i яке вiн найчастiше пов'язує з дiяльнiстю слiдчого (змiна звичного способу життя, позбавлення можливостi спiлкуватися з близькими людьми та ін.).