Юридична освіта в системі МВС та  ДПА, засоби, суб’єкти навчального процесу, принципи організації та функціонування.

Становлення української державності, фундаментальне оновлення законодавства,  проведення  судової  реформи,  посилення  судового захисту  прав і свобод громадян,  створення соціально-орієнтованої ринкової  економіки  та  необхідність  захисту   українського підприємництва,  боротьба  із  злочинністю  -  все  це  потребує кваліфікованого юридичного забезпечення.

    Це зумовлює необхідність постійної уваги до якості підготовки та  перепідготовки  юридичних кадрів,  приведення змісту юридичної освіти у відповідність із сучасними вимогами юридичної практики.

    Сучасний стан вищої юридичної освіти характеризується тим, що насиченість   юристами   залишається   в  цілому  по  країні диспропорційною. Підготовку фахівців-правознавців здійснюють понад 170 вищих  навчальних  закладів  (до 1991 року їх було 6),  з яких 50 - приватні. Загальний ліцензований обсяг підготовки фахівців за напрямом  "Право"  становить  майже  30 тис.  Осіб  на рік,  тобто 4 місця на 10 тис. Населення, з них 3,5 припадає на вищі навчальні заклади державної форми власності. Ліцензований обсяг з розрахунку на 10 тис.  Населення  за  регіонами  становить:  у  північному  - 10,2 місця,  східному  -  4,7,  південному  -  3,  західному  і центральному - 2 місця.  Підготовку юристів в основному здійснюють вищі навчальні заклади системи МВС,  Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого,  Київський національний університет  імені Тараса  Шевченка,  Львівський національний університет імені Івана Франка,  Одеська національна юридична академія,  Державна академія податкової служби.

    Нерівномірне територіальне   розміщення  вищих  навчальних закладів,  що  здійснюють  підготовку  юристів,  створює  певні соціальні проблеми,  пов'язані з нерівними можливостями у здобутті освіти та працевлаштуванні молоді в різних регіонах.

    Значне збільшення  обсягів  підготовки  юристів  істотно  не позначилося  на  забезпеченні  різних  сфер  суспільного  життя кваліфікованими юридичними  кадрами.  На  сьогодні  не  визначено, скільки  фахівців потрібно для різних сфер юридичної практики,  не зроблено науково обгрунтованого прогнозу щодо  обсягів  підготовки юристів,  не  реформується  мережа  вищих  навчальних  закладів відповідно  до  регіональних  потреб.  Не  відповідають  сучасним потребам  суспільства зміст юридичної освіти та якість організації навчального процесу.

    Значні недоліки мають місце у забезпеченні системи  юридичної освіти педагогічними і науково-педагогічними працівниками.  Обсяги підготовки таких працівників не задовольняють  потреб  сьогодення. Не налагоджено періодичне підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних  закладів  та  фахівців  правової  служби  підприємств, установ, організацій, органів державної влади.

    Незадовільним є  стан  оснащення  системи  юридичної  освіти комп'ютерною,  організаційною  технікою  та  іншими  технічними засобами навчання.

    Усе це  зумовлює  необхідність  розроблення  принципово нових теоретичних,  методологічних та організаційних засад удосконалення системи юридичної освіти.