Характеристика навчальних дисциплін, що вивчаються в юридичних ВНЗ.
Система юридичних наук- це сукупність взаємозалежних наук, що вивчають державу й право як відносно відособлені, самостійні соціальні інститути.
Держава й право, самі по собі й розглянуті в площині їхнього взаємозв'язку між собою, із цивільним суспільством, особистістю - явища багатомірні, багатогранні, системні, сложноструктурные, багатофункціональні, що історично розвиваються й одночасно зберігають ряд своїх ознак незмінними. У чинність цього держава й право є предметом вивчення багатьох юридичних наук. Кожна із цих наук має свої власні дослідницькі завдання, мети, підходи. Вся сукупність юридичних наук охоплюється загальним для них поняттям (і назвою) - юриспруденція.
Структура системи юридичних наук- це внутрішній підрозділ всіх юридичних наук на їхні основні види. Останнім часом у науковедческой юридичній літературі звичайно в системі юридичних наук розрізняють науки:
1) історико-теоретичні;
2) галузеві;
3) спеціально-юридичні.
Історико-теоретичні науки- це теорія держави й права, історія держави й права, історія політичних і правових навчань.
Галузеві науки - це науки державного (конституційного), цивільного, трудового, адміністративного, карного й т.д. Права.
Спеціально-юридичні науки- це криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, судова психологія, судова бухгалтерія, ОРД.
Теорія держави й права - це самостійна галузь наукового знання про державу й право. Її роль і місце в системі юридичних наук характеризується тим, що стосовно галузевим і спеціально-юридичним вона є наукою:
Загальної, тобто вона покликана вивчати ті закономірності державно-правової дійсності, які "працюють" у всіх галузях юридичного знання. Наприклад, ті самі способи тлумачення застосовуються при розкритті втримування норм карного, трудового, екологічного й т.д. Права. Основні державно-правові категорії понятійного апарата науки теорії держави й права є загальними для всієї юридичної науки;
Узагальнюючої, тобто її висновки по своїй природі інтегративні, являють собою систематизований підсумок знань, накопичених окремими юридичними науками. Наприклад, право (карне, цивільне, фінансове й ін.) Регулює тільки вольове поводження людей, що піддається зовнішньому контролю:
Методологічної, тобто її висновки як загальнотеоретичні фундаментальні положення застосовуються при рішенні приватних питань у рамках окремих юридичних наук. Наприклад, галузева (карно-процесуальна) теоретична модель правового статусу підозрюваного конструюється на основі загальнотеоретичної (загальправовий) моделі правового статусу особистості.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 Наверх ↑