Система юридичної освіти в Україні.

В останні роки система юридичної підготовки фахівців в
Україні зазнала Істотних змін 3 підвищенням значення права у
житті суспільства суттєво розширились межі правової діяльності в
сферах державного будівництва, економіки, забезпечення
суспільного порядку та інших, а відтак значно збільшився престиж
юридичної професії, попит на юристів. Помітно поширилась мережа вищих юридичних учбових закладів. Якщо у недалекому минулому центри юридичної освіти і науки зосереджувалися в основному у містах Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Одесі, то сьогодні фахівців з вищою юридичною освітою готують Сімферопольський, Прикарпатський(Івано-Франківськ) Дніпропетровський, Ужгородський, Східноукраїнський (Луганськ)державні університети.
Картина системи юридичної освіти була б не повною, якщо б не зазначити юридичних закладів 1-го та 2-го рівнів акредитації В основному, вони функціонують у системі Міністерства внутрішніх справ України.

Представлений огляд не претендує на всебічність у розкритті теми. Відтак хотілося б висловити лише деякі авторські висновки та міркування.

По-перше, сучасна німецька система юридичної освіти ґрунтується на принципах демократичності (вільний прийом студентів і водночас суворість остаточного контролю), характеризується інтегрованістю теоретичної (освітньої) та практичної підготовки правників та державним забезпеченням.

Традиційна дворівнева система підготовки німецьких правників охоплює етап теоретичного університетського навчання та етап дворічної підготовчої служби. Цей німецький досвід виправданий і випробуваний часом. Мабуть, варто розглянути можливість впровадження в Україні подібної підготовчої служби (можливо однорічного стажування замість або паралельно з щорічною практикою).

По-друге, сучасна німецька система підготовки праників носить не комерційний характер. Німецька система – щось усереднене між сучасною американською, де панує меритократія (оцінювання за здібностями) та українською, де комерційний інтерес університетів часто відіграє важливішу роль за совість викладача, а зміст не завжди поспіває за формою.

По-третє, німецький випускник, як і американський – це лише "кандидат" у юристи, а не юрист автоматично – як у нашій системі. Цей досвід вартий запозичення з огляду на потребу підвищення якості вітчизняних юридичних кадрів і захисту інтересів громадськості.

По-четверте, як і українська, так і німецька системи підготовки приділяє більшу увагу вивченню нормативного матеріалу, ніж розвитку аналітичних умінь та навиків майбутнього правника (думати як думає правник). Такий підхід, звичайно, не призводить до нівелювання інтересу до юридичної освіти, але применшує шанси забезпечення її якості в плані практичності, а за великим рахунком – шанси на статус дієвого мистецтва добра і справедливості.

По-п’яте, як свідчить німецький досвід система юридичної освіти – запорука розвинутої правової системи. Від сили фундаменту залежить і сила будови. А загалом і її здатність служити добру і справедливості. І чи справиться українська система юридичної освіти з цим завданням залишається питанням, сподіваємося, питанням часу.

1.                  Галузі законодавства, що регулюють окремі види та напрямки юридичної діяльності в системі ДПА.

Органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Виконуючі свою юридичну діяльність органи ДПА використовують такі галузі законодавства, як конституційну, податкову, адміністративну та ін.