Фактори формування професійної свідомості і культури юриста.

Важливе місце в юридичній діяльності посідає професійна свідомість юриста. Професійна свідомість юриста витікає із загальної моральної людської свідомості.

Моральна свідомість виступає складовою елементу моралі. Її розглядають як специфічну форму суспільної свідомості і визначають в якості системи поглядів, ідей, уявлень про належну поведінку, яка відповідає соціальним інтересам. Характеризуючи в цілому моральну свідомість, слід визначити її характерні риси: моральна свідомість зароджується в процесі моральної діяльності, відображає моральну практику, а через неї економічний базис і надбудову суспільства; в моральній свідомості знаходять своє відображення межі вільних дій людини, відповідно до сприйнятих нею моральних цінностей.

В юридичній професії значна частина моральних норм, ідей, оціночних категорій знайшла своє закріплення у нормативно-правових актах, що регулюють той чи інший вид діяльності. Таким чином, можна стверджувати про взаємодію та поєднання морального та правового в нормативному регулюванні, що дуже важливо для здійснення повноцінного регулятивного впливу. Однак, поряд з цим, існує система моральних вимог, які не закріплюються правом, а лише усвідомлюються особою, відповідно до рівня її правової та загальної культури. Це вимоги доброзичливого ставлення до оточуючих, чесність та порядність у взаємовідносинах з співробітниками, почуття колективізму, альтруїзму, без яких не можна сформувати належного мікроклімату у колективі. Отже, усвідомлення працівником основних ідей та норм морального походження разом з правовими приписами нормативно-правових актів являється підґрунтям регуляції та саморегуляції поведінки людини і сприятиме зміцненню   дисципліни,   оздоровленню   взаємовідносин, підвищенню  ефективності  в  реалізації  функціональних повноважень.

Характеризуючи структуру моральної свідомості, слід зазначити, що за рівнями формування розрізняють суспільну та індивідуальну. Якщо до першої відносять теоретичні вимоги, норми, кодекси, ідеали, категорії, то до другого її виду включають мотиви, почуття, переконання особистості. Ці два рівні існують у певній  взаємодії.  Індивідуальна  свідомість  визначається суспільною свідомістю, яка базується на суспільному бутті. Якщо людина проникається важливістю колективної ідеї, вона сприймає її як свою особисту. Так, в умовах обстановки поваги один до одного, ввічливості, шанування практичного досвіду, нетерпимості до правопорушень формується відповідна свідомість окремої особистості, відбувається сприйняття загальноприйнятих правил на індивідуальному рівні.

Моральні почуття, які проявляються в юридичній діяльності, достатньо різноманітні, що виходить з широкого спектру зв'язків, які формуються в процесі вирішення значної кількості юридичних справ. До їх переліку можна віднести такі:

• почуття патріотизму (пріоритет інтересів загальної справи перед особистим інтересом або за рахунок особистого блага):

• престижно-статусні почуття, пов'язані з потребою самоствердження (почуття гордості за свою професію, за довіру колективу,  усвідомлення  необхідності подолання труднощів  з  метою  випробування  своїх  професійних можливостей);

• альтруїстичні почуття (бажання дати радість, допомогу, втішити, підбадьорити в тяжку хвилину);

•  комунікабельні почуття (симпатія, довіра, повага при спілкуванні).

• Роль  моральних  почуттів  у  юридичній  діяльності виявляється через призму спілкування людей. А виходячи з того, що юридична професія передбачає саме роботу з людьми різного характеру, рівня культури, інтелекту, то можна зазначити ту значну роль, яку відіграють моральні почуття у мотивації роботи працівників юридичних установ. По-перше, - це оцінка вчинків та поведінки людей з позицій суспільно-вироблених норм та ідеалів.

По-друге, - моральні почуття виступають засобом регуляції відносин між людьми, соціальними групами тощо. В-третє, -завдяки почуттям суспільно-значущі норми, принципи, ідеали інтуїтивно перетворюються у внутрішню переконливість людини В-четверте, - моральні почуття являються не тільки засобом регуляції, але й засобом самоствердження людини, виявом багатства її внутрішнього світу. Тому формування моральних почуттів у кожної людини, а тим більш у юристів, співробітників правоохоронних органів, є однією з важливіших задач морального виховання.

Другий важливий елемент моральної свідомості - моральні норми. Це найбільш прості форми моральних вимог, які ставляться до кожної людини. В них закріплено морально-оціночний досвід людей, інтереси суспільства або окремої людини. Вони зорієнтовані на підтримку сумісного життя та діяльності людей, суспільства в цілому. Як і моральні почуття, норми моралі являють собою універсальні регулятори поведінки. Одні з них регулюють відношення людини до себе, другі - до інших людей, в залежності від віку, статі, національної належності, треті - до оточуючого середовища, в якому мешкає людина.

Крім того,  що норми  моралі виконують функцію регламентації, вони виступають також засобом контролю, оцінки, підтримання, забезпечення зв'язків та відношень соціальних груп, класів, прошарків у соціальному середовищі. Головне полягає в тому,  що вони  забезпечують  нормальну життєдіяльність суспільства та особистості, впливають на поведінку людини через її самосвідомість, самооцінку, мотиви до установки. У професії юриста знання та сприйняття норм морального спілкування є необхідною умовою виконання своїх обов'язків, що обумовлено організаційно-управлінським характером юридичної діяльності, потребою безпосереднього спілкування з людьми.