Шляхи формування правової держави в Україні.

Правова держава - багатомірне явище, що розвивається. У ході суспільного прогресу воно здобуває нові властивості, наповняється новим змістом, що відповідають конкретним умовам існування суспільства і рівню його розвитку. Неминучим загальним початком будь-якої правової держави є її зв'язаність з правом. Саме на наш погляд, правова держава — це така форма організації і діяльності державної влади, що будується у взаєминах з індивідами і їхніми різними об'єднаннями на основі норм права. При цьому право грає пріоритетну роль лише в тому випадку, якщо воно виступає засобом волі всіх і кожного, якщо діючі закони реально служать інтересам народу і держави, а їхня реалізація є втіленням справедливості. Розвинуте законодавство ще не свідчить про наявність у суспільстві правової державності.

На нашу думку, економічною основою правової держави є виробничі відносини, що базуються на багатоскладності, на різних формах власності  як рівноправних і однаковою мірою захищених юридично. У правовій державі власність належить безпосередньо виробникам і споживачам матеріальних благ, індивідуальний виробник виступає як власник продуктів своєї особистої праці. Правовий початок державності реалізується тільки при наявності самостійності і волі власності, що економічно забезпечують панування права, рівність учасників виробничих відносин, постійний ріст добробуту суспільства і його саморозвиток.

Саме тому, на наш погляд, соціальну основу правової держави складає саморегулююче громадянське суспільство, що поєднує вільних громадян-носіїв суспільного прогресу. У центрі уваги такої держави знаходиться людина, її різноманітні інтереси. Через систему соціальних інститутів, суспільних зв'язків створюються необхідні умови для реалізації кожним громадянином своїх творчих, трудових можливостей,  забезпечується плюралізм думок, особисті права і свободи. Перехід від тоталітарних методів керування до правової державності пов'язаний з різкою переорієнтацією соціальної діяльності держави, з відмовленням від пріоритету «знеособленого» виробництва над соціально-економічними, політичними і духовними інтересами громадян. Міцна соціальна основа держави визначає стабільність його правових підвалин.  Правова держава — це одночасна і соціальна держава.

Моральну основу правової держави утворять загальнолюдські принципи гуманізму і справедливості, рівності і свободи особи, її честі і гідності. Режим правової державності реально затверджує вищі моральні цінності людини, забезпечує їхній визначальну роль у житті суспільства, виключає свавілля і насильство над особистістю. Конкретно це виражається в демократичних методах державного керування, справедливості правосуддя, у пріоритеті прав і свобод особи у взаєминах з державою, захисту прав меншості, терпимості до різних релігійних поглядів і т.п. Духовна насиченість державного життя зі значного ступеня визначає моральну зрілість суспільства в цілому, рівень його цивілізованості, гуманізм у соціально-економічних і політичних, відношеннях.

Правова держава — це суверенна держава, що концентрує в собі суверенітет народу, націй і народностей, що заселяють країну. Здійснюючи верховенство, загальність, повноту і винятковість влади, така держава забезпечує волю природних відносин, заснованих на засадах справедливості, для усіх без винятку громадян. Примус у правовій державі здійснюється на основі права. Примус, будучи важливим показником державного суверенітету, обмежено правом, виключає беззаконня і свавілля. Держава застосовує силу в розумних (правових) рамках і тільки в тих випадках, коли порушується його суверенітет, інтереси його громадян. Воно обмежує волю окремої людини, якщо її поведінка загрожує волі інших людей.