Теорія правової держави та її характеристика.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139
Ідея правової держави зародилась досить давно, ще в античні часи, хоча сам термін вживався вже пізніше. На думку античних філософів і юристів, правова держава - це така держава, в якій правда, справедливість, право, закон традиційно вважались божественними настановами, необхідними атрибутами космічних і земних порядків, антиподами насильства, свавілля і хаосу.
Філософські основи теорії правової держави були сформульовані І. Кантом. Суть його теорії зводилася до декількох основних положень: «Кожний громадянин повинен бути паном сам собі», «Чого народ не може вирішити відносно самого себе, того і законодавець не може вирішити відносно народу». В цих положеннях мова йде, по суті, про юридичне закріплення основних прав і свобод людини.
У нашій країні ця ідея була відкинута у зв'язку з тим, що вона була несумісна з ідеєю «диктатури пролетаріату» і взагалі з різними авторитарними режимами. Правова держава - це вже не організація насильства одного класу над іншим, як розуміли тоді суть держави класики марксизму. Вона повинна оптимально і збалансовано виражати потреби і інтереси всіх класів і соціальних верств, повинна стати соціально-демократичною державою. В колишньому СРСР до 1985 року ця ідея вважалась буржуазною, тому це поняття зникло з наукової літератури.
Лише в зв'язку з так званою перебудовою постало питання про необхідність побудови соціалістичної правової держави.
Правова держава відрізняється від звичайної держави такими характерними рисами-принципами:
1) верховенство права і правових законів над незаконними нормативними актами, політичною і фізичною силою держави і державної влади;
2) розподіл влади, яка належить народу, на законодавчу, виконавчу, судову і контрольно-наглядову;
3) верховенство громадянського суспільства і його представника - Парламенту наддержавою і її апаратом;
4) юридичне закріплення основних прав і свобод людини і громадянина в Конституції та інших законах і їх фактичне забезпечення;
5) взаємоповага і взаємовідповідальність особи і держави;
6) громадянину дозволено робити все, що не заборонено законом, а державі і її чиновникам, лише те, що дозволено законом;
7) демократичний плюралізм і гласність - діяльність легальних політичних партій і рухів, відносна свобода засобів масової інформації і т. П.
Багато з цих принципів закріплено в Конституції України.
Ідею правової держави потрібно розглядати як ідеал, як соціальну мету демократичного суспільства, оскільки реалізація принципів правової держави дає можливість розвивати демократію, забезпечити законність і правопорядок, права і свободи людини, забезпечити вільний розвиток кожної людини, як умови вільного розвитку всіх.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 Наверх ↑