Лекція 9. Естетична та рекреаційна фітомеліорації

 

Ефективність естетичної фітомеліорації полягає у її впливі на психоемоційні почуття людини. Забезпечити високий рівень естетич­ності зелених насаджень можна лише за умови правильного використання основних принципів садово-паркових пейзажів.

Високохудожнє насадження можна створити лише тоді, коли беруться до уваги такі основні вимоги:

- комплексний вибір ділянки під садово-парковий об’єкт;

- обґрунтований біолого-екологічний підбір дерев, чагарників і трав’яних рослин;

- художнє поєднання дерев і чагарників у зелених масивах та біогрупах.

Успіх створення високодекоративного насадження залежить передусім від правильного вибору ділянки. Тут слід брати до уваги рельєф місцевості, кліматичні умови, родючість та рівень зволоження ґрунту, стан вже існуючих рослинних угрупувань і наявність тваринного світу.

Підбір рослинності для створення садово-паркового об’єкта ведуть за екологічним (типологічним) принципом. Визначається тип лісорослинних умов, який об’єднує лісові та нелісові ділянки із подібними ґрунтово-гідрологічними умовами.

В основу розміщення рослин в садово-паркових композиціях по­кладений фітоценотичний принцип, який випливає із знань про сумісне зростання рослин. Він полягає в тому, що дерева і чагарники в процесі свого розвитку взаємодіють між собою та впливають на розвиток насадження.

Варіанти угруповань деревних і чагарникових порід для створення садово-паркового об’єкта. Сприятливі умови для розвитку рослин найчастіше виникають тоді, коли штучні насадження за своїм складом наближаються до природних фітоценозів. Тому основу садово-пар­кових насаджень краще створювати із місцевих деревно-чагарникових порід, згрупованих в натуральних для них поєднаннях. Екзоти найкраще використовувати для декорування узлісь і парадних місць.

Керуючись фітоценотичним принципом пропонуються такі варіанти угруповань деревних і чагарникових порід:

- ялинники чисті та мішані з ялицею, сосною, березою, дубом, липою і підліском із ліщини;

- сосняки чисті та мішані з березою, дубом, кленом і підліском із ліщини та ялівцю;

- модринники чисті та мішані з ялиною, ялицею і підліском із шипшини та спіреї;

- діброви чисті та складні з супутниками – липою, кленом, грушею та підліском із калини і ліщини;

- березняки чисті та мішані з ялиною та підліском із ялівцю і шипшини;

- липняки чисті та мішані з кленом та підліском із калини.

Створюючи дендропарки, дуже часто використовують систематичний принцип садіння дерев і чагарників, що полягає в підборі рослинності із однієї і тієї самої родини. Поєднання в групах дерев різних видів, але однієї родини, підкреслює і посилює їх загально-декоративні якості, створює художню єдність.

На естетичні якості садово-паркових насаджень впливає їх декоративність. У мальовничих композиціях квітучих рослин зазвичай мають справу з різними комбінаціями забарвлень квітів і стебел. Різноманітні композиції барв, форм листя і крони, розмірів і фактури рослин створюються за художньо-декоративним принципом.

Цей принцип найчастіше використовують при створенні невеликих садів і скверів, а також ділянок, що прилягають до адміністративних і громадських будівель.

Основні завдання рекреаційної фітомеліорації. Рекреаційна фітомеліорація передбачає використання рослинного покриву населених місць та приміських зон для повноцінного відпочинку населення.

Рекреаційна фітомеліорація базується на досягненнях естетич­ної та санітарно-гігієнічної фітомеліорації. Відпочинок серед природи – це своєрідна компенсація за міський дискомфорт: забруднення повітря, шум, літня задуха, одноманітність забудови. Паркові насадження разом із зеленню садів, газонів, квітників надають у розпорядження рекреанта свіже повітря та естетичний простір.

Розглядаючи місто і приміську зону як єдине ціле, не можна не звернути увагу на характерний для більшості міст плавний перехід від зелені відкритих просторів до зелені міської забудови. Зелена рослинність робить урбоекосистему повноцінною екосистемою, а наявність зелених насаджень в місті є умовою забезпечення міського населення рекреаційним ресурсом.

Крім традиційних функцій, що виконуються рослинним блоком в екосистемі, в урбоекосистемі важливого значення набувають наступні функції рослинного покриву:

- охолодження міського “острову тепла” за рахунок збільшення альбедо поверхні та транспірації;

- стабілізація вітрового режиму;

- збільшення відносної вологості повітря та вирівнювання її добових і сезонних коливань;

- поглинання речовин, що забруднюють атмосферне повітря;

- пониження рівня міського шуму;

- утримання частини опадів та зменшення поверхневого стоку;

- поліпшення структури, а в деяких випадках і родючості ґрунту;

- поліпшення візуальних властивостей урбанізованих ландшафтів.

Використання наведених функцій рослинного покриву у формуванні та оптимізації урбанізованого середовища втілилося в практику рекреаційної фітомеліорації.

Основні характеристики рослин, які використовують для досягнення високої ефективності фітомеліоративних заходів. Серед різноманітних властивостей рослин, які використовуються у фітомеліоративних системах, виділяють характеристики, що мають найбільше зна­чення для досягнення високої ефективності фітомеліоративних заходів, зокрема:

- широкий діапазон толерантності до ґрунтових умов;

- висока стійкість до промислових забруднень;

- здатність поглинати забруднюючі речовини із атмосферного повітря та ґрунтового середовища;

- високі естетичні якості рослин для використання в архітектурно-планувальній фітомеліорації.

Головні принципи у створенні насаджень у різних функціональних зонах міста:

- принцип комплексності, що передбачає досягнення не однієї якоїсь мети, а комплексу фітомеліоративних цілей;

- принцип відповідності складу і структури рослинного фітоценозу типу умов місцезростання;

- принцип естетичності, що передбачає створення естетично-цінних пейзажних елементів насаджень.

Тільки на основі комплексного застосування методичних принципів та підходів лісівництва, біогеоценології, фізіології, ґрунтознавства, ландшафтної архітектури можливе успішне вирішення завдань екологіч­ної оптимізації сучасного урбанізованого ландшафту.