Розділ 8 СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА А. ПОСТАНОВКА МЕТИ НАВЧАННЯ
Метою вивчення цього розділу є виявлення законо¬
мірностей функціонування грошей як інструменту, що
обслуговує міжнародні економічні процеси: пристосо¬
вує їх до зміни умов. Основна ідея полягає у пропагу¬
ванні тези про оптимізацію відокремлених валютних
просторів як фактора монетарної міграції.
Логіка вивчення розділу:
8.1. Сутність і еволюція міжнародної валютної си¬
стеми.
8.2. Вартість валюти, валютні курси та їх режими.
8.3. Міжнародні валютні ринки, їх функції та види.
8.4. Шляхи досягнення рівноваги міжнародних пла¬
тежів при використанні різних моделей валютних рин¬
ків.
8.5. Торгівля валютою та валютні ризики.
219 Розділ 8
Б. ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
8.1. Сутність і еволюція міжнародної
валютної системи
Валютна система в цілому є сукупністю способів,
інструментів та інституцій за допомогою яких форму¬
ються і використовуються валютні ресурси. Кожен на¬
ціональний ринок має власну національну валютну си¬
стему.
Національна валютна система є частиною грошової
системи країни, в рамках якої здійснюється міжнарод¬
ний платіжний обіг. Елементами національної валют¬
ної системи є:
— національна валютна одиниця;
— режим валютного курсу;
— умови конвертованості валют;
— система валютного ринку і ринку золота;
— порядок міжнародних розрахунків країни;
— склад і система управління золотовалютними ре¬
зервами країни;
— статус національних закладів, що регулюють ва¬
лютні відносини країни.
Національні валютні системи формуються на основі
національного законодавства з урахуванням норм між¬
народного права. їх особливості визначаються умовами
і рівнем розвитку економіки країни, її зовнішньоеконо¬
мічними зв'язками, завданнями соціального розвитку.
На базі національних валютних систем формується
світова валютна система, хоча сьогодні про неї в її за-
220 Світова валютна система
вершеному вигляді говорити ще передчасно. Більш точ¬
ним є термін "міжнародна валютна система", який саме
і відображає сучасний стан світової валютної системи.
Міжнародна валютна система — це організацій¬
на форма грошово-кредитних відносин у міжнародно¬
му обігу, яка склалась на основі розвитку міжнарод¬
них ринків товарів, факторів виробництва, фінансових
інструментів, закріплена міждержавними угодами й
обслуговує взаємний обмін результатами діяльності
національних економік. її основними елементами є:
— основні міжнародні платіжні засоби (національні
валюти, золото, міжнародні валютні одиниці тощо);
— механізми визначення та підтримки валютних
курсів;
— порядок балансування міжнародних платежів;
— умови конвертованості валют;
— режим міжнародних валютних ринків і ринків
золота;
— статус міжнародних інституцій, що регулюють
валютні відносини.
В умовах ринкової економіки рух грошових засобів
між країнами, обмін і продаж валют здійснюється зде¬
більшого через діяльність великих комерційних бан¬
ків.
Ці банки мають розгалужену мережу філій в різних
країнах. Вони можуть також мати валютні рахунки в
банках інших країн. Через такі банки здійснюються
зовнішньоекономічні операції, клієнти здійснюють
вклади на рахунки в одній валюті і, за необхідності,
переказують їх за кордон в іншій валюті.
Головними економічними агентами валютного обігу
в міжнародній сфері є імпортери, експортери, ко¬
мерційні банки, валютні брокери і дилери, урядові орга¬
ни, а також міжнародні фінансові організації.
221 Розділ 8
Формування світової валютної системи тісно пов'я¬
зане зі створенням і розвитком світового господарства.
Вважають, що вона пройшла у своєму розвитку три
основних етапи, які пов'язуються з існуванням певних
систем: золотого стандарту, золотодевізного стандарту
та сучасної валютної системи. Класифікація цих си¬
стем базується на визначенні певного активу резерв¬
ним, тобто таким, що використовується для регулю¬
вання дисбалансів у міжнародних платежах.
Золотий стандарт у міжнародній валютній системі
запроваджувався двічі — з 1880 по 1914 р. і з 1925 по
1931р.
Золотий стандарт має три основні правила.
1. Держава фіксує ціну золота, і як наслідок, вар¬
тість своєї грошової одиниці в золотому вираженні. Звід¬
си, паритетна вартість золота — це встановлена дер¬
жавна ціна золота в національній валюті.
2. Держава підтримує конвертованість вітчизняної
валюти в золото. По іншому, держава зобов'язана ку¬
пувати і продавати валюту на першу вимогу. Будь-яка
людина (в т. ч. іноземець) може прийти в Центральний
банк і за невеликі комісійні обміняти банкноти або
чеки, виписані на пред'явника, в банку на золото.
3. Держава дотримується політики золотого забез¬
печення або стопроцентного покриття, тобто в неї є
запаси золота, які за вартістю не менші за сумарну
вартість випущених в обіг грошей. Держава створює
гроші, купуючи у населення золото і, навпаки, прода¬
ючи його, "знищує" їх. Скорочення запасів золота в
Центральному банку веде до скорочення випущеної в
обіг грошової маси один до одного.
Таким чином, золотий стандарт — це валютна
система, заснована на офіційному закріпленні країна¬
ми золотого вмісту в одиниці національної валюти та
222 Світова валютна система
зобов'язанні центральних банків купувати і продава¬
ти національну валюту в обмін на золото. Отже, ва¬
лютні курси були фіксованими, що називалось монет¬
ним поритетом.
Валютні курси могли коливатись в межах "золотих"
точок, тобто на розмір вартості пересилки золота.
З о лото девізний стандарт — це міжнародна ва¬
лютна система, заснована на офіційно встановлених
фіксованих паритетах валют до долара США, який у
свою чергу був конвертований в золото за фіксованим
курсом. Механізм останнього базувався на золоті та
провідних валютах світу. Це було закріплено рішен¬
нями Генуезької конференції 1922 р. Грошові системи
ЗО країн у цей час також функціонували на базі золо-
тодевізного стандарту.
Офіційно цей стандарт проіснував до 1944 p., хоча
реально він втратив силу раніше. У 1944 р. була введе¬
на Бреттон-Вудська валютна система, або золотодола-
ровий стандарт. Це був різновид золотодевізного стан¬
дарту.
Головні елементи Бреттон-Вудської валютної систе¬
ми такі:
— введення уніфікованої системи валютних курсів
відповідно до встановлення паритету, тобто офіційно
фіксованого курсу валюти до золота, іншої валюти, або
валютного композиту;
— встановлення паритету до золота, або напряму
через золотий вміст долара США, фіксований на 1 лип¬
ня 1944 р. у розмірі 0,88571 г чистого золота за 1 дол.
або 35 дол. за унцію;
— забезпечення конвертованості двох резервних ва¬
лют долара і фунта стерлінгів в золото за офіційним
курсом;
— підтримка ринкового валютного курсу всіх валют
в межах 1 % відхилення в будь-який бік від паритету;
223 Розділ 8
— отримання згоди МВФ на будь-яку зміну курсу,
що перевищує 10 % відхилення від паритету.
Бреттон-Вудська валютна система лише тимчасово
відповідала структурі економічних зв'язків, що скла¬
лись у світі. Ще в 1972 p., коли стало очевидним, що
система фіксованих паритетів більше не відповідає
інтересам більшості країн, був створений комітет з
реформи міжнародної валютної системи в складі 20
країн (так званий комітет двадцяти, пізніше перейме¬
нований у Тимчасовий комітет Ради управлінців МВФ).
Він сформував принципи нової валютної системи. Вони
були проголошені на конференції в Ямайці (Кінгстоні):
— країни можуть використовувати будь-яку систе¬
му валютного курсу на вибір — фіксованого чи гнуч¬
кого;
— скасована офіційна ціна золота, воно перестало
бути офіційним засобом платежу між МВФ і його чле¬
нами;
— МВФ отримав право здійснювати жорсткий кон¬
троль за змінами валютних курсів і угодами про їх
встановлення;
— створені спеціальні права позичання (SDR) як
додатковий резервний актив у міжнародній валютній
системі.
За своїм характером — це девізна система з комбі¬
нацією фіксованих і гнучких курсів валют, що регу¬
люється як на двосторонній основі шляхом угод між
країнами, так і на багатосторонній, — через механізм
МВФ.
Звичайно, сьогодні існують і досить стійкі регіо¬
нальні валютні системи, наприклад, європейська.
224 Світова валютна система
8.2. Вартість валюти, валютні курси
та їх режими
Під валютою розуміють грошову одиницю країни чи
інший платіжний засіб.
За різними ознаками валюту поділяють:
а) на національну валюту — законний платіжний
засіб на території країни, що його випускає;
б) іноземну валюту — платіжний засіб інших країн,
що законно чи незаконно використовується цією краї¬
ною;
в) резервну валюту — валюту, в якій країни трима¬
ють свої ліквідні міжнародні резервні активи, необхідні
для покриття боргів;
г) валюту, що вільно використовується, тобто валю¬
ту, що широко використовується для міжнародний угод
і активно купується і продається;
д) тверду валюта — валюту зі стабільним валютним
курсом.
Однією з найважливіших ознак валюти є її конвер-
тованість.
Конвертованість валюти — це здатність резидентів
вільно, без будь-яких обмежень, обмінювати національ¬
ну валюту на іноземну і використовувати іноземну ва¬
люту в угодах з реальними і фінансовими активами.
Залежно від типів міжнародних операцій встанов¬
люється ступінь конвертованості валюти, який нижче
наведено в порядку зростання.
1. Конвертованість за поточними операціями —
це відсутність обмежень на платежі й трансферти з по¬
точних міжнародних операцій, що пов'язані з торгів-
225 Розділ 8
лею товарами і послугами, міждержавними переказа¬
ми, доходами і трансфертами.
2. Конвертованість за капітальними операціями —
це відсутність обмежень на платежі й трансферти з
міжнародних операцій, що пов'язані з рухом капіталу.
3. Повна конвертованість — це відсутність будь-яких
обмежень і за поточними, і за капітальними операціями.
У внутрішньому грошовому обігу може широко вико¬
ристовуватись іноземна валюта, тоді виникає так званий
паралельний обіг валют. Він може мати такі форми:
а) доларизація або використання іноземної валюти як
засобу обігу, одиниці розрахунку і засобу зберігання;
б) валютне заміщення або використання іноземної
валюти тільки як засобу обігу.
Валюта як і будь-який товар має ціну. Оскільки ціну
валюти не можна виразити в ній самій, то її виража¬
ють в інших валютах, і це є обмінний, або валютний,
курс. Валютний (обмінний) курс — це одиниця на¬
ціональної валюти, виражена в одиницях іноземної ва¬
люти. Валютний курс може встановлюватися законо¬
давчо або в процесі взаємного котирування валют. Ва¬
лютне котирування — це визначення валютного кур¬
су на основі певних ринкових механізмів.
Розрізняють наступні методи валютного котиру¬
вання.
Пряме котирування — це вираження валютного
курсу одиниці національної валюти в одиницях інозем¬
ної валюти. Таке співвідношення показано формулою:
За цією формулою гривня виражена в n-ій частині
американського долара.
226 Світова валютна система
Непряме котирування — це вираження валютного
курсу одиниці іноземної валюти в одиницях національ¬
ної валюти. Вираз цього співвідношення такий.
Звідси видно, що один долар прирівнюється до n гри¬
вень.
В практиці використовується крос-курс котируван¬
ня — це вираження курсів двох валют одної до іншої
через їхній курс щодо третьої валюти (як правило, до
долара США).
За часовим виміром котировки валютного курсу, що
використовуються у бізнесовій практиці, мають таку
класифікацію.
Курс-спот — це курс, за яким обмінюються валюти
лише впродовж двох днів з моменту досягнення угоди
про курс.
Фодварний курс — це узгоджений курс, за яким об¬
мінюються валюти в певний момент в майбутньому,
більш ніж через три дні після досягнення угоди про курс.
В практичних цілях використовується також де¬
кілька різновидів розрахункових курсів.
Номінальний валютний курс — це відносна ціна
двох валют.
де Са
— іноземна валюта;
Ch
— національна валюта.
Реальний валютний курс — це національний валют¬
ний курс, скоригований з урахуванням зміни рівня цін
у своїй країні та країні, до валюти якої котирується
національна валюта.
227 де Рa
— рівень цін в інших країн;
Рh
— рівень національних цін.
Багатосторонній валютний курс — це законодавчо
встановлене використання ефективних курсів націо
нальної валюти залежно від видів валютних операцій,
учасників цих операцій та валют, в яких вони здійсню
ються.
Важливим є різновид валютного курсу — паритет
купівельної сили (ПКС). Це валютний курс, за яким
купівельна сила грошей у різних країнах буде однако
в о ю. Я к щ о , наприклад, "Форд " в Україні коштує
53 300 грн, а в С ША — 10 000 дол., то ПКС становити
ме 5,33 грн = 1,0 дол. Це абсолютний ПКС. У довго
строковому періоді реальний валютний курс має бути
постійним. Виходячи з цього, номінальний ПКС може
бути і відносним, або таким валютним курсом, який
зазнає змін залежно від цінових змін в обох країнах:
де Ε — процентні зміни курсу;
р, Ро — процентні зміни індивідуальних цін.
Відносний ПКС, наприклад, між Україною і США
може бути вираженим так:
228 Світова валютна система
Це є процентна зміна цін за певний час.
грн
e
t
б)
Отже, відносний ПКС, на відміну від абсолютного
ПКС, визначається тільки на часовому інтервалі одно¬
часної зміни рівня цін і валютного курсу. ПКС вихо¬
дить із загального рівня цін, тобто із рівня цін товарів,
що входять до споживчого кошика.
Режими валютних курсів — це організація або пра¬
вила і процедури визначення валютного курсу, його
зміни, використання для здійснення розрахунків, на¬
лагодження постійних відносин між країнами, обслу¬
говування зовнішньоекономічних зв'язків.
Вибір режиму курсоутворення залежить від стану
економічного розвитку, показників економіки, ступе¬
ня її відкритості, стану фінансових ринків, ступеня їх
диверсифікованості, стану платіжного балансу, вели¬
чини резервів іноземної валюти, ступеня залежності
економіки від міжнародної торгівлі, стану грошової си¬
стеми країни тощо. Існує декілька основних режимів
валютного курсу.
Фіксований режим валютного курсу. Валютний
курс встановлюється урядом як постійні фіксовані про¬
порції обміну національної валюти на іноземну. Він
більше підходить для невеликих відкритих економік,
229 Розділ 8
які значною мірою залежать від зовнішньої торгівлі.
Може також використовуватись у випадку зіткнення
країни з "внутрішніми номінальними шоками". На¬
приклад, змінами у попиті на гроші. Про його недо¬
ліки і переваги дає уявлення табл. 8.1.
Таблиця 8.1. Переваги і недоліки фіксованого валют¬
ного курсу
Переваги Недоліки
1. Дисциплінує економічну 1. Внутрішні економічні цілі під¬
політику. порядковані зовнішнім цілям за¬
2. Сприяє взаємозалежності безпечення рівноваги платіжного
національних економік на балансу.
основі більш тісної 2. Занадто великий обсяг валютних
координації макрополітики резервів нераціонально прив'яза¬
країн. ний до потреб підтримання націо¬
3. Створює більш ефективне нального фіксованого валютного
економічне середовище курсу.
(наприклад, розподіл 3. Економіці неможливо ізолюва¬
ресурсів). тись від зовнішніх шоків.
4. Стимулює довгострокові 4. Недружелюбна спекуляція слаб¬
прямі іноземні інвестиції. кою валютою не дає змоги підтри¬
5. Робить більш ефективною мувати довгий час зафіксовані про¬
фіскальну політику щодо порції обміну валют.
стимулювання зростання 5. Ігнорує вільну гру попиту і про¬
національного доходу позиції, тому спотворює економіку
Плаваючий (гнучкий) режим валютного курсу.
Гнучкий валютний курс формується під дією попиту
та пропозиції. Уряд не втручається у його формуван¬
ня. Переваги фіксованого валютного курсу є недоліка¬
ми гнучкого валютного курсу і навпаки.
Гнучкий валютний курс найбільш підходить для ве¬
ликих, відносно "закритих" економік з високодивер-
230 Світова валютна система
сифікованими структурами виробництва, з високороз-
виненою економічною і фінансовою системами, а та¬
кож для тих випадків, коли причиною економічних
негараздів виступають так звані "зовнішні номінальні
шоки" (наприклад, підвищення світових цін на ім¬
порт).
Сучасні системи валютного курсу є різними спо¬
лученнями фіксованих та плаваючих курсів (тобто
гібридними).
1. Коригований валютний курс — це курс, що авто¬
матично змінюється залежно від зміни певного набору
показників (наприклад, інфляції).
2. Керовано плаваючий валютний курс — курс, що
встановлюється центральним банком, а не валютним
ринком, але з частими його змінами (тобто адміністра¬
тивно).
3. Прямий державний контроль усіх міжнародних
трансакцій.
4. Контрольований валютний курс має цільове і при¬
значення, і термін (наприклад, зниження курсу націо¬
нальної валюти для збільшення експорту національ¬
них товарів).
5. Прив'язка до іноземної валюти чи її кошика.
6. Повзуча прив'язка (щонедільна девальвація на
певну передбачувану величину).
7. Валютний коридор (девальвація щодня в певних
межах).
231 Розділ 8
8.3. Міжнародні валютні ринки,
їх функції та види
Валютний ринок — це особливий ринок, на якому
здійснюються валютні угоди, тобто обмін валюти однієї
країни на валюту іншої країни за певним номінальним
валютним курсом. Національні валютні ринки обслу¬
говують рух грошових потоків всередині країни. Вони
інтегровані в світовий валютний ринок.
На світовому валютному ринку здійснюються ва¬
лютні операції і розрахунки, пов'язані з міжнародним
рухом товарів, послуг і капіталів. Світовий валютний
ринок функціонує цілодобово з понеділка до п'ятниці
й об'єднує національні валютні ринки за допомогою
сучасних засобів комунікації (телефон, телеграф, ком¬
п'ютерні мережі).
Функції валютного ринку такі.
1. Забезпечення валютно-кредитного і розрахунко¬
вого обслуговування експортно-імпортних операцій.
2. Хеджування, тобто страхування валютних ри¬
зиків. При цьому економічні агенти прагнуть уникну¬
ти валютного ризику, що виникає внаслідок коливань
валютного курсу, прагнуть позбутися чистих зобов'я¬
зань в чистій валюті.
Якщо, наприклад, експортер із Франції отримує ва¬
лютну виручку в 100 дол. США і бажає позбутися від
невизначеності в оцінці її майбутньої вартості, він може
їх терміново поміняти на євро й інвестувати у Франції
під процент, незалежно від строку, на який йому бу¬
дуть необхідні ці гроші.
3. Валютний ринок дає змогу здійснювати валютні
спекуляції.
232 Світова валютна система
Проаналізуємо таку ситуацію: експортер із Франції
отримав 1 млн дол. США, які йому будуть необхідні
через шість місяців. Можливі два варіанти.
1. Не очікується ніяких змін валютного курсу. Які
будуть його дії?
Його дії можуть бути такими:
а) вкладе гроші в американський банк, якщо про¬
центна ставка в США більша за процентну ставку у
Західній Європі, а потім обміняє долари на євро через
шість місяців;
б) негайно обміняє долари на євро, якщо процентна
ставка у США менша за процентну ставку в Західній
Європі та інвестує їх у західноєвропейські активи.
2. Очікується знецінення долара з 1 євро /1,1 дол.
до 1,0 євро / 1,35 дол. При цьому процентна ставка у
США дорівнює процентній ставці у Західній Європі.
Наприклад, 4 % на шестимісячний депозит. Експор¬
тер поміняє долари на євро, вкладе їх у європейський
банк, а через шість місяців зніме з рахунку. Причому,
його вклад збільшиться на:
1,1 · 1,04· 1,0 = 1,144,
1,35· 1,04· 1,0= 1,404,
1,404- 1,144 = 0,26,
або на 26 % .
Загальне правило для спекулятивних операцій таке:
в іноземній валюті їх прибутковість залежить від того,
наскільки падіння ціни валюти перевищить падіння
процентних ставок за депозитами в національній і іно¬
земній валюті.
233 Розділ 8
На будь-якому валютному ринку перетинаються ін¬
тереси багатьох суб'єктів. Щодо юридичних осіб учасни¬
ки валютного ринку мають такий склад:
1) центральні (національні) банки;
2) валютні біржі;
3) брокерські агенції;
4) міжнародні корпорації;
5) комерційні банки.
Головні учасники — комерційні банки, які викону¬
ють такі операції:
а) диверсифікують свої портфелі за рахунок інозем¬
них активів;
6) здійснюють валютні угоди від імені фірм, що вихо¬
дять на зовнішні ринки як експортери й імпортери.
Розрахунково-валютні операції за експорт та ім¬
порт є основою визначення вартості національної ва¬
люти.
За послугами до банківських і небанківських інсти¬
туцій звертаються так звані фізичні особи:
1)туристи;
2) особи, що отримують перекази з-за кордону;
3) приватні інвестори — вкладники капіталів у іно¬
земну економіку.
Операції з валютою здійснюються на ринках, що
класифікуються за такими критеріями.
1. За суб'єктами, що оперують валютою, розрізня¬
ють такі валютні ринки:
234 Світова валютна система
а) міжбанківський (прямий і брокерський); тут здійс¬
нюється приблизно 80 % усіх валютних операцій і
формується валютний курс;
б) клієнтський;
в) біржовий.
2. За характером валютних операцій (обсягом) існу¬
ють такі ринки:
а) глобальний;
б) регіональний;
в) внутрішній.
Особливе місце тут займають європейські ринки
валюти, де товаром є долар за межами США.
3. Залежно від обмежень валютні ринки бувають:
а) вільні;
б) невільні.
4. За видами валют, що використовуються, слід роз¬
різняти ринок:
а) з одним режимом валютного курсу;
б) з двома режимами валютного курсу.
Ринок валюти за обсягами переважає всі інші на
порядок. Обслуговування експорту та імпорту стано¬
вить незначну частку. Слід мати на увазі, що більшість
операцій з валютою мають спекулятивний характер.
235 Розділ 8
8.4. Шляхи досягнення рівноваги
міжнародних платежів при використанні
різних моделей валютних ринків
Валютні курси є одним з найважливіших інстру¬
ментів регулювання зовнішньоекономічних операцій.
Режим валютного курсу визначає модель валютного
ринку, яку можна використати у здійсненні необхід¬
ної зовнішньоекономічної політики. Розглянемо дві мо¬
делі валютних ринків, які функціонують в режимі
гнучкого та фіксованого валютних курсів. Спочатку
зупинимось на моделі з гнучким режимом валютного
курсу.
Курс валюти в гнучкому режимі, як відомо, визна¬
чається взаємодією попиту та пропозиції на валютно¬
му ринку. Умови моделі такі:
1) іноземна валюта використовується тільки в уго¬
дах з імпорту й експорту товарів та послуг, тобто ми
абстрагуємося від кредитування і позичання;
2) після закінчення експортно-імпортних операцій
резиденти хочуть мати на руках свою власну валюту.
Таким чином, імпорт створює попит на іноземну
валюту і пропозицію національної валюти. Експорт
створює пропозицію іноземної валюти в країні і одно¬
часно попит на національну валюту за кордоном. Опи¬
шемо валютний ринок за допомогою графіка (рис. 8.1).
Припустимо, на ринок іноземної валюти виходять
українські імпортери та експортери, що ведуть торгів¬
лю з США. Крива імпорту, або попиту на долари, має
від'ємний нахил: чим вищий курс долара (чим більше
він коштує гривень), тим менший попит на долари з
236 Світова валютна система
Рис. 8.1. Валютний ринок в умовах гнучкого режиму
валютного курсу
боку імпортерів, оскільки американські товари стають
дорожчими для українців.
Крива експорту, або пропозиції доларів (ЕХ) має до¬
датній нахил: чим вищий курс долара і, відповідно,
нижчий курс гривні, тим більший попит на українські
товари, оскільки вони стають дешевшими для іноземців.
Рівноважний валютний курс змінюється під дією
низки факторів (рис. 8.2):
1) зростання попиту з боку іноземців на товари краї¬
ни ще до зростання попиту на валюту цієї країни (грн)
і зростання пропозиції іноземної валюти (дол.). Тоді
крива ЕХ зміститься вправо в положення ЕХ'. Валю¬
та цієї країни (грн) подорожчає;
2) переключення споживання з вітчизняних товарів
на імпортні буде супроводжуватися зростанням попи¬
ту на іноземну валюту і збільшенням пропозиції на-
237 Розділ 8
Рис. 8.2. Формування рівноважного валютного курсу
в гнучкому режимі
ціональної валюти, яка знеціниться. Тоді крива IМ
зміститься вправо і вверх в позицію IМ' . Таким чи¬
ном, гнучкий валютний курс є автоматичним регуля¬
тором платежів.
Тепер розглянемо модель валютного ринку, що фун¬
кціонує в режимі фіксованого валютного ринку.
За режиму фіксованого валютного курсу Націо¬
нальний банк (НБ) фіксує валютний курс і бере на
себе зобов'язання підтримувати його рівень у випад¬
ку відхилення фіксованого курсу від рівноважного
значення. НБ здійснює інтервенцію, тобто купує або
продає іноземну валюту з метою підтримати офіцій¬
ний рівень курсу. Ця ситуація проілюстрована на
рис. 8.3:
238 Світова валютна система
Рис. 8.3. Валютний ринок за режиму фіксованого
валютного курсу
1) якщо фіксується офіційний курс гривні на рівні
e 1 , а е 1
< е2
, то це свідчить про позитивне сальдо торго
вельного балансу поточних операцій. На підтримку
своїх заяв НБ повинен продавати гривні в обмін на до
лари за фіксованим валютним курсом, для того щоб
задовольнити підвищений попит на гривню. Але для
цього необхідний резерв гривень;
2) якщо НБ зафіксував валютний курс на відмітці,
вищій за його рівноважний рівень, тобто е 2
> e*, то де
свідчить про негативне сальдо торговельного балансу
(дефіцит). У цьому випадку попит на долари або про
позиція гривень буде більшою, ніж пропозиція доларів
і попит на гривні. Недостачу доларів на валютному рин
ку Національний банк поповнює інтервенцією, прода
ючи долари в обмін на гривні. Для цього необхідні до
статні резерви доларів. Якщо цього немає, то скоро буде
проведена, або ж девальвація (при фіксації е1), або не
ревальвація (при фіксації е2). Про це Національний
банк повинен заявити заздалегідь.
239 Розділ 8
Недостатній рівень валютних резервів — це велика
проблема для Національного банку. Якщо про це дізна
ються спекулянти, то вони почнуть скуповувати дола
ри. Національному банку потрібно захищати свої ва
лютні резерви: або ж девальвувати національну валю
ту раніше спекулятивних операцій, або ж переходити
до гнучкого курсу валюти з подальшим її знеціненням.
Але в будь-якому випадку матимемо зниження вартості
національної валюти. Це має такі наслідки:
— збільшуються обсяги національного експорту,
оскільки його ціна для нерезидентів, виражена в іно
земній валюті, знижується;
— знижуються фізичні обсяги імпорту, оскільки
його ціна для резидентів у національній валюті стає
вищою;
— збільшуються валютні доходи від національного
експорту, якщо попит нерезидентів на нього еластич
ний, і знижуються ці доходи, коли попит нееластич-
ний.
На цьому особливому ефекті ми і зупинимося нижче.
Еластичність попиту і пропозиції іноземної валю
ти. Еластичність попиту і пропозиції іноземної ва
люти — це співвідношення процентних змін в обсягах
попиту і пропозиції валюти з процентними змінами ва
лютного курсу. Вона визначається за формулою
де Μ — грошова маса (в іноземній валюті);
е — номінальний валютний курс.
Співвідношення змін в обсягах попиту і пропозиції
іноземної валюти можуть бути різними залежно від
240 Світова валютна система
змін валютного курсу (рис. 8.4). Попит на валюту буде
еластичним, коли eL > 1.
Попит на валюту буде нееластичним, коли е < 1.
При в = 1 процентна зміна попиту на валюту дорівнює
процентній зміні курсу валюти (тобто нейтральна ела
стичність). Попит нерезидентів на національну валюту,
необхідну для оплати національного експорту, пов'яза
ний з пропозицією іноземної валюти нерезидентами.
Рис. 8.4. Еластичність попиту і пропозиції іноземної
валюти залежно від змін валютного курсу
При еластичному і нейтральному попиті пропозиція
іноземної валюти зростає, а при нееластичному зменшу
ється. Попит та пропозиція валюти визначається виключ
но станом балансу товарів і послуг (чистим експортом).
Якщо не враховувати міжнародний рух капіталу,
то найбільше значення для еластичності ІМ і ЕХ бу
дуть мати такі види еластичності.
241 Розділ 8
1. З боку попиту:
— еластичність попиту зарубіжних країн на націо¬
нальний експорт;
— еластичність національного попиту на закордон¬
ний імпорт.
2. З боку пропозиції:
— еластичність закордонної пропозиції імпорту;
— еластичність пропозиції національного експорту
за кордон.
Показники еластичності попиту і пропозиції засто¬
совуються для визначення умови Маршалла — Лернер-
да як свідчення стабільності валютного ринку.
Умова Маршалла — Лернера має наступну дефініцію:
зниження вартості національної валюти (девальвація)
приводить до покращення торговельного балансу, якщо
сума абсолютних значень еластичності національного по¬
питу на імпорт і іноземного попиту на національний екс¬
порт більша за одиницю, тоді ринок стабільний. Тобто
де eLEX
, eLIM — коефіцієнти еластичності попиту на
експорт та імпорт.
Умова Маршалла — Лернера передбачає таке припу¬
щення: первісне положення в економіці відповідає
нульовому сальдо балансу товарів і послуг, а, отже,
рівноважному стану валютного ринку.
Але навіть в умовах стабільного валютного ринку в
результаті зниження реального курсу національної ва¬
люти може відбутись тимчасове погіршення торговель¬
ного балансу, яке згодом призведе до значного покра¬
щення його на основі економічного ефекту J-кривої
(рис. 8.5).
242 Світова валютна система
Рис. 8.5. Ефект «/-кривої
Ефект J-кривої виникає тому, що в умовах деваль¬
вації внутрішня ціна на імпортні товари зростає швид¬
ше, ніж падають ціни на експорт в іноземній валюті, а
ІМ і ЕХ не змінюються.
8.5. Торгівля валютою та валютні
ризики
Торгівля валютою здійснюється за допомогою пев¬
них інструментів і в певних формах.
Основні інструменти валютного ринку такі:
1) банківські перекази;
2) акцепти — згода на оплату розрахункових доку¬
ментів банком до надходження грошей від замовника;
3) акредитиви — згода на оплату розрахункових
документів у банку постачання за рахунок депозитів у
банку покупця;
4) чеки — письмові накази власника рахунку в бан¬
ку про сплату з цього рахунку суми, що зазначена в
чеку, пред'явнику;
243 Розділ 8
5) векселі — письмові боргові зобов'язання на пре¬
д'явника, за якими він вимагає від платника сплати
боргу;
6) депозитні сертифікати — посвідчення про право
на переведення певної суми грошей з депозиту борж¬
ника на рахунок пред'явника сертифіката.
Далі розглянемо форми торгівлі валютою.
На найбільш місткому міжбанківському валютно¬
му ринку використовуються такі форми торгівлі валю¬
тою.
Угоди спот — обмін двома валютами на основі про¬
стих стандартизованих контрактів з розрахунками за
ними протягом терміну до 2 робочих днів. За цією фор¬
мою здійснюється 65 % обміну валют.
Прямі форварди — угоди з обміну двома валютами
на основі контрактів, що передбачають розрахунки
після двох робочих днів і більше (тиждень, місяць,
З місяці, б місяців, 1 рік). Вигідність форвардної уго¬
ди визначається за показником форвардної знижки з
націнки.
де е — валютний курс;
n — число періодів до настання платежу;
n = 12, якщо термін форвардного контракту один
місяць;
n = 4, якщо час форвардного контракту 3 місяці.
Свопи — угоди, що передбачають обмін певною
кількістю двох валют і зворотній обмін такою самою
кількістю валюти на узгоджену дату в майбутньому.
Через цю форму реалізується 25 % усієї валюти. За
цією формою банк може сьогодні обміняти долари на
244 Світова валютна система
гривні, інвестувати їх, а, наприклад, через 3 місяці
повернути вклад у гривнях. В такому разі здійснюється
одна операція і маємо економію на комісійних за скла¬
дання двох угод "спот" і "форвард".
На біржовому ринку найбільш популярною формою
є ф'ючерсні угоди. Ф'ючерси — це стандартизовані фор¬
вардні контракти, торгівля якими відбувається на
біржах. Набір валют для торгівлі за ф'ючерсом обме¬
жений — долар, єна, євро, канадський долар, британ¬
ський фунт стерлінгів, швейцарський франк. Торгу¬
ють за ф'ючерсами тільки в Чикаго, Нью-Йорку, Лон¬
доні і Сінгапурі. Тут високі комісійні, а обсяг контрак¬
ту невеликий.
На клієнтському ринку переважає опціонна форма
угод.
Опціон — контракт, що дає право, але не зобов'язан¬
ня, покупцю за певну плату купити або продати на ос¬
нові стандартного контракту валюту в певний день за
фіксованою ціною. Розрізняють опціон покупця — пра¬
во купувати і опціон продавця — право продавати. Час
виконання цього контракту — 2—4 тижні. Розглянемо
деякі схеми спекулятивних операцій (рис. 8.6).
Інвестор, який гадає, що ціна або курс іноземної ва¬
люти зросте, може виявити бажання купити опціон
покупця. Якщо це підтвердиться, то він отримає дохід.
Якщо курс іноземної валюти падає, втрачається тільки
премія. Покупець опціону сплатить лише премію про¬
давцю опціону. Поточна та визначена контрактом ціна
валюти є межами дохідності (рис. 8.6, а).
Спекулянт, який очікує, що курс іноземної валюти
впаде, може виявити бажання продати опціон купівлі.
Прибуток продавця опціону купівлі зображують на
графіку обернено до прибутку покупця опціону купівлі
(рис. 8.6, б). Прибуток обмежений премією, яку мож¬
на одержати від покупця опціону. Ризик не обмеже¬
ний нічим.
245 Розділ 8
Рис. 8.6. Схеми спекулятивних операцій:
а) придбання опціону купівлі;
б) продаж опціону купівлі
246 Світова валютна система
Значна рухомість валютних курсів, а також вели¬
кий обсяг валютного ринку та його складність є при¬
чиною виникнення валютних ризиків.
Валютні ризики — група ризиків, що виникають у
зв'язку з використанням декількох валют в міжна
родних угодах. Валютні ризики поділяються на гру¬
пи:
а) валютні ризики, що залежать від зміни валютних
курсів в майбутньому;
б) ризики, що пов'язані з розрахунками (при арбіт¬
ражі).
Як міру ризику використовують стандартне (серед-
ньоквадратичне) відхилення, яке підраховується за
формулою:
де Рі — значення імовірності доходів;
N — число спостережень;
t — число періодів;
Ег
— сподіваний дохід;
Ε — фактичний дохід.
Підрахунок стандартного відхилення проекту А
І Ε Ег (Ε - Er) (Ε - Er)
2
Pi (імовірності) (E-Er)
2
Pi
1 100 320 -220 48 400 0,20 9680
2 333 320 +13 168 0,60 101
3 500 320 +180 32 400 0,20 6480
247 Розділ 8
Ті ризики, що пов'язані з коливаннями курсу, ней
тралізуються за допомогою, як ми уже згадували, хе-
джування. Хеджування — це комплекс соціальних дій,
які застосовує покупець або продавець на валютному
ринку, щоб застрахувати свій майбутній дохід.
Існує також така спекулятивна форма як арбітраж-
операція, що передбачає купівлю валюти на одному
ринку і її терміновий продаж на іншому ринку з метою
одержання прибутку. Арбітраж можливий тільки тоді,
коли існує різниця цін купівлі та продажу, різниця
між процентними ставками двох країн, різниця між
поточним та ф'ючерсним курсом валют.
Література
1. Долан ЕДж., ЛиндсейД. Деньги, банковское дело
и денежно-кредитная политика / Пер. с англ. В. Лука-
шевича и др., под общ. ред. В. Лукашевича, М. Ярце-
ва. — СПб., 1994. — С. 413—468.
2. Киреев А.П. Международная зкономика: В 2 ч. —
Ч. II: Международная макрозкономика: открьітая зко
номика и макрозкономическое программирование:
Учеб. пособие для вузов. — М.: Международньїе отно-
шения, 1999. — С. 17—125.
3. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная зко
номика. Теория и политика: Учеб. для вузов / Пер.
с англ. под ред. В.П. Колесова, М.В. Кулакова. — М.:
Зкон. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. — С. 334—603.
248 Світова валютна система
4. Міжнародна економіка: Навч. посіб. / За ред.
Ю.Г. Козака, В.М. Новацького. — К.: Центр навч. літе¬
ратури: АртЕк, 2002. — С. 170—186, 207—232.
5. МиклашевскаяНА., Холопов А.В. Международ-
ная зкономика: Учебник. — М.: МГУ им. М.В. Ломо-
носова: Дело и Сервис, 2000. — С. 149—194.
6. Овчинников Г.П. Международная зкономика.·
Учеб. пособие. — СПб.: Изд-во Михайлова В.Α.: Поли-
ус, 1998. — С. 387—443.
7. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.:
У 2 кн. — Кн. 2: Монетарна теорія міжнародної еконо¬
міки. — К.: Таксон, 2003. — С. 53—88.
8. Сальваторе Д. Международная зкономика: Пер.
с англ. — М.: Риа "ПК", 1998. — С. 368—414.
В. АНАЛІТИЧНО-ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Основні терміни
Золотий стандарт Gold standard
Золотодевізний стандарт Gold-exchange standard
Монетний паритет Mint parity
Золоті точки Gold point
Валюта Currency
Національна валюта National currency
Іноземна валюта Foreign currency
Резервна валюта Reserve currency
Валюта, що вільно використо¬
вується
Freely usable currency
249 Розділ 8
Тверда валюта Hard currency
Конвертованість валюти Currency convertibility
Конвертованість за поточними
операціями
Current account convertibility
Конвертованість за капітальни¬
ми операціями
Capital account convertibility
Повна конвертованість Full convertibility
Паралельний обіг валют Currency co-circulation
Доларизація Dollarization
Валютне заміщення Currency substitution
Валютний курс Exchange rate
Валютне котирування Currency quotation
Спот-курс Spot rate
Форвардний курс Forward rate
Номінальний валютний курс Nominal exchange rate
Реальний валютний курс Real exchange rate
Багатосторонній валютний курс Multiple exchange rate
Фіксований режим валютного
курсу
Pegged / fixed exchange rate
Плаваючий (гнучкий) режим
валюти
Flexible / floating exchange rate
Обмежено гнучкий валютний
курс
Limited flexible exchange rate
Коригований валютний курс Adjusted exchange rate
Керовано гнучкий валютний курс Managed floating exchange rate
Оптимальний валютний простір Optimum currency area
Валютний коридор Exchange rate band
Цільові зони Target zones
Повзуча фіксація Crawling peg
250 Світова валютна система
Програмований матричний контроль
Вибрати три правильні відповіді на кожне з постав¬
лених питань:
1. До основних елементів міжнародної валютної си¬
стеми належить: ...
2. До розрахункових валютних курсів відносять: ...
3. Серед учасників валютного ринку виділяють: ...
4. До компенсаційних дій зі страхування майбут¬
нього доходу відносять: ...
Відповіді:
1) основні міжнародні платіжні засоби;
2) хеджування;
3) реальний валютний курс;
4) арбітраж;
5) брокерські агенції;
6) механізми встановлення і підтримки валютних
курсів;
7) торгівля опціонами;
8) комерційні банки;
9) номінальний валютний курс;
10) умови конвертованості валют;
11) валютні біржі;
12) багатосторонній валютний курс.
Приклади вирішення типових задач
Задача 1. Визначте обмінний курс, який забезпе¬
чить паритет купівельної спроможності валют, якщо у
США споживчий кошик коштує 1000 доларів, а в
Україні — 5332 гривні.
251 Розділ 8
Розв'язок. Паритет купівельної спроможності — це
рівна купівельна спроможність валют, отже курс ви¬
значається таким чином:
1000 дол. = 5332 грн,
1 дол. = 5,332 грн,
1 грн = 0,1875 дол.
Задача 2. Попит на долари США на валютному рин¬
ку України задано у таблиці:
Обмінний курс, грн/дол. 1 2 3 4
Обсяг попиту, млн дол. 180 160 140 120
Пропозиція на ринку дорівнює 120 млн дол. Який
обмінний курс буде на ринку? Які кроки повинен
здійснити уряд України, якщо намічено підтримувати
курс гривні на рівні 2
Розв'язок. Обмінний курс на валютному ринку ви¬
значається рівністю обсягів попиту і пропозиції. Таким
чином, на ринку встановлюється обмінний курс 4
За обмінного курсу 2 обсяг попиту на ринку до¬
рівнює 160 млн дол., тому для підтримки цього курсу
українському уряду необхідно збільшити пропозицію
американських доларів на 160 - 120 = 40 млн дол.
Графічно це може бути зображено як на рис. 8.7.
Задача 3. В Україні товар коштує 800 грн, у США
— 500 дол. З'ясуйте рівень реального валютного кур-
252 Рис. 8.7. Механізм інтервенції на валютному ринку
країни
су, якщо номінально: 1 дол. = 3 грн. Якій з країн вигід
но експортувати товар?
Розв'язок. Реальний валютний курс — це номіналь
ний курс, скорегований згідно з рівнем цін у кожній
країні. Розраховується за формулою:
де е — номінальний валютний курс;
P u s
, Р и к
— рівні цін відповідно в С ША та Україні
(рівні цін можуть бути представлені також індексами
цін у країнах).
253 Розділ 8
Реальний курс долара менший за номінальний, тому
товар вигідно експортувати в Україну. Тут він коштує
800 грн, а у США, при перерахунку в гривні — 1500.
Задача 4. Нехай процентні ставки у США і ЄС ста¬
новлять відповідно 10 % і 8 % . Долар США продаєть¬
ся на ринках з премією на 4 % нижчою, ніж євро. У
такому випадку арбітражні дилери можуть позичити
долари у Нью-Йорку під 10 % , інвестувати у євро під
8 % і потім продати майбутню виручку в євро з пре¬
мією 4 % . Визначити прибутковість арбітражу.
Попередні зауваження. Арбітраж означає мож¬
ливість скористатись тимчасовою різницею цін. Лю¬
дина, яка займається арбітражем, називається арбіт¬
ражним дилером. Арбітраж на валютних операціях
може мати різні форми. Простою формою арбітражу є
географічний арбітраж, який використовує різницю
цін валюти на двох ринках у певний час. Арбітраж
також можливий, коли існує різниця процентних ста¬
вок у кількох країнах і коли є різниця поточного та
ф'ючерсного курсів їхніх валют.
Розв'язок. Процедура арбітражу буде такою
Операція
Втрати (-);
Виграш (+), %
Позика доларів у Нью-Йорку під 10 % -10
Конвертування доларів у євро під 8 % +8
Продаж надходжень євро на долари на рин¬
ку ф'ючерсних операцій з премією 4 % +4
Чистий прибуток +2
254 Світова валютна система
Г. ТВОРЧИЙ БЛОК
1. Якщо Канада запроваджує зовнішньоторговельні
обмеження, то чи подорожчає канадський долар на
валютних ринках?
2. Поясніть чому дуже часто стверджують, що екс¬
портери втрачають, коли курс їхніх національних ва¬
лют зростає в реальному вираженні по відношенню до
іноземних валют і, навпаки, виграють, коли їхні націо¬
нальні валюти в реальному вираженні знецінюються.
3. Поясніть яким чином постійні зрушення в націо¬
нальних функціях реального попиту на гроші вплива¬
ють на реальні й номінальні валютні курси в довго¬
строковому періоді.
4. Чи правильне твердження, що коли зміна номі¬
нальної процентної ставки в країні зумовлюється зро¬
станням очікуваної реальної процентної ставки, то курс
вітчизняної валюти зростає? Коли ж ця зміна зумов¬
люється зростанням очікуваної інфляції, то валюта
знецінюється?
5. Чи достатньо для повної конвертованості валюти
конвертувати її за поточними і капітальними опера¬
ціями?
6. З одного боку, девальвація знижує міжнародну
вартість нагромадженого національного багатства, ре¬
альну вартість національних фінансових активів та ре¬
альну заробітну плату. Це призводить до падіння су¬
купного попиту. Але, з іншого боку, девальвація
збільшує сукупну пропозицію. Поясніть, яким чином,
за яких умов і на якому часовому відрізку це відбу¬
вається?
255 Розділ 8
7. Ви спостерігаєте падіння валютного курсу у "Віт¬
чизні" і одночасне погіршення балансу поточних операцій.
Які вам потрібні статистичні дані, щоб вирішити пи¬
тання про наявність чи відсутність ефекту J-кривої?