Розділ 7 МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ А. ПОСТАНОВКА МЕТИ НАВЧАННЯ
Мета вивчення теми — показати причини, масшта¬
би і наслідки міграції робочої сили та її вплив на доб¬
робут окремих країн, а також світу в цілому. Основна
ідея полягає у тому, щоб довести аналогічність законо¬
мірностей міжнародного руху товарів та факторів ви¬
робництва, в тому числі й робочої сили.
Логіка вивчення цього розділу:
7.1. Сутність, причини та форми міжнародної тру¬
дової міграції.
7.2. Основні світові ринки робочої сили.
7.3. Наслідки міжнародної трудової міграції.
7.4. Регулювання міжнародної трудової міграції.
199 Б. ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
7.1. Сутність, причини та форми
міжнародної трудової міграції
Міжнародна трудова міграція — це переміщення
працездатного населення із одних країн в інші термі¬
ном більше ніж на один рік, пов'язане зі зміною місця
проживання та роботи.
Масова міграція населення стала характерним яви¬
щем в житті світової спільноти на сучасному етапі її
буття. Причинами міграції є фактори як економічно¬
го, так і неекономічного характеру, зокрема, такі.
1. Нерівномірність процесу нагромадження капіта¬
лу в окремих країнах, що призводить до відносного пе¬
ренаселення в одних країнах і браку робочої сили в
інших.
2. Невідповідність структурних зрушень в економіці
і структурі сукупної робочої сили певних країн, що
призводить до структурного безробіття і, природно, до
надлишку робочої сили певної кваліфікації в одних
країнах та браку в інших.
3. Суттєва різниця в оплаті однорідної за кіль¬
кісними і якісними показниками праці в різних краї¬
нах.
4. Тяжіння до реалізації за допомогою еміграції
потреб в розвитку особистості.
5. Соціальні та етнічні причини міграції.
Міжнародну міграцію трудових ресурсів можна кла¬
сифікувати за такими ознаками.
200 Міжнародна трудова міграція
1. За просторовими параметрами:
а) зовнішня міграція — переміщення населення за
межі своєї країни (наприклад, за межі України);
б) внутрішньоконтинентальна міграція — перемі¬
щення населення в межах одного континенту (напри¬
клад, переміщення робочої сили між країнами Європи);
в) міжконтинентальна міграція — переміщення
населення за межі континентів (наприклад, переміщен¬
ня населення між Європою і Америкою).
2. За часовими параметрами:
а) сезонна (кочова) міграція — виїзд робочої сили з
однієї країни в іншу на певний період часу (наприклад,
із Італії у Францію восени для збирання винограду) з
поверненням на Батьківщину;
б) тимчасова (поворотна) міграція — виїзд населен¬
ня із одної країни в іншу на певний період часу як,
правило, не більше одного року (наприклад, із Украї¬
ни в Португалію для проведення будівельних робіт);
в) маятникова міграція — періодичний або часто
повторюваний виїзд населення з країни, де воно по¬
стійно проживає, на роботу в іншу, як правило, сусід¬
ню країну; вона характерна для населення прикордон¬
них районів (наприклад, поляки їздять працювати в
прикордонні німецькі землі);
г) постійна (безповоротна) міграція — виїзд насе¬
лення в іншу країну на постійне місце проживання (на¬
приклад, виїзд єврейського населення із України до
Ізраїлю на постійне місце проживання).
3. За характером організації міграційних потоків:
а) добровільна міграція — непримусове переміщен¬
ня робочої сили;
201 б) примусова міграція — виселення громадян із
своєї країни на основі рішення судових організацій;
в) організована міграція — переміщення населення
згідно з національним законодавством (наприклад, за
візовим режимом);
г) нелегальна міграція — самовільне переміщення
населення за межі своїх країн (наприклад, масове пе¬
реселення албанців до Італії).
4. За професійним складом:
а) міграція робітників (наприклад, виїзд із України
до Росії гірників для робіт на алмазних копальнях
Якутії);
б) міграція спеціалістів (наприклад, виїзд із країн
СНД програмістів);
в) міграція представників гуманітарних професій
(наприклад, виїзд співаків, акторів та ін.).
5. За якісним складом:
а) міграція робочої сили низької кваліфікації (на¬
приклад, виїзд для виконання хатніх робіт у закордон¬
них родинах);
б) міграція робочої сили високої кваліфікації (на¬
приклад, виїзд конструкторів із країн СНД);
в) міграція вчених або "відплив інтелекту" (напри¬
клад, щорічний виїзд із України біля 150 вітчизняних
учених).
6. За напрямками руху:
а) еміграція — виїзд населення за межі своєї вітчизни;
б) імміграція — в'їзд іноземців у країну з метою про¬
живання протягом визначеного терміну;
в) рееміграція — повернення емігрантів у свою краї¬
ну ("Вітчизну").
202 Міжнародна трудова міграція
Як свідчить практика, форми міжнародної трудової
міграції постійно зазнають змін залежно від змін у
міжнародному середовищі.
7.2. Основні світові ринки робочої сили
Перший великий міжнародний ринок робочої сили
виник у середині XIX ст. Ним стала Північна Америка,
де бурхливо розвивався капіталізм. Міжнародна мігра¬
ція сюди мала дуже значні масштаби. Спочатку основ¬
ними районами еміграції були Ірландія та Англія. А
починаючи з кінця XIX ст. ними стають менш розви¬
нені в економічному плані Східна та Південно-Східна
Європа. Сьогодні на цьому ринку попит здебільшого
задовольняється емігрантами з Мексики та країн Ка¬
рибського басейну. Тут постійно працює біля 5 % всієї
робочої сили, а це 5—12 млн осіб, які є іммігрантами.
Другий великий міжнародний ринок робочої сили
виникає у Західній Європі. Специфіка економічного
розвитку деяких країн цього регіону, особливо Німеч¬
чини та Франції, змушує їх до залученя іноземної не-
кваліфікованої робочої сили. Поки що попит задоволь¬
нявся здебільшого за рахунок населення італійського,
турецького, іспанського та португальського походжен¬
ня. Сьогодні на цей ринок емігрує дуже багато насе¬
лення з країн колишнього соціалістичного блоку.
Емігранти становлять 4—7 млн осіб. В різних країнах
ЄС їх частка у сукупній робочій силі неоднакова: Фран¬
ція — 8 % , Німеччина — 9 % , Швейцарія — ЗО % ,
Люксембург 33 % .
Інший міжнародний ринок робочої сили в Європі —
це скандинавський ринок. Задовольняється він зде¬
більшого за рахунок емігрантів з Фінляндії та Прибал¬
тійських країн.
203 Розділ 7
Достатньо місткий міжнародний ринок робочої сили
існує в районі Перської затоки, а точніше, в невели¬
ких нафтодобувних країнах арабського світу, куди
мігрують робітники з країн Близького та Середнього
Сходу. Тут мігранти складають 3—5 млн осіб. Частка
іммігрантів у робочій силі становить: в ОАЕ — 97 % ,
Катарі — 96 % , Кувейті — 87,5 % , Саудівській Ара¬
вії — 48 % , Бахрейні — 46 % , Омані — 40 % .
Слід звернути також увагу на достатньо розвинений
міжнародний ринок робочої сили, який склався в Ав¬
стралії та Новій Зеландії. Робоча сила мігрує сюди зде¬
більшого з країн Південно-Східної Азії. її частка тут
складає біля 2—3 % від усього числа працівників.
Досить містким ринком робочої сили є Латинська
Америка. Тут число іммігрантів коливається в межах
З—8 млн осіб. Мігрують здебільшого в Аргентину і
Венесуелу з сусідніх країн та країн Азії, Африки та
постсоціалістичного європейського світу.
Бурхливо розвиваються ще два ринки — південно¬
африканський та азіатсько-тихоокеанський.
7.3. Наслідки міжнародної трудової міграції
Оцінка плюсів і мінусів такого багатогранного яви¬
ща, як міжнародна міграція праці, досить цікаве і
складне завдання. Вирішенню цього завдання може
допомогти простий поділ наслідків: на стандартні
відносно статичні ефекти на ринку праці, наслідки для
державних фінансів і побічні ефекти.
Аналіз стандартних ефектів. Для спрощення, як
і раніше, весь світ уявимо у вигляді моделі з двох країн
— "Вітчизни" і "Закордону". Почнемо з випадку, коли
міграції немає, що відповідає точкам А на обох графі¬
ках (Аа
iAh
) (рис. 7.1).
204 Міжнародна трудова міграція
Рис. 7.1. ВПЛИВ свободи переміщення на ринок праці
У цій початковій точці робітники країни "Закордон"
одержують 5,5
ДОЛ.
год
, а робітники країни "Вітчизна"
аналогічного рівня кваліфікації 1,5
дол.
год
. Тут ми не
допускаємо теоретичної можливості вирівнювання цін
факторів виробництва за допомогою торгівлі. Якщо всі
формальні бар'єри для еміграції знято, то робітники
"Вітчизни" відправляються в "Закордон" і конкурують
тут на ринку праці. Якби переміщення не вимагало
ніяких витрат і було б безболісним процесом, відбува¬
лося б у значних масштабах доти, доки рівень зарпла¬
ти у "Закордоні", що знизився, не зрівнявся б із зар¬
платою країни "Вітчизна". Але це переміщення потре¬
бує від мігрантів і економічних, і психологічних ви¬
трат. Тому збережеться розрив у рівнях зарплати двох
країн. Таким чином, лише незначне число осіб (20 млн
205 Розділ 7
осіб) будуть вважати виграш у зарплаті (3,0
дол.
год
робо¬
ти в новій країні) достатнім, щоб компенсувати витра¬
ти міграції. Приплив робочої сили, що мігрує, знизить
рівень зарплати в країні "Закордон" тільки до 5,0
Дол·
год
в точці Вa
, а відплив цих же робітників із країни "Вітчиз¬
на" приведе до зростання погодинної ставки зарплати
до 2,0 дол. за годину. Нова рівновага в точці Bh
означає,
що число бажаючих мігрувати із країни "Вітчизна" точ¬
но відповідає попиту на додаткових робітників у країні
"Закордон" за рівня плати 5,0 дол. за годину.
Ті, хто відважився на переїзд, отримають в новій
країні 5,0 дол. за годину, але ця година коштує лише
2,0 дол. у "Вітчизні", а різницю складають витрати пе¬
реїзду і пристосування за кордоном. Для визначення
чистого виграшу мігрантів необхідно виміряти площу
між старим і новим рівнем зарплати 1,5 і 2,0
дол·
год
або
площу областей die.
Неважко визначити в цих країнах інші групи осіб,
що виграли або зазнали втрат в результаті міграції.
Робітники, що залишилися в країні "Вітчизна" (крива
пропозиції їх праці — Sh), виграють завдяки знижен¬
ню конкуренції за робочі місця, що підвищує погодинні
ставки зарплати з 1,5 до 2,0
дол.
год
. Використовуючи
стандартний підхід до оцінки наслідків захисту вироб¬
ників, одержимо виграш робітників, еквівалентний
площі с. їх наймачі втрачають частину прибутків, ос¬
кільки змушені платити робітникам більш високу зар¬
плату. Втрати підприємців країни "Вітчизна" складуть
область (с + d). Підприємці в "Закордоні" виграють від
206 ν
Міжнародна трудова міграція
додаткової пропозиції праці. Зниження погодинних
ставок зарплати з 5,5 до 5,0 дол/год принесе їм додаткові
прибутки, еквівалентні області (а + b). Робітники краї¬
ни "Закордон" втрачають область а, оскільки знижу¬
ються погодинні ставки їх зарплати. Таким чином, як
і в випадку з зовнішньою торгівлею, деякі групи насе¬
лення абсолютно втрачають, а деякі — абсолютно ви¬
грають в результаті введення свободи переміщення між
країнами. Аналіз ситуації, що зображена на рисунку,
демонструє загальноекономічні наслідки свободи пе¬
реміщення.
Для країни "Закордон" без урахування наслідків для
мігрантів навіть після їх прибуття у "Закордон" вони такі.
"Закордон" виграє в цілому: виграють підприємці і всі,
хто купує їх продукцію — їх виграш явно перевищує
втрати робітників, оскільки область (а + b) не може бути
меншою за область а. Ідеї обмеження міграції ніяк не¬
можливо обґрунтувати чистими економічними втратами.
Країна "Вітчизна" після від'їзду мігрантів виграє пло¬
щу e. Втрати підприємців (с + d) не можуть бути менши¬
ми, ніж тільки виграш всіх робітників (с + d + e), вклю¬
чаючи і емігрантів.
Таким чином, країни, що приймають, і мігранти
виграють. Світ в цілому виграє, оскільки свобода міг¬
рації дасть змогу людям переміщуватись туди, де вони
роблять більший внесок у виробництво.
Наслідки для державних фінансів у країні емі¬
грації. Втрати у зв'язку з відсутністю майбутніх подат¬
кових надходжень від мігрантів перевищують виграш,
що виникає в результаті скорочення державних ви¬
трат на них (блага та послуги, безпека та ін.). Є чисті
бюджетні втрати, оскільки мігранти, як правило,
люди, які тільки отримали певну освіту за рахунок тих,
207 Розділ 7
хто сплачує податки. Вихід тут можливий в оподатку¬
ванні тих, хто від'їжджає, на суму витрат на їх освіту
та інші послуги.
Але для країни еміграції можливі й прибутки за
рахунок переказів з-за кордону мігрантами для своїх
родичів та друзів.
Наслідки для державних фінансів у країні ім¬
міграції. Зростають витрати бюджету за рахунок ви¬
плат бідним, непрацюючим, громадським школам,
органам правопорядку і т. ін. Водночас зростають по¬
датки в бюджет за рахунок іммігрантів. Причому, оче¬
видно, ці доходи до бюджету перекривають витрати.
Поточні ефекти імміграції (втрати) включають:
1) перенесення знань і досвіду з однієї країни в іншу;
2) перенаселеність в країні, що приймає мігрантів;
3)соціальні тертя.
7.4. Регулювання міжнародної трудової
міграції
Враховуючи всі зазначені вище економічні і соціальні
наслідки міжнародної трудової міграції, держава не може
не втручатись у цю сферу міжнародних економічних
відносин. Особливо це стосується країн, що приймають
мігрантів, які під тиском громадської думки змушені
здійснювати державну політику регулювання міграції.
Нерегулярні спроби окремих країн обмежити в'їзд
небажаних осіб або завадити від'їзду певних категорій
працівників спостерігається в Європі з кінця XVIII ст.
До цього періоду належать спроби укладення двосто¬
ронніх конвенцій з регулювання міграції населення
208 Міжнародна трудова міграція
між країнами. Широкомасштабна вільна міжнародна
міграція населення припинилася в 20-ті роки XX ст.
їй поклали край обмеження в імміграційному законо¬
давстві більшості країн, а також міжнародні угоди
щодо переміщення населення.
З того часу правові акти, що регулюють міграцію
населення між країнами, пройшли великий еволюцій¬
ний шлях у напрямку створення більш жорстоких і
різноманітних способів обмеження міжнародного руху
робочої сили. Але уніфікації імміграційне законодав¬
ство окремих держав так і не досягло. Та все ж тут
можна знайти деякі спільні риси.
Найважливішою формою регулювання міграції з
боку держави є встановлення кількісних квот на в'їзд
мігрантів до країни. Цими квотами визначається
кількість іммігрантів не тільки для країни в цілому,
але і для окремих регіонів, галузей і, навіть, великих
фірм. Завдання подібних квот — забезпечення посту¬
повості приливу в країну мігрантів, контрольованість
цього процесу, усунення негативних зовнішніх ефектів
від порушення правил міграції.
У межах затвердженої квоти країни, що приймають,
діють вибірково у підборі іммігрантів. Пріоритет, як
правило, мають мігранти, які володіють значним фі¬
нансовим і людським капіталом. Вони потенційно є
важливим джерелом економічного зростання країн, що
приймають цих мігрантів. Тому працівники нових і
перспективних галузей, виключних професій, відомі
вчені, творчі працівники, актори і співаки зі світовим
ім'ям не мають проблем з отриманням дозволу на про¬
живання в країнах імміграції. Що ж до некваліфіко-
ваних працівників, то в багатьох розвинених країною
їх без особливих складнощів за мінімальну платню
приймають для виконання важких, непрестижних і
шкідливих робіт, від яких відмовляються представни¬
ки корінної національності. Заборонено в'їзд для осіб
209 Розділ 7
з кримінальним минулим, членів екстремістських і
терористичних організацій. Мають певні ускладнення
щодо в'їзду хворі та психічно нездорові люди.
Квотування іммігрантів, як правило, узгоджується
з контролем за термінами перебування мігрантів у
країні імміграції. В країнах ЄС все більшого поширен¬
ня набуває залучення іноземної робочої на певний
термін з подальшим поверненням мігрантів на батьків¬
щину. Це забезпечує безперервну ротацію кадрів. Така
форма організації міграції робочої сили між країнами
досить ефективна, дає змогу направляти її туди, де в
ній є потреба. Вигоди від цього отримуються за раху¬
нок мінімізації заробітної плати та витрат на розвиток
соціально-побутової інфраструктури.
Країни, що приймають мігрантів, у деяких випад¬
ках реалізують програми з стимулювання рееміграції,
які передбачають надання допомоги країнам масової
еміграції. Рееміграція вигідна всім країнам — учасни¬
цям цього процесу. Країна імміграції іде на подібні
витрати, оскільки це дає змогу їй позбавитись від не¬
бажаних елементів, особливо тих, які збурюють со¬
ціально-економічну ситуацію. У свою чергу, в ре¬
еміграції зацікавлена і країна еміграції, оскільки по¬
вертаючись на батьківщину, реемігранти збільшують
її людський, а часто — і фінансовий капітал.
Регулювання міжнародних міграційних процесів
здійснюється також і міждержавними органами спе¬
ціального призначення. Одним з таких органів є
Міжнародна організація праці (МОП). Вона створена у
рамках ООН і її членами є більше 150 країн, у тому
числі й Україна. Метою її діяльності є, по-перше, спри¬
яння утвердженню соціальної справедливості для тру¬
дящих та реалізації програм із забезпечення кращих
умов праці і життя; по-друге, встановлення міжнарод¬
них трудових стандартів та принципів як основи для
національних програм і національної політики з забез-
210 Міжнародна трудова міграція
печенням захисту прав трудящих; по-третє, здійснен¬
ня професійної підготовки й навчання робочої сили
відповідно до сучасних вимог; по-четверте, прийняття
конвенцій та рекомендацій щодо свободи створення асо¬
ціацій, забезпечення достатнього рівня заробітної пла¬
ти, соціального страхування, оплачуваних відпусток,
охорони праці, обмеженого робочого дня. З часу засну¬
вання МОП було схвалено понад 300 конвенцій і реко¬
мендацій. Саме МОП контролює їх виконання, розслі¬
дує скарги про утиски професійних прав. При цьому
важливим є те, що в органах МОП на принципах пари¬
тету рівності представлені трудящі і підприємці, тобто
проблеми вирішуються демократичним шляхом.
Література
1. Киреев А.П. Международная зкономика: В 2 ч. —
Ч. І: Международная микрозкономика: движение то-
варов и факторов производства: Учеб. пособие для ву-
зов. — М.: Международньїе отношения, 1997. —
С. 321—340.
2. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная зко¬
номика. Теория и политика: Учеб. для вузов / Пер.
с англ. под ред. В.П. Колесова, М.В. Кулакова. — М.:
Зкон. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. — С. 145—149.
3. Линдерт П.Х. Зкономика мирохозяйственньїх
связей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. О.В. Ивано-
вой. — М.: Прогресе, 1992. — С. 427—442.
4. Миклаіиевская НА., ХолоповА.В. Международ¬
ная зкономика: Учебник. — М.: МГУ им. М.В. Ломо-
носова: Дело и Сервис, 2000. — С. 108—116.
5. Овчинников Г.П. Международная зкономика:
Учеб. пособие. — СПб.: Изд-во Михайлова В.Α.: Поли-
ус, 1998. — С. 108—121.
211 Розділ 7
В. АНАЛІТИЧНО-ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Основні терміни
Міграція робочої сили Labor force migration
Імміграція Immigration
Еміграція Emigration
Міграційне сальдо Net migration
Рееміграція Reemigration
Програмований матричний контроль
Вибрати три правильні відповіді на кожне з постав¬
лених питань:
1. До економічних причин міжнародної трудової
міграції відносять: ...
2. Способи обмеження руху робочої сили такі: ...
3. До наслідків, що спонукають імміграцію, відно¬
сять: ...
4. До наслідків, що спонукають еміграцію, відно¬
сять: ...
Відповіді:
1) втрати бюджетних надходжень;
2) нерівномірне нагромадження капіталу в окремих
країнах;
212 Міжнародна трудова міграція
3) структурне безробіття;
4) зростання прибутків за рахунок переказів з-за
кордону;
5) введення міжнародних трудових стандартів;
6) зростання витрат бюджету на утримання органів
правопорядку;
7) збільшення витрат на професійну підготовку
мігрантів;
8) різниця в оплаті однорідної праці окремих країн;
9) встановлення кількісних квот на імміграцію;
10) тертя між етнічними групами;
11) зростання податків до бюджету;
12) контроль за термінами перебування мігрантів у
країнах імміграції.
Приклади вирішення типових задач
Задача 1. Оцінити економічні ефекти, що виникають
для країн внаслідок міграції робочої сили згідно з моделлю
ринку робочої сили, що представлена на рис. 7.2.
Розв'язок. Як видно з рис. 7.2, середній рівень заро-
бітної плати у "Закордоні" становить 2 тис. дол/рік
у "Вітчизні" — 6 тис. дол/рік. Таким чином, після зняття обмежень на рух робочої сили між країнами спостерігається відплив робочої сили з "Закордону" до "Вітчизни". Розглянемо наслідки міграції робочої сили для"Вітчизни". До міграції кількість зайнятих у країні
складає 17 млн осіб, середньорічний рівень заробітної
плати — 6 тис. дол. Приплив іноземної робочої сили у
кількості 8 млн осіб (22 - 14) відображається переміщен-
213 Розділ 7
"Вітчизна" "Закордон"
Рис. 7.2. Економічні ефекти від міграції робочої сили
ням кривої пропозиції з Sh1
до <S/i2
. Як це показано на
графіку, мігранти займають 5 млн вільних робочих
місць та витискують 3 млн осіб робітників "Вітчизни"
(17-14).
Таким чином, роботодавці "Вітчизни" виграють вна¬
слідок збільшення пропозиції робочої сили та зменшен¬
ня її вартості в області (а + б). В нашому прикладі ви¬
граш складає:
0,5(17 + 22)(6 - 4) = 39 млрд дол.
Робітники "Вітчизни" втрачають область (а) вна¬
слідок скорочування зайнятості та зменшення рівня за¬
робітної платні. Втрати складають:
0,5(14 + 17)(6 - 4) = 31 млрд дол.
214 Міжнародна трудова міграція
Виграш країни — імпортера робочої сили в цілому
відображає область (b) і є різницею між втратами ро¬
бітників країни та виграшем роботодавців. В нашому
прикладі він складає:
39 - 31 = 8 млрд дол.
Дещо інші економічні ефекти спостерігаються у
країні, що є експортером робочої сили. Еміграція ро¬
бочої сили у кількості 8 млн осіб відображається на
рисунку зміщенням кривої сукупної пропозиції з Sa1
до Sa2
. Зменшення пропозиції робочої сили змушує
роботодавців у "Закордоні" збільшити заробітну плат-
дол·
ню в країні до 3 тис. рік . При цьому кількість зайня
тих в країні досягає 12 млн осіб. Загальна кількість
зайнятих країни "Закордон" як у самій країні, так і за
кордоном, становить 20 млн осіб (12 млн в середині
"Закордону" + 8 млн у "Вітчизні"). Таким чином, зав¬
дяки збільшенню кількості зайнятих та підвищенню
середньої заробітної платні для робітників "Закордо¬
ну" незалежно від країни, в якій вони працевлашто¬
вані, спостерігається виграш від міграції робочої сили.
Виграш складає область (с + d + е). При цьому область
(с) є виграшем робітників, які залишились працювати
в "Закордоні", а область (d + е) відображає виграш
мігрантів.
Втрати роботодавців "Закордону" обумовлені змен¬
шенням пропозиції робочої сили на ринку праці та
підвищенням середньорічної ставки заробітної платні.
Вони відображені на рисунку областю (с + d).
У нашому прикладі втрати роботодавців "Закордо¬
ну" становлять:
0,5(12 + 16)(3 - 2) = 14 млрд дол.
215 Розділ 7
Виграш робітників, що залишились працювати в
"Закордоні":
0,5(8 + 12)(3 - 2) = 10 млрд дол.
Виграш мігрантів:
0,5(8 + 8)(3 - 2) = 8 млрд дол.
Виграш "Закордону" складає область (е) і є різни¬
цею між виграшем робітників, в тому числі емігрантів,
та втратами роботодавців:
(10 + 8) - 14 = 4 млрд дол.
Задача 2. Ринок праці у "Вітчизні" характеризу¬
ється такими показниками:
а) функція попиту на працю має такий вигляд Dbh
=
= 100 - 5ш;
б) функція пропозиції праці має таке вираження
Slh
= 60 - 3w.
Для ринку праці у "Закордоні" характерні такі по¬
казники:
в) Dla
= 120 - 3w;
г) Sla
= 40 + 5w.
Визначити: обсяги зайнятості, рівень заробітної пла¬
ти в обох країнах (w), потенційний напрямок міграції
робочої сили, зміни характеристик ринку праці за умо¬
ви зростання рівноважної погодинної ставки заробіт¬
ної плати на один долар.
Попередні зауваження. Щоб знайти рівноважні об¬
сяги зайнятості і рівень заробітної плати, необхідно
прирівняти попит на працю і її пропозицію в кожній з
країн і розв'язати рівняння.
216 Міжнародна трудова міграція
Розв'язок. 1) Знаходимо рівноважні показники зай¬
нятості та рівня заробітної плати для "Вітчизни".Dlh
= Slh
100 - 5w = 60 + 3w;
8w = 40;
Lh
= 75 млн. осіб.
2) Знаходимо рівноважний обсяг зайнятості та рів¬
новажний рівень заробітної плати для "Закордону":
Dla
=
Sla
120 - 3w = 40 + 5w;
8w = 80;
La
= 90 млн осіб.
Отже, міграція буде відбуватись із "Вітчизни" в "За¬
кордон", оскільки в останньому заробітна плата вища.
Якщо у "Вітчизні" заробітна плата зросте на 1 дол.,
то це означає, що вона буде дорівнювати wa
= 6
дол.
год
Тоді обсяги еміграції із "Вітчизни" складуть Lh
= Sih
—
- Dlh
= (60 + 3 · 6) - (100 - 5 · 6) = 78 - 70 = 8 млн осіб.
Водночас нова рівноважна ціна дорівнює заробітній
платі у "Закордоні" і буде становити
(90 + 8) = 120 - Зw;
(90 + 8) = 40 + 5w,
217 Розділ 7
Γ. ТВОРЧИЙ БЛОК
1. Назвіть пріоритети української міграційної по¬
літики. Які труднощі виникають в процесі реалізації
цієї політики?
2. Якщо розглядати робочу силу не як фактор ви¬
робництва, а як товар, і міжнародну міграцію не як
міжнародне переміщення факторів виробництва, а як
звичайну міжнародну торгівлю, то в чому полягає спе¬
цифіка такої торгівлі?
3. Робочі-іммігранти, як правило, отримують мен¬
ший дохід, ніж інші робітники країни, тому в резуль¬
таті імміграції знижується рівень середнього доходу в
країні (подушного доходу). Це вступає в протиріччя з
висновком про те, що країна імміграції в цілому ви¬
грає від міграції робочої сили. Поясніть цей парадокс.