Розділ 2 ЗАГАЛЬНОМЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО АНАЛІЗУ В МІЖНАРОДНІЙ ЕКОНОМІЦІ
•
А. ПОСТАНОВКА МЕТИ НАВЧАННЯ
Мета цього розділу — показати, що аналіз у теорії
міжнародної економіки базується на загальноеконо¬
мічних принципах, модифікованих з урахуванням спе¬
цифіки взаємодії особливих економічних суб'єктів —
міжнародних за характером, і що міжнародні еко¬
номічні зв'язки найбільш ефективно можуть бути
відображені за допомогою моделей. Основна ідея при
цьому зводиться до розуміння теоретичного досліджен¬
ня міжнародної економіки як процесу побудови моде¬
лей впливу екзогенних змінних на ендогенні та визна¬
чення ефекту цього впливу.
Логіка вивчення цього розділу:
2.1. Принципи наукового пізнання в теорії міжна¬
родної економіки.
2.2. Моделі міжнародної економіки факторного
впливу з боку пропозиції.
33 Розділ 2
2.3. Моделі міжнародної економіки факторного
впливу з боку попиту.
2.4. Моделі міжнародної загальної обмінної рівно¬
ваги.
Б. ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
2.1. Принципи наукового пізнання
в теорії міжнародної економіки
Наукове пізнання життя на відміну від безпосеред¬
нього сприйняття його дає змогу проникнути в сутність
процесів і явищ, розкрити їх зв'язки, виявити причи¬
ни і рушійні сили розвитку. В економічній науці за¬
стосовують різні конкретні методи пізнання дійсності.
До них відносять статистичне спостереження, висунен¬
ня і перевірка гіпотез, аналіз і синтез, системний під¬
хід, моделювання процесів тощо. Методологія міжна¬
родної економіки використовує загальні мікро- і мак-
роекономічні принципи у сфері економічних взаємо¬
відносин між суверенними державами. Це зумовлює спе¬
цифічні прояви основних методологічних принципів
дослідження з одного боку, а з іншого, — реалії міжна¬
родного життя спонукає сприймати як методологічні
константи.
Перший принцип — це принцип відкритості еконо¬
міки. Він означає, що між країнами існують економічні
зв'язки, для яких немає перепон, а якщо вони і вини¬
кають, то дуже незначні і, крім того, керовані. Саме
як реальна закономірність розглядалась ця методоло¬
гічна константа у попередньому розділі, але тут є не¬
обхідність глибше осмислити її.
34 Загальнометодолопчні підходи до аналізу в міжнародній економіці
У нашій вітчизняній літературі ступінь відкритості
(інтернаціоналізації) частіш за все розглядається як
відношення зовнішнього товарообігу країни до її вало¬
вого внутрішнього продукту. У зарубіжному аналізі
використовується значно більше кількісних показ¬
ників. Наприклад, виділяють три основних індикато¬
ри переміщення через державний кордон речей, лю¬
дей та інформації. Розрахунки ведуться з метою ви¬
значити ступінь просуненості інтернаціоналізації і
індексу балансу відпливу — припливу. "Ступінь про¬
суненості" визначається шляхом:
а) розрахунку співвідношення сумарного обсягу
потоків, направлених в обидва боки через кордон і об¬
сягу внутрішнього обороту (виробництва);
б) визначення показників для базового року й при¬
йняття його за 100 % ;
в) розрахунку динаміки індексу в наступний за ба¬
зовим роком період.
Більш конкретними показниками "ступеня інтер¬
національної просуненості" є:
1) зовнішньоторговельний оборот (співвідношення
вартісного обсягу експорту та імпорту і валового на¬
ціонального продукту);
2) оборот продуктів харчування (співвідношення
вартісного обсягу їх експорту та імпорту і обсягу внут¬
рішнього сільськогосподарського виробництва);
3) оборот техніки (співвідношення вартісного обся¬
гу технічного експорту та імпорту і валового національ¬
ного продукту);
4) оборот видавництв (співвідношення вартісного об¬
сягу їх експорту та імпорту і їх кількості всередині краї¬
ни);
35 Розділ 2
5) оборот туристів (співвідношення кількості при¬
булих у країну іноземних та вибулих з країни вітчиз¬
няних туристів і загальної чисельності населення);
6) оборот студентів (співвідношення кількості іно¬
земних студентів, які навчаються в країні, та вітчиз¬
няних студентів, які навчаються за кордоном, і загаль¬
ної чисельності студентів країни).
Значення "індексу балансу відпливу-припливу через
кордони" для тих самих шести видів обороту отриму¬
ють шляхом віднімання обсягу припливів від обсягу
відпливів та ділення цієї різниці на суму цих обсягів і
множення частки на 100. Отже, відкритість розглядаєть¬
ся більш комплексно. Та й індекс балансу відпливу-при¬
пливу дає змогу зафіксувати дійсний стан економіки
країни, її участь у міжнародному поділі праці, можли¬
вості економічного зростання, рівень розвитку внутріш¬
нього ринку, забезпеченість країни власними ресурса¬
ми, ментальну інтернаціоналізацію населення тощо.
Наступний принцип — принцип міжнародної мо¬
більності (переміщення, рухливості) товарів та фак¬
торів виробництва. Він також розглядався у поперед¬
ньому розділі. Але важливо мати на увазі, що пере¬
міщення факторів виробництва може здійснюватись як
безпосередньо, так і опосередковано (торгівля фінан¬
совими засобами тощо).
До третього принципу слід віднести розуміння нор¬
мального стану міжнародної економіки як стану міжна¬
родної рівноваги. Ми ще раз акцентуємо увагу на цих
положеннях як таких, що мають ключове значення.
Саме належність до методологічних принципів науко¬
вого апарату і до закономірностей міжнародного еко¬
номічного життя висуває на передній план метод моде¬
лювання.
Модель — це спрощений опис реальності або, по-
іншому, точний опис уявної спрощеної економічної
36 Загальнометодологічні підходи до аналізу в міжнародній економіці
ситуації. Моделі використовують для аналізу еконо¬
мічної дійсності, завдяки тому, що модель відображає
дійсність на основі зв'язків між найбільш важливими
економічними змінними. Моделі можна оформити по-
різному: вербально, за допомогою діаграм, на основі
функціональних залежностей, таблиць. У міжнародній
економіці моделі використовують для розв'язання та¬
ких завдань.
— Визначення причин виробничої спеціалізації і
виникнення міжнародних зв'язків та обміну.
— Аналізу механізму міжнародних взаємозалежно-
стей і визначення їх характеру.
— Аналізу ефективності взаємодії міжнародних еко¬
номічних суб'єктів та визначення кількісних пара¬
метрів їх здобутків та втрат.
У цьому посібнику ми розглянемо здебільшого мо¬
делі, побудовані на основі факторного впливу з боку
попиту і з боку пропозиції, виходячи при цьому з ряду
припущень. По-перше, будемо розглядати світове гос¬
подарство як таке, що має два сегменти: "Вітчизну" і
"Закордон". Далі будемо розглядати світове господар¬
ство з позиції виробництва (Q) і споживання (D),
а отже — з позиції попиту і пропозиції. А це передба¬
чає введення для аналізу чотирьох агрегованих агентів:
вітчизняних виробників і вітчизняних споживачів та
закордонних виробників і закордонних споживачів
товарів χ і у. Нижче наведено характеристики цих
моделей.
37 Розділ 2
2.2. Моделі міжнародної економіки
факторного впливу з боку пропозиції
Для розгляду пропонуємо моделі, в основі яких при¬
пущення про ідентичність умов попиту в різних краї¬
нах та про різні умови виробництва матеріальних благ
чи створення об'єктів, на які існує міжнародний попит.
Умови ці можуть визначатись забезпеченістю ресурса¬
ми, цінами на них, пануванням на ринку, змінами у
продуктивності, впливом міжнародного середовища,
мобільністю ресурсів і масштабом виробництва, зміна¬
ми в економічній політиці. Саме вони визначають межу
виробничих можливостей країни або, як її ще назива¬
ють, криву трансформації виробничих потужностей.
Криві трансформації можуть мати різну форму
(рис. 2.1). При постійних витратах заміщення це буде
пряма спадна лінія, що з'єднує дві точки на осях коор¬
динат, кожна з яких відображає рівень виробництва
певного товару (рис. 2.1, а). Коли витрати заміщення
зростатимуть, крива трансформації буде мати вигнуту
форму відносно початку координат (рис. 2.1, б).
а) х б)
Рис. 2.1. Криві трансформації (виробничих можливостей):
а) при постійних відносних витратах;
б) при зростаючих відносних витратах
38 Загальнометодологічні підходи до аналізу в міжнародній економіці
На цих кривих — чисельні альтернативні комбінації
двох благ, які країна може продукувати, використову
ючи всі ресурси і певну технологію. Оскільки на вироб
ництво кожного блага витрачається певна кількість
(одиниця) ресурсу, то в процесі зміни одного блага ін
шим, витрати, що необхідні для його виробництва, бу
дуть іншими. Вони дорівнюють кількості одного блага,
від якого потрібно відмовитись, щоб вивільнити ресур
си, достатні для виробництва додаткової одиниці іншого
блага. Інколи ці альтернативні витрати ще називають
порівняльними витратами, або витратами заміщення.
Величина витрат заміщення залежить від абсолют
ного нахилу кривої трансформації (за умови постійних
витрат), або від нахилу дотичної до неї (за умови зро
стаючих витрат). Ця величина ще називається гранич
ною нормою заміщення (трансформації). Для блага χ
вона має таке математичне вираження:
ницею блага χ (мають від'ємне значення, тому що спа
дають).
Аналогічно трансформується і благо у. MRTxy
дорів
нює співвідношенню граничних витрат виробництва
в галузях χ і у.
Абсолютне значення норми трансформації у цій
точці по-іншому трактують як відносну (альтернатив
ну) ціну. В нашому випадку це буде відносна ціна бла-
3 9
граничні прирости блага χ (на додаткову оди
ницю);
— граничні обсяги блага у, що заміщується оди-Розділ 2
Визначившись з відносними цінами, можна встано¬
вити зв'язок кривих трансформації і пропозиції
(рис. 2.2). Точка дотику лінії відносної ціни до кривої
трансформації симетрично відображається на кривій
пропозиції. При цьому однією з осей системи коорди¬
нат, на якій будується крива пропозиції, виступають
значення відносної ціни.
У свій час Д. Рікардо, спираючись на трудову тео¬
рію вартості, вивів закон, згідно з яким основою для
виникнення і розвитку міжнародної торгівлі є виключ¬
но відносна різниця у витратах виробництва благ неза¬
лежно від абсолютної величини цих витрат. Пізніше, у
1936 ρ. Γ. Харберлер пояснив закон порівняльних пере¬
ваг на основі теорії витрат заміщення і показав, чому
одна країна, менш ефективна у виробництві матеріаль¬
них благ, веде успішний обмін з країною більш ефек¬
тивною. Якщо, наприклад, згідно з рис. 2.1, "Вітчизна"
продукує в точці А, а "Закордон" — в точці В, то одне і
те саме благо буде мати різні норми трансформації. Це
і буде основою для міжнародного обміну. Країни будуть
спеціалізуватись на благах з меншою нормою заміщен¬
ня. В такому випадку вони вимінюватимуть на одини¬
цю блага власної спеціалізованої галузі більше благ за¬
рубіжних спеціалізованих галузей. Спираючись на ці
положення, побудуємо елементарну модель міжнарод¬
ної економіки факторного впливу з боку пропозиції в
системі координат двох товарів χ і у (рис. 2.3).
Нехай країни "Вітчизна" і "Закордон" мають іден¬
тичні криві попиту (байдужості) UU і різні криві транс¬
формації виробничих потужностей. Для "Вітчизни" це
буде крива Т1Т1
, а для "Закордону" — Т2Т2
· Криві транс¬
формації відображають різні умови виробництва, зумов¬
лені згаданими вище факторами сукупної пропозиції.
"Вітчизна" виробляє (споживає) в точці А, де криві
байдужості UU і трансформації T1
Тг
дотикаються. Для
цієї точки норми трансформації матимуть такі значення:
40 Загальнометодологічні підходи до аналізу в міжнародній економіці
Рис. 2.2. Взаємозв язок кривих трансформації та про
позиції: а) крива трансформації; б) крива пропозиції
41 Відповідно, "Закордон" виробляє і споживає в точці
дотику кривої байдужості UU і кривої трансформації
Т2Т2
· Це точка В, для якої норми трансформації мають
значення:
42 Абсолютні значення цих норм трансформації дорівню
ють відносним цінам, за якими блага будуть обмінюва
тись всередині країн за відсутності обміну (при автаркії).
Порівнявши відносні ціни, виявляємо зацікавленість
кожної з країн в спеціалізації на певних блага χ і в обміні.
Діапазон міжнародних відносних цін на благо χ буде
РХш
= 0,5 - 4; а на благо у — РУш
= 0,25 - 2. Значення
РХ[пі
> 0,5 буде спонукати "Закордон" до продукування
блага χ і його експорту у "Вітчизну". Так само значення
РХш
< 4,0 стимулюватиме останню до імпорту, оскільки
це дає змогу заощадити вітчизняним споживачам певні
доходи. Аналогічна ситуація виникне з благом у. Тільки
тепер уже відносна перевага буде на боці "Вітчизни", що й
дасть змогу їй спеціалізуватись у продукуванні блага у. Але
не визначившись з умовами (факторами) попиту, ми ще
не знаємо, якими конкретно будуть міжнародні рівно
важні ціни.
Припустимо, що міжнародна економіка досягне
рівноваги в точці С, яка знаходиться на прямій, одно
часно дотичній до двох кривих трансформації: "Вітчиз
ни" в точці D, "Закордону" в точці Е. Переміщення
виробництва в ці точки означає використання додат
кових ресурсів, а отже, збільшення норм заміщення, а
Як бачимо, стимули до обміну поки що є. Рівень світо
вих відносних цін визначить і рівень споживання в обох
анклавах — він буде визначатись кривою байдужості
43
також відносних цін. У "Вітчизні" а в країні Розділ 2
U'U', яка проходить через точку С. Та в цій точці краї¬
ни можуть забезпечити своїх споживачів у повному об¬
сязі лише благами, на яких вони спеціалізуються.
Вітчизняні споживачі скористаються благом у в обсязі
5 одиниць, а ще 3 одиниці "Вітчизна" експортує в "За¬
кордон". Зарубіжні споживачі використають 4,0 оди¬
ниці блага х, а решту в 3 одиниці вони експортують до
"Вітчизни". Отже, вітчизняний експорт одного блага
дорівнює зарубіжному імпорту цього блага і, навпаки,
зарубіжний експорт іншого блага еквівалентний віт¬
чизняному імпорту цього самого блага.
2.3. Моделі міжнародної економіки
факторного впливу з боку попиту
Для моделей міжнародної економіки факторного
впливу з боку попиту вихідним є положення, що умо¬
ви виробництва ідентичні, тобто крива трансформації
спільна для обох країн, а смаки й уподобання людей, а
отже, попит, різні. Крім того, різниця в попиті зале¬
жить тільки від таких факторів, як добробут, заборго¬
ваність, очікування споживачів, рівень податків для
домогосподарств, процентні ставки, сподівані прибут¬
ки від інвестицій, податки з підприємств, зміни в дер¬
жавних витратах, трансферти, зміни у витратах на
чистий обсяг експорту, національний дохід у країні,
валютні курси тощо. Смаки, уподобання людей графіч¬
но відображаються кривими байдужості (рис. 2.4).
З метою моделювання міжнародної економіки звер¬
немось до смаків і уподобань в попиті цілих країн.
Криві байдужості, які показують різні комбінації
двох товарів, що приносять однакове задоволення по¬
треб суспільства або країни — називаються суспільни
ми кривими байдужості. Вони мають такі властивості:
44 Розділ 2
а) випуклість відносно початку координат;
б) не перетинаються;
в) більш високі суспільні криві байдужості показу¬
ють більш високий ступінь задоволення.
Це, звичайно, є значним спрощенням, тому що сма¬
ки людей в цілому суспільстві агрегувати в єдиний імпе¬
ратив неможливо. Але для нашого випадку ця умовність
допустима. Найважливішою характеристикою суспіль¬
них кривих байдужості є їх нахил. Абсолютне значення
нахилу в різних точках кривої байдужості виражає нор¬
му заміщення благ.
На кривій байдужості UU відповідно двох благ х і у,
переходячи від точки А до точки С, ми скорочуємо
споживання товару у в обмін на збільшення споживан¬
ня товару х. Звідси можемо вивести граничну норму
заміщення благ:
Тобто, гранична норма заміщення благ показує ту
кількість, на яку одне із благ має бути зменшене (збіль¬
шене) для того, щоб повністю компенсувати спожива¬
чу зменшення (збільшення) іншого блага на одну гра¬
ничну одиницю.
Її абсолютне значення також можна трактувати як
відносну ціну блага, і саме це дає можливість встанови¬
ти зв'язок між кривою байдужості і кривою попиту.
Геометрично MPSxy
в будь-якій точці кривої байду¬
жості є взятий зі знаком мінус тангенс кута, який вини¬
кає при перетині дотичної в цій точці з віссю абсцис. У
деяких точках, нехай це будуть точки D і Е, дотична
46 Загальнометодологічні підходи до аналізу в міжнародній економіці
буде паралельна осям ординат і абсцис. Саме в цих
точках заміщення одного товару іншим втрачає будь-
який сенс. Тому відрізок DE називається зоною заміни
двох благ. Для кожної з двох країн, якщо в них спожи¬
ваються одні й ті самі два блага, і смаки варіюються в
межах зони заміни двох благ, є можливість налагоди¬
ти взаємний обмін благами, спираючись на розбіжність
в смаках, саме в цих межах.
Виходячи з викладеного принципу, побудуємо мо¬
дель, яка відтворює міжнародну економіку факторно¬
го впливу з боку попиту (рис. 2.5). Однакові умови виробництва у "Вітчизні" та країні
"Закордон" графічно відображаються однією кривою
трансформації виробничих потужностей ТТ. Оскільки
умови попиту в кожній країні різні, то для кожної з
них існує своя особлива крива байдужості UU. За відсут
ності обміну економіка будь-якої країни перебуває в
стані рівноваги, коли вона досягає найвищої кривої бай
дужості за даної кривої трансформації. Це трапляєть
ся в точці дотику кривої байдужості до лінії трансфор
мації. Однаковий нахил двох кривих у точці дотику
дає рівновагу внутрішньої відносної ціни в кожній
країні і відтворює їх порівняльну перевагу.
Економіка "Вітчизни" за автаркії буде рівноважною
в точці А, де дотикаються криві UU і ТТ. Відносна ціна
товару χ при цьому буде дорівнювати
Економіка "Закордону" за автаркії буде рівноваж
ною в точці дотику кривих U1U1 і ТТ Α1
Відносна ціна
товару χ в цій точці буде дорівнювати
відносну перевагу у виробництві блага х. "Закордон",
відповідно, буде мати аналогічний стан з благом у. На
явні умови для міжнародного обміну. Коли він вини
кає, "Вітчизна", що спеціалізується на продукуванні
блага х, розширює його випуск. Вітчизняна економіка
зміщується вниз по кривій трансформації. Водночас,
"Закордон" розширює випуск спеціалізованого блага у,
48 2.4. Моделі міжнародної загальної
обмінної рівноваги
Моделі міжнародної обмінної рівноваги передбача
ють можливість визначення міжнародної рівноважної
відносної ціни за умов одночасного впливу на обмін між
країнами факторів попиту і факторів пропозиції. У цьо
му параграфі спочатку буде розглянуто спосіб ви
значення рівноважної відносної міжнародної ціни з ви
користанням кривих експортної пропозиції та попи
ту на імпортне благо або, по-іншому, методу аналізу
49
і його економіка зміщується вгору по кривій трансфор
мації. Економіки обох країн спеціалізуються доти, доки
відносна ціна на благо χ не стане однаковою в обох краї
нах. Для нашого випадку це трапиться в точці В, у якій
співвідношення Така ж ситуація складається
і з благом у в точці В 1
, співвідношення
Вступивши в міжнародні відносини, країни обміню
ють блага своєї спеціалізації на іноземні блага у спів
відношенні 5х = 5y. При цьому кожна з них досягає пев
ного рівня споживання. "Вітчизна" досягає споживання в
точці Ε на своїй кривій байдужості U'U'. Це буде вищий
рівень добробуту, оскільки вітчизняні громадяни тепер
споживають на одиницю більше кожного із благ.
Країна "Закордон" теж збільшує рівень свого добро
буту, досягнувши споживання в точці Е' на кривій бай
дужості U'
1U'
1
, яке зросло теж на одиницю кожного з
благ. часткової рівноваги. Потім буде показано, як визна
чається міжнародна рівноважно-відносна ціна шляхом
побудови кривих обміну. Цей спосіб отримав назву ана
лізу загальної рівноваги.
Криві пропозиції експорту та попиту на імпорт
і аналіз часткової рівноваги
Криві попиту і пропозиції характеризують ринок
певного блага в середині країни, а криві пропозиції ек
спорту і попиту на імпорт — зовнішньоекономічний
сектор ринку певного блага (міжнародний ринок). Для
побудови цих кривих накреслимо спочатку криві по
питу і пропозиції певного товару в межах країн "Вітчиз
на" і "Закордон" (рис. 2.6, α, в).
На рис. 2.6, а криві Dh
і S h
відображають вітчизня
ний попит та вітчизняну пропозиції блага х. При від
носній ціні встановлюється внутрішня рівно
вага на вітчизняному ринку. Це можливо в умовах
автаркії. Імпорт і експорт блага χ дорівнює 0. При ціні
вітчизняні споживачі можуть купити 80
одиниць блага х, тоді як вітчизняні виробники можуть
запропонувати лише 30 одиниць цього блага (більше
виробляти їм невигідно). Різницю в 50 одиниць можна
задовольнити за рахунок імпорту. Графічно показуємо
* *
цю величину на рис. 2.6, б відрізком EE . Точку Ε
*
з'єднуємо з точкою на А осі абсцис, яка відповідає
нульовому значенню експорту при ціні Рh
x
. Внаслідок
цього отримаємо криву попиту на імпорт.
На рис. 2.6, β криві попиту Da
і пропозиції Sa
характе
ризують внутрішній ринок блага χ країни "Закордон".
50 Експорт Sa
Рис. 2.6. Модель часткової рівноваги:
а) вітчизняний ринок;
б) міжнародний ринок;
в) закордонний ринок Розділ 2
донні виробники здатні запропонувати 70 одиниць блага х,
але споживачі країни "Закордон" можуть придбати лише
20 одиниць (спрацьовують бюджетні обмеження). Надли
шок в 50 одиниць може бути реалізовано до "Вітчизни".
Це імовірний обсяг експорту із "Закордону" у "Вітчизну".
На рис. 2.6, β відкладаємо потенційний експорт країни
"Закордон" на відрізку EE*. Він збігається з імпортом
"Вітчизни". З'єднуємо точку Е' з точкою А", що відоб
ражає нульове значення експорту з країни "Закордон".
Отримуємо криву експортної пропозиції. Перетин кри
вих імпортного попиту й експортної пропозиції в точці
Ε показує міжнародну рівноважну відносну ціну Е* =
= 1. Площа, обмежена ними (b + с + і +1), показує виграш
світу від міжнародного обміну в цілому та кожної країни
окремо: "Вітчизни" (площа b + с) і "Закордону" (площа і +
+ l). Причому виграш, що отримують країни від міжна
родної торгівлі, прямо пропорційний зміні цін після по
чатку торгівлі. В нашому випадку (b + с) > (і + l). Крім
того, можна стверджувати, що вітчизняні споживачі ви
грають в результаті зниження споживчої ціни (площа а +
+ b + с), також виграють і закордонні виробники за раху
нок зростання ціни (площа g + h + і + l). Але при цьому
програють вітчизняні виробники (площа а) та закордонні
споживачі (площа g + h). Отримані ефекти класифіку
ють за такою схемою: (a, g, h) — ефекти переділу між
споживачами і виробниками; (b, l) — ефекти змін у ви
робництві; (с, і) — ефекти змін у споживанні.
52
ну", тому що відносні ціни тут вищі. При закор-
дажу 50 одиниць. Це стан автаркії, і імпорт та експорт
мають нульові значення. Відкриття кордонів буде стиму
лювати зарубіжних виробників вивозити благо χ у "Вітчиз-
Рівновага тут досягається при ціні та обсягу про-Криві обміну та аналіз загальної рівноваги
Міжнародна обмінна рівновага означає, що міжна
родні ринки перебувають у рівновазі, тобто наявна
рівність міжнародної пропозиції міжнародному попи
ту. А отже, є певна рівноважна відносна ціна. її можна
отримати на основі взаємодії кривих обміну двох країн.
Криві обміну, які інколи називають кривими взаєм
ного попиту, показують наміри країн імпортувати й
експортувати блага за умови різних відносних цін на
них. Ці криві інтегрують в собі дію факторів і попиту, і
пропозиції. Побудуємо їх за допомогою одного з методів.
В системі координат із двох благ χ і у (рис.2.7) відоб
разимо стан економіки країн "Вітчизна" (квадрант 2) і
"Закордон" (квадрант 4). За автаркії вітчизняна еко
номіка знаходиться в точці А, маючи рівноважну
а закордонна в точці А1 відносну ціну за
рівноважної відносної ціни
З появою міжнародного обміну за відносною ціною
економіка "Вітчизни" зміщується в точку В,
економіка країни "Закордон" — в точку В1
відповідної
кривої трансформації. "Вітчизна" продає 5х свого бла
га в обмін на 5у закордонного блага і досягає точки Ε
на своїй кривій байдужості U'U' > а в країні "Закор
дон" споживання досягається в точці Е1
на кривій бай
дужості U'
1U'
2
. Перенесемо точки А і Ε в квадрант 1
графіка 2.7, послідовно сполучимо їх між собою і з по
чатком системи координат і отримаємо криву обміну
53 Розділ 2
Рис. 2.7. Модель загальної рівноваги
"Вітчизни". Так само перенесемо точки А1
і Е1
із квад
ранта 4 в квадрант 1, сполучимо їх послідовно між собою
та з початком системи координат і отримаємо криву об
міну країни "Закордон". Кожна з кривих обміну показує
наміри відповідної країни щодо експорту й імпорту благ.
Точка перетину кривих обміну обох країн визначає
рівноважну відносну ціну благ χ і у, за якою відбувається
обмін між цими країнами, тільки за ціни
буде збалансованим. Це буде певна точка ΕΕ1
, яка визна-
обмін
54 Загальнометодологічні підходи до аналізу в міжнародній економіці
чає максимально сприятливий економічний стан як для
двох країн в цілому, так і для виробників, і споживачів
обох країн. Виходячи з походження кривих обміну, вона
може бути описана рівнянням
балансування обміну, що викличе активність суб'єктів
міжнародних відносин у пошуку кращих умов обміну
для одних і утриманні існуючих — для інших.
Умови обміну — це параметр, що характеризує відно
шення експортованих благ, оцінених в імпортозамінних
благах однієї країни, до аналогічного показника країни-
партнера по обміну. Рівновага умов обміну для обох країн
встановлюється в точці перетину їхніх відповідних кри
вих обміну. Для нашого випадку це буде лінія ОЕЕ'. За
зростаючої відносної ціни рівновага досягається тоді, коли
гранична норма трансформації і гранична норма заміщен
ня кожної країни дорівнюють міжнародним умовам об
міну. Це відповідає оптимальному стану добробуту.
В зв'язку з тим, що взаємне задоволення попиту і
пропозиції змінюється в часі, криві обміну зміщують
ся, змінюючи обсяг і умови обміну.
Моделі міжнародної обмінної рівноваги підсумову
ють проведення аналізу і дають змогу:
1) пояснити взаємовигідний обмін між країнами на
основі порівняльної переваги і визначити їх спеціалі
зацію;
55
де МС — граничні витрати;
MU — гранична корисність.
За такого стану економіки ніхто не схильний змінюва
ти обсяги, структуру та якість виробництва і споживання.
Будь-які співвідношення призведуть до роз-Розділ 2
2) ідентифікувати основу (показати причину) по¬
рівняльної переваги;
3) показати умови пропозиції, за яких країна може
здійснювати міжнародний обмін на вигідних умовах;
4) показати умови попиту, за яких країні вигідним
буде зарубіжне благо;
5) визначити точку самозабезпечення у виробництві
і споживанні;
6) підрахувати виграш від обміну світу в цілому і
кожної країни окремо;
7) визначити дохідність ресурсів, а, отже, дохідність
їх власників;
8) виявити ефекти від зміни пропозиції і попиту,
пов'язані зі споживанням у кожній з країн;
9) визначити доходи та збитки різних верств насе¬
лення у "Вітчизні" та решті світу ("Закордоні").
Література
1. Бураковський /.Теорія міжнародної торгівлі. —
К.: Основи, 2000. — С. 52—70, 119—124, 127—133,
135—140.
2. КиреевАЛ. Международная зкономика: В 2 ч. —
Ч. І: Международная микрозкономика: движение то-
варов и факторов производства: Учеб. пособие для ву-
зов. — М.: Международньїе отношения, 1997. — С. 99—
125, 155—196.
3. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная зко¬
номика. Теория и политика: Учеб. для вузов/ Пер.
с англ. под ред. В.П. Колесова, М.В. Кулакова. — М.:
Зкон. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. — С. 12—86,
112—143.
4. Линдерт П.Х. Зкономика мирохозяйственньїх свя-
зей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. О.В. Ивановой. —
М.: Прогресе, 1992. — С. 49—51.
56 Загальнометодолопчні підходи до аналізу в міжнародній економіці
5. Овчинников Г.П. Международная зкономика: Учеб.
пособие. — СПб.: Изд-во Михайлова В.Α.: Полиус,
1998. — С. 30—39.
6. Сальваторе Д. Международная зкономика: Пер.
с англ. — М.: Риа "ПК", 1998.
7. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.:
У 2 кн. — Кн.: 1: Міжнародна торгівля. Теорія та по¬
літика. — К.: Таксон, 2000. — С. 71—84.
В. АНАЛІТИЧНО-ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Основні терміни
Теорія абсолютних переваг Absolute advantage theory
Теорія порівняльних переваг Comparative advantage theory
Альтернативні витрати Opportunity cost
Відносний попит Relative demand
Відносна пропозиція Relative supply
Витрати від торгівлі Expenses from trade
Теорія специфічних факторів Specific factors theory
Гранична продуктивність праці Marginal productivity of labor
(MPL)
Ефект масштабу Economies of scale
Теорія життєвого циклу
продукту
Product cycle theory
Умови торгівлі Terms of trade
57 Розділ 2
Факторонасиченість Factor abundance
Фактороінтенсивність Factor intensity
Теорія витрат заміщення Substitution cost theory
Повна спеціалізація Complete specialization
Відносні ціни товарів Relative commodity prices
Постійні витрати заміщення Constant substitution costs
Зростаючі витрати заміщення Increasing substitution costs
Гранична норма заміщення Marginal rate of substitution (MRS)
Гранична норма трансформації Marginal rate of transformation
(MRT)
Неповна спеціалізація Incomplete specialization
Здобуток від обміну Gains from exchange
Здобуток від спеціалізації Gains from specialization
Криві обміну Exchange curves
Умови торгівлі Terms of trade
Модель загальної рівноваги General equilibrium model
Еластичність експорту Export elasticity
Еластичність імпорту Import elasticity
Програмований матричний самоконтроль
Вибрати три правильні відповіді на кожне з постав¬
лених питань:
1. Факторами визначального впливу на попит є: ...
2. Факторами визначального впливу на пропозицію є:
3. Основними принципами аналізу в міжнародній
економіці є: ...
4. Міжнародна обмінна рівновага означає: ...
58 Загальнометодологічні підходи до аналізу в міжнародній економіці
Відповіді:
1) відкритість економіки країни щодо зовнішнього
світу;
2) влада на ринку;
3) уподобання споживачів;
4) міжнародна мобільність факторів виробництва;
5) зміни у продуктивності;
6) доходи споживачів;
7) рівність міжнародної пропозиції міжнародному
попиту;
8) ціни товарів-субститутів;
9) формування міжнародної рівноважної ціни;
10) міжнародна ринкова рівновага;
11) ціни на ресурси;
12) рівність світового експорту і світового імпорту.
Приклади вирішення типових задач
Задача 1. Визначити граничну норму заміщення
вітчизняного блага у на імпортне благо х, якщо на
кривій байдужості геометричне місце точок характери¬
зується таким рядом зростання блага χ і спадання блага у.
X 1 2 3 4
У 4 2,2 1,3 1
Розв'язок. Скориставшись відомою нам формулою
підрахунку норми заміщення благ
59 Розділ 2
отримаємо такі значення MPS:
X 1 2 3 4
y 4 2,2 1,8 1
MPS 0 1,8 0,9 0,3
Це означає, що зі зростанням обсягів імпортування
блага χ національне благо у стає порівняно дорожчим, а
імпортне благо χ — дешевшим і його споживання зростає.
Задача 2. Для "Вітчизни" функції попиту і пропо¬
зиції задані такими рівняннями: Dh
= 80 - 20Ph
,, Sh
=
= -70 + 40Рh
, а для країни "Закордон" відповідно
Da
= 60 - 10Ρα
, Sa
= 30 + 20Ра
, необхідно визначити:
а) рівноважні ціни та обсяги попиту і пропозиції для
обох країн;
б) напрямки експортно-імпортних потоків;
в) обсяги експорту та імпорту країни;
г) світову ціну та межі її коливання;
д) стандартні економічні ефекти від обміну.
Розв'язок, а) Знаходимо рівноважну ціну для кож¬
ної країни прирівнявши функцію попиту до функції
пропозиції:
Dh
= Sh
та Da
= Sa;
80 - 20 Ph
= -70 + 4OP7(
;
60 - 10Ρα
= 30 + 20Ρα
.
Звідси: Ph
- 2,5; Dh
= 30; Sh
= 30;
Pa
- 1,0; Da
- 50; Sa
= 50.
60 Загальнометодологічні підходи до аналізу в міжнародній економіці
б) "Вітчизна" буде імпортувати благо, тому що в ній
вища рівноважна ціна, а "Закордон" експортувати, тому
що рівноважна ціна тут буде нижчою за вітчизняну.
в) Світова ціна встановиться на вищому рівні, ніж
за кордоном, і нижчому від вітчизняної ціни. Отже:
1,0 < Pint
< 2,5.
Конкретний рівень рівноважної світової ціни на рин
ку встановлюється за умов, що експорт однієї країни
дорівнює експорту іншої, імпорт є надлишковою про
позицією, а експорт — надлишковим попитом кожної
з країн. Таким чином:
Рис. 2.8. Модель рівноваги на світовому ринку:
а) "Вітчизна"; б) "Світовий ринок"; в) "Закордон"
61 Розділ 2
90 · Ρ = 180;
Р = 2.
x = Sa- Da
= -30 + ЗО · 2 = -ЗО + 60 = ЗО;
Μ = Dh- Sh
= 150 - 60 · 2 = 150 - 120 = ЗО.
Для країни-експортера ("Закордон") наслідки
встановлення режиму вільної торгівлі будуть такими:
— рівень внутрішніх цін зросте (від 1 до 2);
— споживачі програють область с;
— виробники виграють область (с + d);
— країна в цілому виграє область d.
Для країни-імпортера ("Вітчизна") наслідки вста¬
новлення режиму вільної торгівлі будуть такими:
— рівень внутрішніх цін знизиться (від 2,5 до 2);
— споживачі виграють область (а + Ь);
— виробники програють область а;
— країна в цілому виграє область b.
Розрахунок конкретних обсягів здобутку та втрат
здійснюється за формулою для розрахунків площі тра¬
пеції:
де а, Ь — основи трапеції;
h — висота трапеції.
На графіку світового ринку облас ть А відображає
здобуток від встановлення режиму вільної торгівлі
країни-імпортера, область В — країна-експортера. Здо-
62 Загальнометодологічні підходи до аналізу в міжнародній економіці
буток країн, що розраховується на графіках країн, має
дорівнювати здобутку, що розраховується на графіку
світового ринку, тобто А = Ь, В = d.
Для "Вітчизни":
Виграш споживачів становить:
0,5 x (30+ 40)-0,5 = 17,5.
Втрати виробників:
0,5-(10 + 30)· 0,5 = 10.
Виграш країни:
17,5- 10 = 7,5.
Виграш "Вітчизни" за графіком світового ринку:
0,5 · ЗО· 0,5 = 7,5.
Для "Закордону":
Втрати споживачів:
0,5 x (40+ 50) · 1=45.
Виграш виробників:
0,5 · (50 + 70) · 1= 60.
Виграш країни:
60-45 = 15.
Виграш "Закордону" за графіком світового ринку:
0,5· ЗО· 1 = 15.
Г. ТВОРЧИЙ БЛОК
1. "Вітчизна" і "Закордон" мають ідентичні криві
трансформації виробничих потужностей і криві байду¬
жості, тобто ідентичні фактори попиту і пропозиції.
Водночас між цими країнами існує обмін аналогічни¬
ми благами. Як можна обґрунтувати, що рівноважна
міжнародна відносна ціна може бути результатом взає¬
модії кривих взаємного попиту?
63 Розділ 2
2. Охарактеризуйте мінімально необхідні умови для
розвитку обміну між двома країнами.
3. Що лежить в основі споживчого та виробничого
ефектів міжнародного обміну?
4. Спираючись на моделі міжнародної економіки,
покажіть, що буде з економікою двох країн-партнерів
у міжнародному обміні, якщо склалась ситуація рівно¬
ваги груп інтересів.