Розділ З МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ А. ПОСТАНОВКА МЕТИ НАВЧАННЯ
Мета вивчення цього розділу — з'ясувати умови, за
яких може відбутися міжнародний обмін товарами і
виникнуть переваги у виробництві певного товару, а
також усвідомити фактори, що впливають на величи¬
ну обмінного співвідношення між країнами, та проана¬
лізувати можливості отримання певних споживчих
ефектів від міжнародної торгівлі.
Логіка вивчення цього розділу:
3.1. Загальний аналіз теорій міжнародної торгівлі.
3.2. Стандартна модель міжнародної торгівлі.
3.3. Сучасна міжнародна торгівля. Торговельний ба¬
ланс.
3.4. Зовнішня торгівля України і її конкуренто¬
спроможність.
Розділ З
Б. ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
3.1. Загальний аналіз теорій міжнародної
торгівлі
Міжнародною торгівлею називають сукупний това¬
рообіг між усіма країнами світу, що оплачений ними.
Основи теорії міжнародної торгівлі були розроблені
видатними класиками англійської теоретичної еконо¬
міки Адамом Смітом і Давидом Рікардо.
А. Сміт сформулював теорію абсолютної переваги.
Він вважав, що кожна з країн завжди виробляє один
або декілька товарів із меншими витратами, ніж за
кордоном. Ці товари будуть мати більшу конкуренто¬
спроможність на міжнародних ринках. Продаючи їх
за кордон, країна буде збільшувати національне вироб¬
ництво, зайнятість і дохід. Зросте здатність населення
цієї країни до заощадження, збільшиться багатство
нації. Висновок А. Сміта такий: кожна країна у вільно¬
му обміні знаходить абсолютну перевагу. Але тут ви¬
никає парадоксальна ситуація. Якщо країна знаходить
за кордоном за меншу ціну все, що їй потрібно без об¬
межень, то чи буде вона щось мати для продажу? їй
вигідніше все купувати, ніж виробляти. Але де брати
гроші? Вчений попадає в пастку.
Д. Рікардо виводить теорію з цього парадоксу, вво¬
дячи принцип порівняльної переваги, який ґрунтується
на тому, що сукупний обсяг випуску продукції буде
більшим тоді, коли кожен товар буде вироблятись тією
країною, у якої альтернативні витрати нижчі. Якщо
допустити, що альтернативні вітчизняні витрати на
66 Міжнародна торгівля
(3.1)
Ці нерівності є формальним виразом принципу від¬
носної переваги. Вони показують, що "Вітчизна" має всі
можливості спеціалізуватись на виробництві товару х.
Спеціалізація ж вигідна доти, доки альтернативні ви¬
трати менші за відносні ціни. Порівняльна перевага за
Д. Рікардо залежить тільки від відносної продуктивності
країн і є передумовою міжнародного обміну, який ви¬
гідно здійснювати обом країнам. Причому обмін вигід¬
ний для обох країн і в межах цінової зони, яка знахо¬
диться між існуючими всередині кожної країни віднос¬
ними цінами на товари, якими вони обмінюються.
Інший відомий економіст класичної школи, Джон
Стюарт Мілль, розвиваючи теорію міжнародної торгів¬
лі, вивів закон інтернаціональної вартості. Згідно з його
теорією, ціна обміну встановлюється за законом попи¬
ту та пропозиції на такому рівні, за якого обсяг екс¬
порту кожної країни дозволяє їй сплатити за обсяг її
імпорту. Виграють ті країни, товари яких користу¬
ються найбільшим попитом за кордоном і у яких най¬
менший попит на іноземні товари.
Однак при визначенні порівняльних переваг об'єк¬
том аналізу є не ринок окремого товару, а відносини між
ринками двох товарів, що виробляються одночасно у
двох країнах. Тому традиційний рівноважний аналіз
попиту і пропозиції потрібно скорегувати з урахуван¬
ням взаємозв'язків двох ринків. Це означає, що в центрі
уваги будуть знаходитись не абсолютні обсяги попиту і
пропозиції товарів χ і у, а їх відносні попит {RD) і пропо¬
зиція (RS), які визначаються за формулою
67 Розділ З
Світова відносна ціна товару x буде визнача¬
тись точкою перетину кривих (RD) і (RS). Однак у тор¬
гових відносинах великої і малої країни аналіз із допо¬
могою відносних попиту і пропозиції неможливий.
Попередні теорії, пояснюючи рушійні мотиви міжна¬
родної торгівлі та її впливу на суспільний добробут, не
враховують різницю в забезпеченості окремих країн
виробничими ресурсами. А саме ця обставина дуже важ¬
лива для напрямків руху товарних потоків і ступеню їх
інтенсивності. Крім того, жодна з них не пов'язує роз¬
поділ доходів усередині країни саме з міжнародною тор¬
гівлею. І головне, не розкрилася природа (походження)
відносних переваг.
Основи сучасного пояснення зазначених вище про¬
блем заклали шведські вчені Елі Гекшер і Бертіль Олін.
Вони пояснювали порівняльні переваги, які має та чи
інша країна щодо певних продуктів, рівнем забезпече¬
ності факторами виробництва, що спричинює різницю
у відносних цінах. Для визначення цієї забезпеченості
використовуються показники фактороінтенсивності та
факторонасиченості.
Фактороінтенсивність — це показник, що визна¬
чає відносні затрати факторів виробництва на створен¬
ня певного товару. Якщо допустити, що на виробни¬
цтво товарів χ і у використовується два фактори — пра¬
ця (L) і капітал (С), то показник може бути відображе¬
ний, наприклад, так:
68
(3.2) Міжнародна торгівля
Звідси видно, що товар у є більш капіталоінтенсив-
ним, а товар χ — більш працеінтенсивним.
Факторонасиченість — це показник, що визначає
відносну забезпеченість країни факторами виробни
цтва. Якщо позначити загальний обсяг капіталу у "Віт
чизні" через Tch
, а у "Закордоні" через Тса
і, відповід
но, загальний обсяг праці через Tlh
і Т1а
, то цей показ
ник можна записати як
(3.3)
А це означає, що "Закордон" більш капіталонасиче-
ний, а "Вітчизна" більш праценасичена. Цей самий
стан можна описати через ціну факторів виробництва:
капіталу (Рс
= r) і праці (Р1
= w):
Це означає, що капітал у "Закордоні" більш деше
вий, ніж у "Вітчизні".
Використання цих показників в аналітичних цілях
дало змогу зробити висновок, що кожна країна експор
тує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких
вона має відносно збиткові або більш дешеві фактори
виробництва, а імпортує ті товари, для виробництва
яких вона відчуває нестачу або дороговизну факторів
виробництва. Багаточисельні емпіричні тести постави
ли питання до теорії співвідношення факторів вироб
ництва Гекшера — Оліна. Найбільш глибоке досліджен
ня, яке не підтвердило коректність підходу шведських
учених, здійснив В. Леонтьєв. Він отримав результат,
за яким працезабезпечені країни експортують капіта
ломістку продукцію, а капіталозабезпечені країни пра-
6 9 Розділ З
цемістку. Цей парадокс був названий іменем дослідни¬
ка. Як одне з пояснень такого явища можна запропону¬
вати реверс факторів виробництва. Це ситуація, за якої
один і той самий товар може бути працемістким у пра-
цезабезпеченій країні і капіталомістким у капіталоза-
безпеченій. Умовою виникнення подібної ситуації є ве¬
лика еластичність взаємозамінності факторів виробни¬
цтва. Теорія реверсу факторів виробництва пояснює
міжнародну торгівлю з погляду пропозиції.
В 1948 р. американські економісти П. Самуельсон
та В. Столпер розвинули теорію Гекшера — Оліна. Вони
висунули теорему з такою дефініцією: у випадку одно¬
рідності факторів виробництва, ідентичності техніки,
повної мобільності товарів та досконалої конкуренції
міжнародний обмін вирівнює ціну факторів виробни¬
цтва між країнами.
В концепціях, що були розглянуті вище, торгівля
розглядається не тільки як взаємовигідний обмін, але
і як засіб, за допомогою якого можна скоротити роз¬
рив у рівнях розвитку різних країн. їх органічно до¬
повнює теорія специфічних факторів виробництва. За
цією теорією в основі міжнародної торгівлі лежить
різниця відносних цін на блага, що виникає у зв'язку
з різною забезпеченістю країн специфічними фактора¬
ми виробництва. Причому специфічні фактори експорт¬
ного сектору розвиваються, а специфічні фактори
імпортного сектору скорочуються.
Моделі, що аналізувалися вище, пояснюють міжна¬
родну торгівлю здебільшого з погляду пропозиції.
Теорії, які основну увагу приділяють факторам попи¬
ту, розглядаються далі. З цих позицій проаналізуємо
теорії міжнародної торгівлі, які базуються як на роз¬
біжностях в уподобаннях споживачів, так і на по¬
дібності цих уподобань.
Ці теорії здебільшого пояснюють внутрішньогалу¬
зеву торгівлю або, по-іншому, обмін між країнами,
70 Міжнародна торгівля
диференційованими продуктами однієї галузі. Перша
причина такого обміну виводиться із різниці у смаках
і уподобаннях споживачів, які хочуть мати більший
вибір продуктів у рамках одної товарної групи. В цих
країнах наявні однакові можливості виробництва то¬
варів χ і у. Лінії кривих трансформації збігаються.
Порівняльні переваги кожної країни викликані спо¬
живацькими смаками і уподобаннями щодо певних
товарів. Переважаюча споживацька увага до одного з
них викличе зростання попиту, а відповідно і зростан¬
ня відносної ціни цього товару. Водночас відносна ціна
іншого товару буде зменшуватись. Саме він і буде об'єк¬
том спеціалізації цієї країни за умов міжнародної спе¬
ціалізації.
Друга причина внутрішньогалузевого обміну вба¬
чається у подібності смаків і уподобань. Розвиваючи
цю тезу, шведський економіст С. Ліндер стверджував,
що країни експортують ті промислові товари, які ма¬
ють місткий внутрішній ринок; оскільки споживачі в
країнах мають подібні смаки і приблизно однакові рівні
доходу, то кожній країні зручніше і вигідніше експор¬
тувати ті товари, у виробництві і торгівлі якими на
внутрішньому ринку накопичено значний досвід. То¬
вар успішніше буде експортуватись у ті країни, де
структура попиту однакова або порівнянна зі структу¬
рою внутрішнього попиту в країні-експортері. Торгів¬
ля між країнами буде здійснюватись товарами однієї
якості, обсяги торгівлі будуть тим більшими, чим
більше людей в країнах-торгівельних партнерах мають
однакові доходи.
Іншою теорією, яка пояснює міжнародну торгівлю
з позиції факторів попиту, є теорія реверсу попиту. У
зв'язку з тим, що в країні великий внутрішній попит
на певний товар, вона імпортує цей товар, хоча має
кращі фактори виробництва для його продукування і
експорту порівняно зі своїми торговельними партне-
71 Розділ З
рами. Такий підхід теж може бути одним із пояснень
парадоксу Леонтьєва.
На Заході значного поширення набула також теорія
зовнішньоекономічного мультиплікатора. Згідно з
цією теорією вплив зовнішньої торгівлі (в першу чергу
експорту) на динаміку зростання національного дохо¬
ду, на рівень зайнятості, споживання, інвестиційну ак¬
тивність характеризується для кожної країни конкрет¬
ними кількісними залежностями і може бути підрахо¬
ваний і виражений у вигляді певного коефіцієнта —
мультиплікатора (множника). Спочатку експортні за¬
мовлення безпосередньо збільшують випуск продукції,
а отже, і заробітну плату в галузях, що виконують ці
замовлення. А потім почнуть змінюватись і вторинні
споживацькі витрати, що призведе до взаємного впли¬
ву країн на економічне зростання в кожній з них.
Короткий огляд теорій міжнародної торгівлі показує,
що в їх основі лежать як фактори пропозиції, так і фак¬
тори попиту, які спричинюють міжнародний обмін,
виробничу спеціалізацію країн, формування міжнарод¬
ної обмінної ціни, виникнення економічних ефектів та
їх розподілу між суб'єктами міжнародних відносин.
3.2. Стандартна модель міжнародної
торгівлі
Згадувані теорії і моделі, побудовані на їх основі,
давали змогу досліджувати лише певну частину явищ
реального життя. Але для аналізу реальної міжнарод¬
ної торгівлі в усій її повноті потрібна узагальнююча
модель. Така модель отримала назву стандартної мо¬
делі відкритої економіки, хоча по суті вона є моделлю
зовнішньої торгівлі. Базується ця модель на чотирьох
найважливіших взаємозв'язках:
72 — між кривою виробничих потужностей і кривою
відносної пропозиції;
— відносних цін і попиту;
— міжнародних рівноважних відносних цін, зада
них точками перетину кривих міжнародного відносно
го попиту і міжнародної відносної пропозиції;
— добробуту країни і умов торгівлі у зовнішньому
обміні.
Розглянемо перший взаємозв'язок, виходячи з мо
делі, що детермінується факторами пропозиції. Спо
чатку побудуємо графічну модель в системі координат,
де по осі абсцис відкладемо значення товару "дереви
на", одиницею виміру якого є умовні метри кубічні.
По осі ординат відкладемо значення товару "пшени
ця", одиницею виміру якого є умовні тонни. Лінія
трансформації (ТТ) відображає певний стан економі
ки. За умов досконалої конкуренції ринкова економі
ка буде ефективною, тобто вартісний обсяг виробни
цтва за певного рівня цін максимізується. Це формаль
но можна відобразити записом
(3.4)
де Ρ — ціна кожного товару;
Q — обсяги виробництва відповідних товарів.
Це рівняння графічно зображається прямою лінією з
від'ємним нахилом (рис. 3.1). Оскільки впродовж з цією
лінією вартісний обсяг виробництва не змінюється, вона
отримала назву лінії однакової вартості. їх може бути
безліч — залежно від вартісного обсягу виробництва:
чим більший вартісний обсяг виробництва, тим праві
ше розміщується лінія однакової вартості. її нахил від
повідає відносній ціні товару "деревина" зі знаком мінус.
Попереднє рівняння можна розв'язати для фізич
ного обсягу будь-якого товару:
73 Розділ З
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 деревина, м
3
Рис. 3.1. Взаємозв'язок між кривою виробничих потуж¬
ностей і кривою відносної пропозиції
(3.5)
(3.6)
Обсяг товарів максимізується в точці дотику лінії
однакової вартості до лінії трансформації. Якщо віднос¬
на ціна деревини зростає— , то лінія однакової вар-
74 75
Отже, і виробництво, і споживання описуються тією
самою лінією однакової вартості. Положення точки на
цій лінії, що відповідає реальному обсягу споживан
ня, залежить від споживацьких уподобань і смаків. В
нашій стандартній моделі будемо дотримуватись рані
ше обумовленого припущення про ідентичність сукуп
ного попиту і попиту окремого індивіда. Переваги окре
мого споживача графічно відображаються набором
кривих байдужості, кожна з яких є множиною комбі
націй пшениці й деревини у різних співвідношеннях,
але з однаковою сумарною корисністю. З урахуванням
цієї обставини будуємо графічну модель, в якій асім-
птотичним значенням пшениці й деревини відповіда-
(3.7)
Тепер проаналізуємо зв'язок між відносною ціною і
попитом, виходячи з моделі, що детермінується фак
торами попиту. Оскільки країна зі збалансованою еко
номікою не може більше витрачати, ніж заробляє, то
допускається рівність вартісного обсягу виробництва
вартісному обсягу споживання:
Як і слід було чекати, зростання відносної ціни "де
ревини" привело до збільшення її виробництва і скоро
чення виробництва "пшениці". Відносна пропозиція де
ревини зростає слідом за зростанням відносної ціни на
неї.
ний обсяг сумарного виробництва буде досягнуто в
точці Q 1
. При новій відносній ціні аналогічною лінією
буде V2V2
. Нове максимальне значення сумарного ви
робництва буде досягнуто в точці Q2
.
тості буде мати більший нахил. Лінія V1V1
буде найви
щою лінією однакової вартості, що задає обсяг вироб-
ництва за відносної ціни За такої ціни максималь-Розділ З
ють певна стала крива трансформації і множина кри¬
вих байдужості, яка ілюструє споживацькі переваги,
уподобання тощо (рис. 3.2).
Початковий рівень виробництва задається точкою
Q1,
а рівень споживання D1
. Ми бачимо, що країна
виробляє пшениці менше, ніж споживає. Дефіцит
пшениці компенсується її імпортом в обсязі ІМ1
=
= (12-8) = 4 умовних тонн. Водночас у країні дереви¬
ни виробляється з надлишком над споживанням, цей
надлишок експортується. Експорт деревини складе
ЕХ1
= (9 — 4) = 5 умовних кубометрів. Якщо відносна
ціна деревини зросте, то рівень виробництва змістить¬
ся в точку Q2
. Отже, деревини буде вироблятися більше. Міжнародна торгівля
Рівень споживання переміститься в точку D2
. І знову
попит на деревину не поглинає її пропозицію, хоча він
і зріс. Надлишкову деревину країна експортує тепер
в обсязі ЕХ2
= (12 - 6,5) = 5,5 умовних кубометрів. Це
більше, ніж раніше. Але за цих нових умов в економіці
значно зменшилось виробництво пшениці при одночас
ному зростанні її споживання. Тому імпорт пшениці
зріс і тепер дорівнює ІМ2
= (13 - 5) = 8 умовних тонн.
Таким чином, країна з порівняно невеликим попи
том буде мати більш низьку відносну ціну на цей товар
в умовах автаркії і порівняльну перевагу щодо цього
товару. Тоді з позиції міжнародної торгівлі відбудеться
процес її спеціалізації у виробництві саме цього товару.
Третій важливий взаємозв'язок відображає механізм
формування світової відносної ціни. Між світовим
відносним попитом (RD) і світовою відносною пропози
цією (RS) встановлюється рівновага. В точці їх рівно
важного перетину виникає світова (міжнародна) віднос
на ціна. Остання є величиною синтетичною, і це ви
пливає з понять відносного попиту і відносної пропо
зиції. Загалом відносна пропозиція є різновидом гра
ничної норми трансформації, а відносний попит —
різновидом граничної норми заміщення, які модифі
ковані до міжнародного середовища.
Відносний попит — це відношення попиту на один
товар до попиту на інший товар. А відносна пропозиція
— це відношення пропозиції одного товару до пропо
зиції іншого товару. Оскільки поняття міжнародної
економіки передбачає щонайменше наявність двох
суб'єктів-країн: "Вітчизни" і "Закордон", а в кожній із
країн виробляється щонайменше два товари (для на
шого випадку — пшениця і деревина), то світовий
відносний попит і світову відносну пропозицію можна
визначити за формулою Розділ З
де Qnh
— обсяг пшениці, що виробляється "Вітчизною";
Qna — обсяг пшениці, що виробляється "Закордоном";
Qqh — обсяги випуску деревини "Вітчизною";
Qqa
— обсяги випуску деревини "Закордоном".
Відповідно, і світова відносна ціна є результатом
співвідношення чотирьох товарів у двох країнах: пше¬
ниці вітчизняної і деревини вітчизняної та пшениці
закордонної і деревини закордонної.
Міжнародна відносна ціна пшениці дорівнює
(3.9)
Так само знаходимо і міжнародну відносну ціну де¬
ревини:
(3.10)
Як видно на рис. 3.3, зі зростанням міжнародної
відносної ціни пшениці зростає крива світової віднос¬
ної пропозиції цього товару, у зв'язку з тим, що за
зростання цін обидві країни прагнуть більше виробля¬
ти пшениці. Крива міжнародного відносного попиту
спадає, тому що зростання міжнародної відносної ціни
пшениці призводить до заміни пшениці на деревину в
структурі споживання в обох країнах.
І нарешті, четвертий взаємозв'язок визначає зміни
у результативності міжнародної торгівлі і їх вплив на
добробут націй. Як видно з рис. 3.2, загальний рівень
добробуту країни, яка експортує деревину, зріс. Одно¬
часно змінилась і структура споживання. Отже, спра¬
цювали два види ефекту: ефект доходу і ефект замі¬
щення. Перший свідчить про одночасне зростання спо¬
живання обох товарів, а другий — про більш швидке
зростання споживання дешевшого товару — пшениці.
Для того, щоб проаналізувати всі можливі випадки
78 Міжнародна торгівля
зміни економічної ситуації, спричинені міжнародною
торгівлею, необхідно ввести показники умов торгівлі.
Вони є похідними від показника умов обміну і відобра¬
жають різні тенденції в динаміці умов обміну. Перший
показник називається товарними (бартерними) умова¬
ми торгівлі і розраховується за формулою
(3.11)
де P'
ex
— індекс експортних цін року t;
Ρ
0
χ
.— індекс експортних цін базисного року;
Р
t
iт
— індекс імпортних цін року t;
Р
0
im
— індекс імпортних цін базисного року.
Зміст цього поняття зображено на рис. 3.3. Перетин
кривих відносного попиту в точці Ε дає значення то¬
варних умов торгівлі, яке дорівнює 100 % . Це свідчить
про рівність цін експорту й імпорту. При значенні
Тс
> 100 % умови торгівлі покращуються, тому що за
кожну одиницю експортованого товару можна купити Розділ З
більше імпортних товарів. Навпаки, при Тс
< 100 %,
умови торгівлі погіршуються.
Другий показник називається дохідними умовами
торгівлі і визначається за формулою
(3.12)
де Qex
— індекс експорту.
Економічний зміст дохідних умов торгівлі полягає
в тому, що вони відображають потенціал імпорту краї¬
ни за рахунок виручки від сукупного експорту.
Наступний показник називається факторними умо¬
вами торгівлі. Він розраховується двома варіантами:
(3.13)
(3.14)
де Zex
— індекс продуктивності в експортному секторі
національної економіки;
Zim
— індекс продуктивності в імпортозамінному
секторі національної економіки.
Формули (3.13) і (3.14) пов'язують імпортні ціни з
продуктивністю факторів виробництва. Рівняння (3.13)
виражає умови торгівлі, що показують кількісне зна¬
чення імпорту в розрахунку на одиницю вітчизняного
фактора виробництва, задіяного в експортному секторі
економіки.
Рівняння (3.14) має той самий економічний зміст,
але з урахуванням двох факторів виробництва.
В міжнародній торгівлі можливі різні поєднання
тенденцій, відображених названими вище показника-
80 Міжнародна торгівля
ми. Добробут країни буде зростати максимально, коли
всі індекси мають тенденцію до зростання. І навпаки,
найгірша ситуація для країни складеться, коли всі
показники умов торгівлі будуть зменшуватись. Тоді
добробут буде знижуватись.
Таким чином, виходячи із стандартної моделі міжна¬
родної торгівлі, можна кількісно визначити всі основні
параметри національної економіки. Вона показує умо¬
ви виробництва (пропозиції) і уподобання споживачів
(попиту), обсяги виробництва і споживання та відносні
товарні ціни в умовах автаркії, а також відносні пере¬
ваги кожної з країн. В умовах налагодження міжна¬
родної торгівлі модель показує рівень спеціалізації
країн на виробництві кожного товару, фізичний обсяг
торгівлі, здобутки від торгівлі і розподіл їх між краї¬
нами. Модель дає змогу визначити загальну міжнарод¬
ну рівновагу шляхом одночасного досягнення внутріш¬
ньої і зовнішньої рівноваги.
3.3. Сучасна міжнародна торгівля.
Торговельний баланс
Попередній аналіз показав, що в основі міжнарод¬
ної торгівлі лежать як фактори попиту, та і фактори
пропозиції, які зумовлюють виникнення обміну, спе¬
ціалізації країн і формування міжнародної обмінної
ціни. Розвиток торгівлі просліджується від спорадич¬
ного міжнародного обміну до сукупного товарообігу
(TR) між усіма країнами світу. В результаті цього то¬
варообігу виникає два великих зустрічних товарних
потоки — товарний експорт (ЕХ) і товарний імпорт
(ЇМ).
Імпорт — це вартість товарів, що придбані рези¬
дентами окремої країни в іноземців.
81 Розділ З
Експорт — це вартість товарів, що продані рези¬
дентами країни іноземцям.
Різниця між експортом та імпортом товарів являє
собою торговельний баланс.
Торговельний баланс — це співвідношення між су¬
мою цін товарів, що вивезені певною країною, або гру¬
пою країн, і сумою цін товарів, ввезених ними за пев¬
ного періоду (рік, квартал тощо). Якщо вартість виве¬
зення певної країни перевищує вартість ввезення, то
торговельний баланс є активним, якщо ж вартість вве¬
зення перевищує вартість вивезення — пасивним.
У торговельному балансі більшості країн вартість екс¬
порту враховується на базі цін франко-державний кор¬
дон, або ФОБ-порт відвантаження, тобто без урахування
транспортних витрат за кордоном і страхування товарів
у дорозі. А вартість імпорту — на базі цін СІФ, тобто із
урахуванням в ціні товару витрат на доставку його в
країну і на страхування. Як правило, у платіжному ба¬
лансі вартість імпорту визначається на базі цін ФОБ.
З розвитком міжнародної торгівлі її структура і фор¬
ми ускладнюються, у зв'язку з тим, що змінюються і
примножуються предмети торгівлі та методи органі¬
зації їх реалізації. Тому сучасну торгівлю здебільшого
і розглядають з позиції плинності саме цих її елементів:
зміни груп товарів, на які є попит, та появи сучасних
методів реалізації цих товарів.
Існує багато систематизацій і класифікацій товарів.
Так, міжнародними організаціями впроваджена Стан¬
дартна міжнародна торговельна класифікація (SITC)
ООН, яка передбачає такі основні групи (табл. 3.1).
82 Міжнародна торгівля
Таблиця 3.1. Класифікаційна схема СМТК (SITC)
Коди розділів та їх назви
Кількість
Коди розділів та їх назви
груп,їх
коди
під¬
груп
пози¬
цій
оубпо-
зицій
1 2 3 4 5
1. Продовольчі товари та живі
тварини
(Food and live animals)
10(00-09) 36 132 344
2. Напої і тютюн
Beverages and tobacco
2(11-12) 4 11 22
3. Сировина непродовольча,
окрім палива
(Crude materials, inedible, exept
fuels)
9(21-29) 36 123 267
4. Мінеральне паливо, мастила
та подібні їм товари
(Mineral fuels, lubricants and
related materials)
4(32-35) 11 25 37
5. Жири, масла і віск
рослинного та тваринного
походження
(Animals and vegetable oils, fats
and waxes)
3(41-43) 4 21 44
6. Хімічні продукти
(Chemicals and related products,
n.e.s.)
9(51-59) 33 126 474
7. Оброблені вироби, класифі¬
ковані переважно за матеріа¬
лами
(Manufactured goods classifield
mainli by material)
9(61-69) 52 233 829
8. Машини, пристрої та тран¬
спортні засоби
(Machinery and transport
equipment)
9(71-79) 50 214 653
83 Розділ З
Закінчення табл. 3.1
1 2 3 4 5
9. Різні готові вироби
(Miscellaneous manufactured
articles)
10. Товари і угоди, які не нале¬
жать до названих вище розділів
(Commodities and transactions
not classifield elsewhere in SITC)
4(91, 93,
96, 97)
4 4 6
Разом 67 261 1033 3118
Структура міжнародної торгівлі за методами реалі¬
зації товарів на світовому ринку наведена нижче.
Традиційна торгівля здійснюється за традиційни¬
ми правилами між суб'єктами різних міжнародних еко¬
номік.
Торгівля продукцією у рамках кооперації — це реа¬
лізація продукції між суб'єктами міжнародної вироб¬
ничої кооперації, як правило, за трансфертними ціна¬
ми у пільговому режимі.
Зустрічна торгівля — це торгівля у вигляді заку¬
пок продукції, що супроводжується постачанням то¬
варів, з метою досягнення балансу експортно-імпорт¬
них операцій. її види: бартер, кліринг, компенсаційні
угоди та ін. Бартер являє собою товарообмін із взаєм¬
ною передачею права власності на товари без грошово¬
го еквіваленту. Кліринг — це система безготівкових
розрахунків за товари, цінні папери і послуги, яка ба¬
зується на зарахуванні взаємних вимог і зобов'язань.
Компенсаційні угоди — це вид міжнародних торговель¬
них компенсаційних угод, за яких покупець сплачує
84 Міжнародна торгівля
вартість товарів постачанням інших товарів і наданням
послуг, а за необхідності різницю доплачує грішми.
Міжнародна біржова торгівля — це форма міжна¬
родної оптової торгівлі масовими товарами, що мають
чіткі якісні параметри (цінні папери, золото, валюта,
хліб, пряжа, м'ясо, вовна, вугілля, руда та ін.). Товар¬
на біржа сьогодні перетворилась у місце здійснення
ф'ючерсних операцій, тобто угод, що фіксують ціну в
момент їх укладання, а операції виконуються опісля.
А це призводить до спекуляцій цінами.
Міжнародний аукціон — це форма продажу окремих
партій товару або окремих предметів, що по черзі ви¬
ставляються для огляду і вважаються проданими тому
з присутніх покупців, котрий запропонував найвищу
ціну. До аукціонних товарів належать хутро, вовна, тю¬
тюн, чай, антикваріат, породисті коні. Найвідоміші аук¬
ціони знаходяться у Нью-Йорку, Монреалі, Калькутті,
Коломбо (чай), Санкт-Петербурзі (хутро), Москві (коні).
Міжнародні тендери (міжнародні торги) — це за¬
гальна форма закупівлі, за якої покупець оголошує
конкурс для продавців різних країн на товар чи послу¬
гу, які б відповідали певним техніко-економічним ха¬
рактеристикам. Більше 80 % вартості всіх контрактів
на світовому ринку з продажу машин і устаткування
припадає на тендери.
Міжнародний ярмарок — одна із форм реалізації то¬
варів фірмами з різних країн, що являє собою вели¬
кий, відкритий міжнародний ринок, що періодично діє
в одних і тих самих місцях, в один і той самий час (де¬
монстрація зразків товарів).
Міжнародна виставка відбувається у вигляді демон¬
страції досягнень в різних галузях однієї або декількох
країн з метою знайти покупців майбутньої продукції.
Структура і форми сучасної міжнародної торгівлі
відображають плинність факторів міжнародного попи-
85 Розділ З
ту і пропозиції в довгостроковому періоді і певну тен¬
денційність цього розвитку.
Спираючись на стандартну модель, можна сформу¬
лювати такі тенденції: 1) випереджаюче зростання
світової торгівлі порівняно зі світовим промисловим
виробництвам; у 90-ті роки щорічні прирости склали:
в промисловості 2,5 % , в торгівлі — 5,5 % ; такий стан
віддзеркалює поглиблення спеціалізації і кооперації
виробництва; 2) темпи зростання зовнішньої торгівлі сла-
борозвинених країн в 90-ті роки були вищими, ніж висо-
корозвинених країн; в індустріально розвинених країнах
вони складали в середньому 4,5 % , в слаборозвинених —
близько 10 %.
3.4. Зовнішня торгівля України
і її конкурентоспроможність
Зовнішня торгівля України стала суб'єктом міжна¬
родних економічних відносин лише на початку 90-х pp.
XX ст. її виникнення не було пов'язане з порівняльни¬
ми перевагами, а спричинялося мотивами пошуку рен¬
ти, вона базувалася на старій народногосподарській
структурі радянського характеру. З виходом України
на світові ринки очікувались певні якісні зміни науко-
інтенсивної спрямованості як в економіці в цілому, так
і в експортно орієнтованих галузях. Та цього не ста¬
лось. Після майже десятирічного періоду формування
зовнішнього сектору економіки України здається за¬
кономірним розширення пропозиції трудомістких га¬
лузей. Проаналізуємо стан зовнішньоекономічного сек¬
тору в один з найбільш сприятливих періодів, а саме:
коли спостерігалося зрушення в бік покращання саль¬
до торговельного балансу.
Із урахуванням товарної структури зовнішньої тор¬
гівлі України 2000 р. (табл. 3.2) та за алгоритмом ана-
86 Міжнародна торгівля
Таблиця 3.2. Товарна структура зовнішньої торгівлі
України в 2000 р.
Найменування груп
товарів
Експорт Імпорт
Сальдо,
млн
дол.
США
Найменування груп
товарів
Млн
дол.
США
% ДО
загаль¬
ного
обсягу
Млн
дол.
США
% ДО
загаль¬
ного
обсягу
Сальдо,
млн
дол.
США
Усього 7026 100,0 7219 100,0 -193
У тому числі продоволь¬
чі товари та сировина
для їх виробництва 478 6,8 411 5,7 67
Продукція паливно-
енергетичного ком¬
плексу 574 8,2 3316 45,9 -2742
Продукція хімічної
та пов'язаних з нею
галузей промисловості 874 12,4 713 9,9 161
Деревина та вироби
з неї 188 2,7 185 211 3
Промислові вироби 320 4,6 331 4,6 -11
Чорні й кольорові
метали та вироби з них 2936 41,8* 280 3,9 2656
Машини та устатку¬
вання 706 10,0 1215 169 -509
Різне** 950 13,5 768 10,6 182
* 3 урахуванням вартості товарів, переданих у власність Ро¬
сійської Федерації в рахунок погашення заборгованості НАК
"Нафтогаз України" перед ВАТ "Газпром".
** 3 урахуванням неформальної торгівлі.
87 Розділ З
лізу, передбаченого стандартною моделлю торгівлі,
проаналізуємо кожну із товарних груп.
Перша група: продовольчі товари та сировина для
їх виготовлення. Сальдо за цією групою є додатнім. Для
товарів цієї групи ринки країн "далекого зарубіжжя"
є визначальними. Основними імпортерами були краї¬
ни Азії (128 млн дол.), Європи (73,1 млн дол.) та Аме¬
рики (30,4 млн дол.), зокрема, Ізраїль (62,7 млн дол.),
Республіка Корея (30 млн дол.), Велика Британія (28,3
млн дол.), Британські Віргінські Острови (18,8 млн
дол.), Угорщина (12,9 млн дол.), Туреччина (12,5 млн
дол.), Швейцарія (10,1 млн дол.), Франція, Нідерлан¬
ди, Іспанія.
Після проведення розрахунків за алгоритмом, наве¬
деним вище, Україна була визначена як праценасиче-
на країна. Таким чином, розвиток торгівлі у межах цієї
групи відбувається за класичною теорією фактороміст-
кості. Тобто, праценасичена Україна експортує праце-
місткий товар.
Друга група: продукція енергетично-паливного ком¬
плексу. Сальдо групи є від'ємним. Частка імпорту за
цією групою у процентах до загального обсягу складає
45,9%. Основним постачальником продукції другої
групи є Росія. Вона є відносно капіталонасиченою краї¬
ною. Отже, праценасичена Україна імпортує капітало¬
місткий продукт.
Третя група: продукція хімічної та пов'язаних з нею
галузей промисловості. Сальдо за цією групою товарів
є додатнім: експорт перевищує імпорт. Основними
імпортерами цієї продукції є: країни Азії (325,1 млн
дол.), Америки (246,1 млн дол.) та Європи (131 млн
дол.), Індія (170 млн дол.), Китай (106 млн дол.), Бри¬
танські Віргінські Острови (95 млн дол.), Бразилія
(90 млн дол.), СІЛА (53,4 млн дол.); продукція неорга¬
нічної хімії: Туреччина (41 млн дол.), Угорщина (24,9
88 Міжнародна торгівля
млн дол.). Монако (20,8 млн дол.), Італія, Угорщина,
США, Японія, Велика Британія, Чехія.
За проведеними розрахунками праценасичена Украї¬
на експортує порівняно працемісткі товари хімічної
промисловості до США, Італії, Великої Британії, Чехії,
Японії, Угорщини, Туреччини, Бразилії (перша гру¬
па). Але вона є капіталонасиченою порівняно з Китаєм
та Індією (друга група). Отже, країни першої групи
(капіталонасичені) здійснюють міжнародний обмін
згідно з теорією Гекшера — Оліна. Щодо другої групи
(праценасичені країни) діє "парадокс Леонтьєва": пра¬
ценасичена Індія імпортує працеміский товар. Тут має
місце ефект реверсу факторів виробництва.
Щодо інших чотирьох груп — деревина та вироби з
неї, промислові вироби, чорні й кольорові метали та
вироби з них, машини й устаткування — в результаті
проведених розрахунків не було визначено наявності
ефекту реверсу факторів виробництва та дії принципів
класичних теорій обміну.
Література
1. КиреевАЛ. Международная зкономика: В 2 ч. —
Ч. І: Международная микрозкономика: движение товаров
и факторов производства: Учеб. пособие для вузов. — М.:
Международньїе отношения, 1997. — С. 79—196.
2. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная зко¬
номика. Теория и политика: Учеб. для вузов / Пер.
с англ. под ред. В.П. Колесова, М.В. Кулакова. — М.:
Зкон. факультет МГУ: ЮНИТИ, 1997. — С. 65—143.
3. Линдерт П.Х. Зкономика мирохозяйственньїх
связей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. О.В. Ивано-
вой. — М.: Прогресе, 1992. — С. 19—66.
89 Розділ З
4. Міжнародна економіка: Навч. посіб. / За ред.
Ю.Г. Козака, В.М. Новацького. — К.: Центр навч. літе¬
ратури: АртЕк, 2002. — С. 26—62.
5. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румян-
цев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Ру-
мянцева. — К.: Знання-Прес, 2004. — С. 30—116.
6. Миклашевская НЛ., ХолоповА.В. Международ¬
ная зкономика: Учебник. — М.: МГУ им. М.В. Ломо-
носова: Дело и Сервис, 2000. — С. 11 — 56.
7. Овчинников Г.П. Международная зкономика:
Учеб. пособие. — СПб.: Изд-во Михайлова В.Α.: Поли-
ус, 1998. — С. 54—185.
8. Рокоча В.В. Міжнародна економіка: Навч. посіб.:
У 2 кн. — Кн. 2: Міжнародна торгівля. Теорія та по¬
літика. — К.: Таксон, 2000. — С. 187—216.
9. Сальваторе Д. Международная зкономика: Пер.
с англ. — М.: Риа "ПК", 1998. — С. 20—200.
10. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник.
— 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. —
С. 6—145.
В. АНАЛІТИЧНО-ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Основні терміни
Міжнародні товарні угоди International commodity
agreements
Міжнародна торгівля International trade
Виграш виробника Producer surplus
Виграш споживача Consumer surplus
90 Міжнародна торгівля
Міжгалузева торгівля Inter-industry trade
Світовий ринок World market
Світова ціна World price
Міжнародна рівновага International equilibrium
Товар Commodity good
Експорт Export
Імпорт Import
Товарні або чисті бартерні умови
торгівлі
Commodity, net barter terms of
trade
Дохідні умови торгівлі Income terms of trade
Програмований матричний самоконтроль
Вибрати три правильні відповіді на кожне з постав¬
лених питань:
1. До моделей, що розглядають міжнародну торгів¬
лю переважно з позицій попиту, належать моделі, по¬
будовані на основі теорій: ...
2. Показники умов торгівлі відображають наступні
економічні зрушення: ...
3. До найбільш попіирених у міжнародній торгівлі
можна віднести методи: ...
4. Зовнішня торгівля України розвивається пере¬
важно за теоріями: ...
Відповіді:
1) рівня добробуту країни;
2) традиційної торгівлі;
91 Розділ З
3) внутрішньогалузевого попиту;
4) міжнародних тендерів;
5) факторних пропорцій;
6) реверсу попиту;
7) рівня відносних переваг країни;
8) зустрічної торгівлі;
9) реверсу факторів виробництва;
10) зовнішньоекономічного мультиплікатора;
11) специфічних факторів;
12) імпортного потенціалу країни.
Приклади вирішення типових задач
Задача 1. У "Вітчизні" з використанням одиниці ре¬
сурсів може бути вироблено 50 одиниць товару х, або
200 одиниць товару у. В "Закордоні" — 75 одиниць
товару х, або 150 одиниць товару у. Визначте відносні
ціни на товари та спеціалізацію країн. Встановіть межі
коливання світової ціни на товари. Накресліть криві
виробничих та торговельних можливостей для країн,
якщо "Вітчизна" має 10 одиниць ресурсів, а "Закор¬
дон" — 12 одиниць ресурсів. На світовому ринку оди¬
ниця товару χ обмінюється на 3 одиниці товару у.
Розв'язок. Відносна, або альтернативна, ціна това¬
ру є вираженням одиниці одного товару в одиницях
іншого. Якщо у задачі наведені дані про обсяг вироб¬
ництва двох товарів з використанням одиниці ресурсів,
то альтернативні ціни товарів складають:
92 Міжнародна торгівля
Згідно з теорією відносних переваг Д. Рікардо, краї¬
на має спеціалізуватись на виробництві товару, який
вона може виробляти з порівняно меншими витратами
ресурсів. Таким чином "Вітчизна" має виробляти то¬
вар у, а країна "Закордон" — товар х. Ціна на світово¬
му ринку встановляться на рівнях
Крива виробничих можливостей країни показує всі
можливі комбінації максимальних випусків двох то¬
варів. За умови, що обидві країни мають тільки по
одній одиниці ресурсів, криві виробничих можливостей
для країн зображені на рис. 3.4.
Побудова кривих торговельних можливостей
здійснюється на тому самому графіку. Для цього необ¬
хідно визначити конкретний рівень цін на світовому
ринку. Наприклад, Pw : їх = Зу. В цьому випадку криві
торговельних можливостей для країн визначаються та¬
ким чином. "Вітчизна" за теоремою відносних переваг
має спеціалізуватись на виробництві товару у. Тобто
вона виробляє 200 : 3 = 66 одиниць товару д:. Вона ви¬
робляє також, використовуючи усі ресурси, 75 · 3 =
= 225 одиниць товару у. Таким чином, обидві країни
отримують виграш від участі у світовій торгівлі. На гра¬
фіку це відображено збільшенням площі трикутників.
Якщо в умовах задачі відомі витрати часу на вироб¬
ництво одиниці товару (t), то альтернативні витрати
розраховують за формулами:
де Ρ χ/у — ціна товару χ в одиницях товару у;
Ру/
Х
— ціна товару у в одиницях товару х.
93 Розділ З
'Вітчизна"
94 Міжнародна торгівля
Для побудови кривих виробничих можливостей об
сяги виробництва товарів χ та у розраховують за фор
мулами:
Задача 2. У "Вітчизні" для виробництва товару у
необхідно витратити 8 годин праці й 16 одиниць капі
талу, для виробництва товару у — 10 годин праці й 18
одиниць капіталу. Країна є капіталонасиченою. Який
товар, χ чи у, має експортувати країна згідно з теоре
мою Гекшера — Оліна?
Розв'язок. Якщо "Вітчизна" є капіталонасиченою,
то вона, згідно з теоремою, має експортувати більш ка
піталомісткий товар. Капіталомісткість визначається
співвідношенням витрат капіталу та праці на вироб
ництво одиниці товару. Для товару χ — 1 6 : 8 = 2; для
товару у — 18 : 10 = 1,8. Отже, товар у, більш капіта
ломісткий, і його має експортувати капіталонасичена
"Вітчизна".
Г. ТВОРЧИЙ БЛОК
1. Якщо для "Вітчизни" і "Закордону" криві транс
формації виробничих потужностей і криві байдужості
ідентичні, то чи можливий між ними обмін товарами?
Якщо відповідь буде ствердна, то чим спонукається
міжнародна торгівля у такому випадку?
95 Розділ З
2. Якщо відносна світова ціна пшениці менша за
відносну ціну у "Вітчизні" і значно нижча за відносну
закордонну ціну, а відносна світова ціна деревини ниж¬
ча за відносну світову ціну в "Закордоні", то на вироб¬
ництві яких товарів будуть спеціалізуватись країни?
3. Якщо відносна світова ціна на пшеницю дорів¬
нює відносній ціні на цей самий товар у "Вітчизни" і
вища за відносну ціну на пшеницю у "Закордоні", то
якою буде імовірна спеціалізація обох країн?
4. Якщо відносна світова ціна деревини вища за
відносну ціну деревини у "Вітчизні" і значно вища за
відносну ціну деревини у "Закордоні", а відносна світо¬
ва ціна пшениці вища за вітчизняну відносну ціну на
цей самий товар і дорівнює відносній ціні закордонної
пшениці, то які будуть напрямки експортно-імпорт¬
них потоків?