Розділ 11 МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
А. ПОСТАНОВКА МЕТИ НАВЧАННЯ
Мета вивчення розділу полягає у розкритті сутності
і наслідків процесу взаємопереплетіння національних
економік, а також в усвідомленні особливостей побу¬
дови моделей регіональних інтеграційних угруповань.
Основна ідея при цьому пов'язана з діалектикою регі¬
ональної та глобальної економічної інтеграції.
Логіка вивчення цього розділу:
11.1. Сутність і особливості міжнародної економіч¬
ної інтеграції.
11.2. Основні принципи та ефекти інтеграції.
11.3. Регіональна економічна інтеграція.
329 Розділ 11
Б. ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
11.1. Сутність і особливості міжнародної
економічної інтеграції
Міжнародна економічна інтеграція — це вища
форма прояву інтернаціоналізації господарського жит¬
тя світової спільноти. В загальному вигляді економіч¬
ну інтеграцію можна визначити як об'єктивний про¬
цес розвитку глибоких стійких взаємозв'язків і поділу
праці між національними господарствами і виникнен¬
ня міжнародних господарських комплексів як в рам¬
ках груп держав, так і в глобальному масштабі.
Міжнародна економічна інтеграція являє собою ком¬
плексний феномен, що охоплює не тільки економіку,
але і весь соціум. Вона пронизує різні сфери суспільно¬
го життя країн, які інтегруються, і створює діалектич¬
ну єдність об'єктивних і суб'єктивних процесів. Про
інтеграцію можна говорити тоді, коли взаємозв'язки
між національними економіками стають досить тісни¬
ми, а окремі відтворювальні процеси змикаються. Не
випадково ця тема розглядається не тільки з позицій
хронологічного (поетапного) утвердження, але і з по¬
зицій логіки налагодження тісних функціональних взає¬
мозв'язків. Виходячи з цього можна стверджувати, що
єдністю історичного і логічного в процесі міжнародної
економічної інтеграції є поетапність його розвитку. Ця
поетапність проявляється у таких формах:
1) створення зони вільної торгівлі зі скасуванням
тарифів та інших обмежень;
2) створення митного союзу із встановленням єди¬
них тарифів у торгівлі і в русі праці та капіталу;
330 Міжнародна економічна інтеграція
3) економічний союз без будь-якої дискримінації з
узгодженням економічної політики країн-учасниць;
4) повна інтеграція з єдиною економічною політи¬
кою, загальною валютою і органами наднаціонального
регулювання.
Виходячи з викладеного вище, можна сформулюва¬
ти ознаки міжнародної економічної інтеграції.
По-перше, інтеграція — це процес розвитку глибо¬
ких зв'язків між національними економіками, ство¬
рення міжнародних господарських комплексів, які
охоплюють близькі з рівнем розвитку держави.
По-друге, інтеграція — це процес свідомого регулю¬
вання економічних зв'язків між національними еко¬
номіками. По-третє, в процесі інтеграції структурні
зрушення в охоплених нею державах мають тенденцію
виникнення більш ефективних пропорцій.
Навіть поверхового погляду досить, щоб констату¬
вати, що міжнародна інтеграція існує перевалено у
вигляді регіональної та міжнародної. Проблема гло¬
бальної інтеграції поки що дискусійна. Процес розвит¬
ку регіональної та міжнародної інтеграції свідчить про
нову якість світового господарства.
Особливості його такі:
1) динамізація розвитку;
2) подолання глибоких диспропорцій;
3) усунення загрози екологічної катастрофи.
Виявлені цікаві тенденції у розвитку процесу еко¬
номічної інтеграції. Світова економіка вступила в пер¬
ше десятиріччя X X I ст. Процеси інтеграції в окремих
регіонах світу підсилюються. В Європі створюється еко¬
номічний і політичний союз. На американському кон¬
тиненті теж відбувається прискорення процесу інте-
331 грації розвинених країн — США, Канади і Мексики.
Аналогічні, хоча й менш інтенсивні, процеси протіка¬
ють в Латинській Америці, Африці і Азії.
Процес регіональної і міжрегіональної інтеграції,
що посилюється, свідчить про нову якість світового
господарства, про бажання всієї світової спільноти
здійснити перехід до нових форм суспільного буття.
Зміст сучасного науково-технічного прогресу визна¬
чають високі технології. У виробництві поширюється
орієнтація на індивідуальні запити споживачів, все
більшого розмаху набуває так звана, "костомізація",
або випуск товарів на замовлення. В економіці розроб¬
ляються сценарії "м'якої посадки" — поступового зни¬
ження бюджетного і торговельного дефіциту.
Оволодіння високими технологіями дає країнам
більш високі шанси в конкурентній боротьбі, яка пе¬
реходить в нову площину інтелектуальної змагаль¬
ності.
Центр інноваційно-економічного процесу зміщу¬
ється в Азійсько-Тихоокеанський регіон (США, Кана¬
да, Японія, Китай, чотири "Азійські тигри"). Тут спо¬
стерігаються однакові підходи до структурної політи¬
ки і вибору галузевих пріоритетів щодо перспектив
міжнародної інтеграції.
У зв'язку зі згаданими новими явищами та напрям¬
ками в інтеграційних процесах інтерес викликають
західні концепції про п'ять циклів розвитку світової
економіки і про країни-лідери, котрі визначають на¬
прямки, вибір і зміст науково-технічної революції або
інновацій кожного циклу (табл. 11.1). Розглянемо їх
сутність.
Нова економічна історія може бути поділена на цик¬
ли тривалістю 50 років. Для будь-якого з цих циклів
характерною є група домінуючих галузей, які розви¬
ваються прискореними темпами на базі використання
332 Міжнародна економічна інтеграція
визначних наукових відкриттів і винаходів, що вплива¬
ють на зростання в інших сферах економіки.
Держава, яка найкращим чином використовує пе¬
реваги, пов'язані з розвитком домінуючої для даного
періоду групи галузей, стає домінуючою країною і го¬
ловним експортером.
Цикли промислового розвитку і вибір галузевих
пріоритетів починаються з кінця XVIII ст., коли роз¬
почався нечуваний до цього розвиток текстильної про¬
мисловості на основі таких технічних новинок, як пря¬
дильна машина та ткацький станок.
Таблиця 11.1. Цикл розвитку світової економіки
і промислових пріоритетів*
Цик¬
ли
Роки
Домінуюча галузь
та інновації
Енергетич¬
на рево¬
люція
Революція
в галузі
комуні¬
кацій
Країна-
лідер
1 2 3 4 5 6
І 1830 Текстильна про¬
мисловість, пря¬
дильна машина,
1770 р.
Вугілля,
паровий
двигун,
1769 р.
Перша
залізниця
Велика
Бри¬
танія
II 1880 Металургія,
залізниці
Двигун
внутріш¬
нього зго¬
рання,
1860 р.
Телефон,
1876 р.
Телеграф
Німеч¬
чина, пе¬
ріод під¬
несення
СІЛА
III 1930 Електрика, хімія,
машинобудуван¬
ня, телебачення,
1929 р.
Нафта Літак,
авто¬
мобіль
СІЛА
* Див.: Пру сова Л.Г. Основи ринкової економіки. — К.: РВО
"Поліграфкнига", 1993. — С. 291.
333 Розділ 11
Закінчення табл. 11.1
1 2 3 4 5 6
IV 1980 Електроніка, наф¬ Атомна Авіатранс¬ Піднесен¬
тохімія, нейлон, енергія, порт ня Японії
1935 p., комп'ю¬ атомна
тер, 1946 p., полі- енергети¬
естер, 1968 р. ка, 1954 р.
V 2000 Мегатроніка, біо- Нова Інформа¬ Лідер
технолопя, нові енергія тика, невідо¬
матеріали, косміч¬ цифровий мий
на промисловість, зв'язок (?)
нові космічні апа¬
рати "Шатл",
1982 р.
Революція в галузях енергетики та транспорту по¬
в'язувалась виключно з традиційними видами палива.
В цей час винайшли паровий двигун, з'явилось заліз¬
ничне сполучення. В першому циклі лідирувала Вели¬
ка Британія, потім — Німеччина, США, Японія.
Ще одне зауваження. Виходячи з даних таблиці,
слід відзначити, що відбулося звуження періоду пере¬
ходу від одної промислової хвилі до іншої. І ще одне,
західні дослідники циклів промислової революції по¬
ставили знак питання (?) у визначенні країни-лідера
нинішнього, п'ятого циклу. Але беручи до уваги реалії
останніх років, слід зазначити, що тепер формуються
міждержавні угрупування, і лідерство, очевидно, пе¬
рейде до якогось із союзів.
В північній півкулі Землі формується великий гео¬
графічний пояс (США, Канада, Західні та Східна Євро¬
па, нові незалежні держави колишнього СССР та Япо¬
нія). В цьому поясі закладаються основи майбутнього
суспільства, відкритого для вільного обміну людьми,
ідеями та товарами. Ця нова соціально-економічна
334 Міжнародна економічна інтеграція
система спирається на загальнолюдські цінності, на
реальну цілісність світу і його регіонів, на об'єктив¬
ний характер дії економічних законів. Він має загальні
орієнтири науково-технічного і духовного прогресу. В
центрі цієї спільноти без сумніву буде Європа.
Безумовно, інтеграційні процеси в міжнародній еко¬
номіці мають низку позитивних наслідків.
По-перше, є можливість вирішити проблеми торго¬
вельної політики. Інтеграційні об'єднання дають змо¬
гу створити більш стабільне і передбачувальне середо¬
вище для взаємної торгівлі та взаємодії у рамках та¬
ких інституцій, як Світова організація торгівлі.
По-друге, з'являються передумови використання
переваг економіки масштабу. Це досягається завдяки
розширенню ринку, зменшенню трансакційних витрат
тощо.
По-третє, виникає обмін досвідом структурної пере¬
будови економіки в трансформаційні періоди. Більш
розвинені країни підключають своїх сусідів до здій¬
снення глибоких економічних реформ.
По-четверте, стає можливою підтримка молодих
галузей виробництва, оскільки інтеграційні об'єднан¬
ня є водночас і широким регіональним ринком, на
якому можуть знайти попит товари цих галузей.
Всі ці та інші наслідки міжнародної економічної
інтеграції потребують певної оцінки. Але сьогодні це
повноцінно можна зробити тільки в рамках теорії мит¬
ного союзу, яка розвивалася свого часу Якобом Вайне-
ром як прикладна область зовнішньоекономічної тео¬
рії.
Але в будь-якому випадку поки що найбільш рель¬
єфно вимальовується прогрес регіональної інтеграції.
335 Розділ 11
11.2. Основні принципи та ефекти
інтеграції
В рамках міжнародної економіки інтеграція має
оцінюватись з такої позиції: чи є вона кроком на шля¬
ху розвитку вільної торгівлі, чи, навпаки, є перепо¬
ною для торговельних потоків.
Для оцінки відповідності створення інтеграційного
угрупування інтересам міжнародної економіки в ціло¬
му в першій половині 90-х р. XX ст. спеціалісти Світо¬
вого банку сформулювали ряд критеріїв:
1) регіональні торговельні угоди мають охоплювати
всі без винятку галузі економіки;
2) лібералізація торгівлі на умовах режиму найбіль¬
шого сприяння має передувати утворенню будь-якого
нового інтеграційного угрупування або супроводжува¬
ти його, особливо якщо початкові тарифи є високими;
3) перехідний період не повинен перевищувати
10 років і включати чіткий графік лібералізації тор¬
гівлі в окремих галузях;
4) загальний митний тариф, що впроваджується в
межах митного союзу, не повинен перевищувати най¬
нижчий тариф, що діє в країнах, щодо яких застосову¬
ється режим найбільшого сприяння;
5) правила вступу нових членів в інтеграційне угру¬
пування мають бути досить ліберальними і не пере¬
шкоджати його розширенню;
6) правила визначення країни походження товару
мають бути прозорими і не використовуватись для про¬
текціонізму всередині угрупування;
7) необхідний швидкий перехід до більш розвине¬
них форм інтеграції, які є більш привабливими по-
336 Міжнародна економічна інтеграція
рівняно з менш розвиненими, оскільки забезпечують
більш раціональний розподіл і використання факторів
виробництва;
8) після створення інтеграційного угрупування ан¬
тидемпінгові правила не повинні використовуватись у
відносинах з її членами, а щодо третіх країн мають бути
встановлені прозорі правила їх використання.
В кінцевому підсумку інтеграційне угрупування
має сприяти зростанню добробуту не тільки членів
угрупування, але і третіх країн. Для аналізу вибере¬
мо таке угрупування, як митний союз. Принципи ана¬
лізу ефекту створення митного союзу, який підвищує
добробут, були викладені, як ми згадували, Я. Вайне-
ром і на сьогодні досить глибоко обґрунтовані. Влас¬
не, саме це і стало визначальним для вибору об'єкта
аналізу.
В основі аналізу лежить порівняння ефектів між
країнами в умовах дії в кожній з них власного митного
тарифу і в умовах укладення ними митного союзу, що
скасовує тарифи. В результаті добробут має зрости, або,
навпаки, знизитись. З цього погляду визначаються
статичні, частково рівноважні ефекти формування мит¬
них союзів.
Підвищення добробуту в країні відбувається в тому
випадку, коли виробництво в цій країні — члені мит¬
ного союзу заміщується дешевим імпортом іншої краї¬
ни — учасниці цього союзу. Допустимо, що всі еко¬
номічні ресурси використовувались повністю, як до,
так і після створення митного союзу. Це збільшує доб¬
робут країни-члена, оскільки в дію вступає принцип
порівняльної переваги і зумовлена ним спеціалізація у
виробництві. Як уже наголошувалось, виграють і треті
країни, оскільки діє мультиплікативний ефект.
Ефекти зростаючого добробуту митного союзу пока¬
зані на рис. 11.1. Цей рисунок формально повторює
337 Розділ 11
рис. 4.1, але економічна ситуація тут розвивається в про¬
тилежному напрямку. Dd
і Sd
є кривими внутрішнього
попиту і внутрішньої пропозиції цукру у "Вітчизні".
Допустимо, що ціна зерна в умовах вільної торгівлі до-
рівнює Ра
= 100 дол/т у країні, яку назвемо "Сусідньою",
P aint
= 110 дол/т у "Закордоні" (іншому світі). "Вітчизна"
дуже мала, щоб впливати на світові ціни.
Рис. 11.1. Митний союз, що підвищує добробут через
торгівлю
Якщо вона вводить недискримінаційний тариф, що
включає ціну товару і дорівнює 20 % на весь імпорт
338 цукру, то вітчизняні резиденти будуть імпортувати цу
кор із країни "Сусідня", за ціною , , і
"Вітчизна" споживає 1,6 млн т, з яких 0,6 млн τ вироб
ляється вітчизняними виробниками, а 1,0 млн τ імпор
тується із сусідньої країни. "Вітчизна" отримує над
ходження від мита в обсязі С = (1,0 · 20) = 20 млн дол.
На рис. 11.1 пряма S d + a є абсолютно еластичною пря
мою пропозиції сусідньої країни у "Вітчизні" за вільної
торгівлі і пряма Sd + а
- Τ є прямою пропозиції цукру
за ціною з урахуванням тарифу. Вітчизняні резиденти
не імпортують цукор із "Закордону", оскільки внутрі
шня ціна на нього із урахуванням тарифу тут буде
Якщо "Вітчизна" утворює митний союз з сусідньою
країною, тобто скасовує тарифи на імпорт цукру тільки
з країни "Сусідня", то закупівельна ціна імпорту скла
де 100 . За такої ціни "Вітчизна" буде споживати
2,05 млн τ цукру, з яких 0,3 млн τ виробляється всере
дині "Вітчизни", а 1,75 млн τ імпортується. Тепер
"Вітчизна" не отримує ніякого митного доходу. Виграші
споживачів тут значні й д о р і в н ю ю т ь площі
(а + Ь + с + d) = [(1,6 + 2,05): 2] · 20 = 36,5 млн дол. Але
лише частина суми (b + d) = [(0,3 : 2) · 20 + (0,45 : 2) · 20] =
= 7,5 млн дол. є чистим виграшем. Область а показує
обсяг виграшу, що перейде від вітчизняного виробника
до вітчизняного споживача. Трикутник b — це вироб
нича компонента зростання добробуту, зумовленого
створенням митного союзу в результаті зрушення ви
робництва цукру на (0,6 — 0,3) = 0,3 млн т від менш
339 Розділ 11
живацькою компонентою зростання добробуту, отрима¬
ного від розвитку торгівлі. Він показує результати
збільшення споживання цукру у "Вітчизні" від 1,6 млн
тон до 2,05 млн т. В результаті буде отримано дохід [(2,05 -
- 1,6) · 100 + (2,05 - 1,6) : 2 · 20] = 49,5 млн дол., при
витратах (2,05 - 1,6) · 100 = 45 млн дол.
Я. Вінер, розробивши теорію митних союзів у 1950 p.,
зосередив свою увагу на аналізі виробничої компоненти
зростання добробуту. В 1955 р. Дж. Мід доповнив тео¬
рію митних союзів аналізом ефекту споживання. Потім
Х.Г. Джонсон, щоб отримати загальне уявлення про
зростання добробуту від створення митних союзів, по¬
будував два трикутники, описані нижче.
Зниження рівня добробуту відбувається в тому ви¬
падку, коли дешевий імпорт із країн, що не входять до
митного союзу, замінюється більш дорогим імпортом
із країн — членів союзу. Зниження рівня добробуту
відбувається тому, що виробництво зрушується від
більш ефективного виробника поза межами союзу до
менш ефективного всередині союзу. Спостерігається
ігнорування принципу відносної переваги.
Виникнення ефектів зниження рівня добробуту під
впливом митного союзу показано на рис. 11.2.
На цьому рисунку Dd
і Sd
є кривими внутрішнього по¬
питу і пропозиції цукру у "Вітчизні". {Sd+a)i(Sd+ш) — це
абсолютно еластичні криві пропозиції цукру з боку су¬
сідньої країни і світової спільноти відповідно. Якщо буде
встановлено недискримінаційний 20-процентний тариф
на імпорт цукру, то під впливом цього "Вітчизна" імпор¬
туватиме цукор із сусідньої країни за ціною Ра
+ t
=
споживатиме 1,6 млн τ цукру, вироблятиме — 0,6 млн т
і імпортуватиме із країни "Сусідня" 1,0 млн т, отримую¬
чи митного доходу 20 млн дол. [(1,6 — 0,6) · 20].
340 Міжнародна економічна інтеграція
Нехай "Вітчизна" вирішує вступити до Світової орга¬
нізації торгівлі, яка ставить за умову вихід "Вітчизни"
з митного союзу з сусідньою країною, що не визнає
правил цієї світової організації. Наступна умова COT
— зниження тарифу, за якого ціна на цукор на вітчиз-
дол.
няному ринку не перевищувала б 110 .
0 300 450 600 1000 1600 1800 2050
цукор, тис. тон
Рис. 11.2. Зниження добробуту під впливом митного
союзу
Тепер для "Вітчизни" буде дешевше імпортувати цу¬
кор із "Закордону" за такого рівня цін. В цьому випад¬
ку "Вітчизна" споживає 1,8 млн т цукру, із них
0,45 млн т вона отримує від внутрішніх виробників, а
ще 1,35 млн т імпортує із "Закордону", не отримуючи
ніякого митного доходу. Тепер тариф на імпорт цукру
341 Розділ 11
із країни "Сусідня" є дискримінаційним і переорієнто¬
вує споживача від більш ефективного виробника до
менш ефективного.
Статичні ефекти добробуту у "Вітчизні" в результаті
вступу до світової організації торгівлі можна виміряти,
обчисливши площі областей b', c і d', які дорівнюють [(0,15 :
: 2 · 10)(1 · 10) + (0,2 : 2 х 10)] = 11,75 млн дол. Площа
трикутника Ь' і d' показує зростання добробуту в резуль¬
таті чистого виграшу країни, в той час як площа чотири¬
кутника с відображає зниження b' добробуту в результаті
заміщення 1,0 млн т більш дешевого цукру з сусідньої
країни на 1,35 млн т більш дорогого із "Закордону". Але
тепер внутрішня ціна стала меншою для вітчизняних спо¬
живачів (Pi
nt
= 110) дол. Митний дохід, що збирався
"Вітчизною" в розмірі 20 млн дол., частково в розмірі
площі с, яка дорівнює 10 млн дол., переходить до вітчиз¬
няних споживачів саме у формі більш низької ціни цук¬
ру. В результаті тільки трикутники b' і d' показують чи¬
стий виграш "Вітчизни". Щодо прямокутника с', то він
відображає невраховані втрати митного доходу.
Площа прямокутника с дорівнює 10 млн дол. і вона
значно перевищує площу трикутників b' і d', які в сумі
складають 1,75 млн дол. Отже, чисте зниження добро¬
буту (втрати) складуть 8,25 млн дол. Але ця різниця
залежить від відстані між кривими (Sd + а) і (Sd + int).
Чим меншою буде ця відстань, тим меншою буде пло¬
ща чотирикутника с і більшою трикутників b' і d'.
Таким чином, навіть митна угода, що знижує доб¬
робут, імовірніше за все, призведе до чистого зростан¬
ня добробуту в союзних країнах і, найімовірніше,
тільки для частини споживачів.
Крім статичних ефектів, країни що входять в митний
союз, отримують суттєві динамічні виграші. Причинами
для цього є зростаюча конкуренція, ефект масштабу,
стимули для інвестицій і кращого використання ресурсів.
Найбільш значну динамічну вигоду отримують від
конкуренції, що зросла в результаті утворення митно-
342 Міжнародна економічна інтеграція
го союзу. Це означає, що для національних виробників
більше захист не діє у вигляді торговельних бар'єрів, і
вони стають більш активними у боротьбі за виживан¬
ня з іноземними виробниками. Конкуренція також спо¬
нукає до технологічних нововведень. В кінцевому ре¬
зультаті відбувається зниження витрат виробництва і
виграш отримують як виробники, так і споживачі.
Іншим видом імовірного динамічного виграшу від
створення митного союзу є ефект масштабу, оскільки
в результаті розширюється ринок збуту вітчизняної
продукції за межами країни. Правда, слід відзначити,
що підприємства, які завоювали стійкі позиції на
міжнародних ринках, отримують подібний ефект не¬
залежно від створення митних союзів. Хоча створення
союзу теж принесе їм відповідні виграші.
Інший можливий виграш виникає в результаті по¬
яви стимулів інвестування, яке є фактором в боротьбі
за більш стійку конкурентну позицію. Також вільне
переміщення ресурсів у межах митного союзу, скоріш
за все, потягне більш ефективне їх використання.
Динамічні ефекти, очевидно, мають бути значно
більшими за статичні. Дослідження, проведені в ЄС,
показали, що це перевищення є п'яти — шести-крат-
ним. Хоча слід сказати, що цей аргумент для об'єднан¬
ня в союзи не головний. Є й інші, більш вагомі аргу¬
менти, які інколи не підлягають ніякому економічно¬
му обґрунтуванню.
В наступному параграфі будуть розглянуті регіо¬
нальні інтеграційні процеси.
11.3. Регіональна економічна інтеграція
Найбільш повний розвиток економічна інтеграція
отримала в Західній Європі. Європейська інтеграція має
багатовікову історію, та особливу актуальність ця пробле-
343 Розділ 11
ма отримала після Другої світової війни, як протидія відбу¬
дові за допомогою США. 25 березня 1957 р. в Римі було
проголошено створення ЄЕС (Європейського економічно¬
го співтовариства). З цього часу та до початку 90-х pp.
XX ст. ЄЕС пройшло у своєму розвитку чотири стадії:
а) митний союз;
б) економічний союз;
в) валютний союз;
г) повну економічну інтеграцію.
З 1992 p., коли в Маастрихті був підписаний договір
про ЄС, почався новий сучасний етап розвитку євро¬
пейської інтеграції. В цьому документі були закріп¬
лені важливі принципи організації об'єднаної Європи:
— спільне громадянство;
— проведення єдиної політики в сфері освіти, куль¬
тури охорони здоров'я та природи, громадянських прав;
— курс на формування єдиної європейської економіки;
— оптимальне узгодження функцій національних
господарських систем;
— єдина кредитно-грошова політика;
— єдина валюта.
У майбутньому передбачається формування найбіль¬
шої регіональної економіки. Напрямки розвитку цієї
економіки в основному узгоджуються з об'єктивними
критеріями формування глобальної спільноти. Вони
мають включати, передусім, такі заходи:
а) у сфері задоволення потреб: підвищення середньої
заробітної плати, підвищення трансфертних платежів
як основи усунення бідності, надання більш якісних
соціальних послуг, збільшення тривалості відпустки,
досягнення повної зайнятості і ліквідація безробіття;
б) формування наднаціональних інституцій;
344 Міжнародна економічна інтеграція
в) структуризацію багатонаціонального суспільства;
г) делегування національними державами функцій ре¬
алізації стратегічних національних інтересів транснаціо¬
нальним корпораціям, банкам та консорціумам. При цьо¬
му держави беруть на себе роль глобального підприємця;
д) раціоналізацію економічного механізму.
Проведена раціоналізація економіки уже має свої
наслідки. Найбільш рельєфно виступають такі проце¬
си інтеграції:
— по-перше, спостерігається така тенденція розвитку
торгівлі європейських країн: зростає експорт-імпорт про¬
дукції схожих галузей; ця обставина урівнює шанси країн;
— по-друге, відбувається інтенсивний розвиток інве¬
стиційної діяльності; 80 % всього нетто-експорту іно¬
земних інвестицій забезпечує ЄС;
— по-третє, ТНК європейських країн пристосовують
міжнародні операції до нових умов розміщення пря¬
мих іноземних інвестицій.
Сьогодні частка єврозони в загальному обсязі світо¬
вого експорту досягає 19,5 % (для порівняння відзна¬
чимо, що частка США досягає 15 % , Японії — 8,5 %).
Рівень безробіття становить біля 9 % .
Європейська фінансова система продовжує орієнта¬
цію на банківські позики, обсяг яких дорівнює 100 %
ВВП. Обсяг же внутрішніх боргових зобов'язань, що
випускаються здебільшого держсектором, становить
89 % ВВП. Капіталізація фондового ринку — 71 %
ВВП, хоча європейська фінансова система на відміну
від американської характеризується меншою роллю
акцій і облігацій як джерел фінансування і форм збе¬
рігання. Євросоюз висуває такі стратегічні завдання.
1. Підсилення економічного зростання.
2. Реформування податкової системи (зниження ста¬
вок оподаткування).
345 Розділ 11
3. Підтримка соціальних гарантій.
4. Реформування пенсійних систем.
5. Реформування держвласності.
6. Реформування ринку праці.
7. Реформування ринків, які мають низьку ела¬
стичність (особливо капіталів).
Такими є стратегічні завдання, а щодо тактичних за¬
вдань, то вони тісно пов'язані зі станом європейської
економіки. Короткострокові перспективи розвитку євро¬
пейської економіки в цілому видаються сприятливими.
Причини цього такі:
1) покращення світової кон'юнктури;
2) зростання обсягів замовлення продукції єврови-
робників;
3) впевнене зростання індексів ділової довіри;
4) проведення нейтральної бюджетної політики фі¬
нансовою владою, яка б не заважала економічному
зростанню.
Успіхи розвитку економічної інтеграції в Європі ви¬
кликали інтерес у різних країнах і у світі в цілому (ви¬
никло більш ЗО зон вільної торгівлі, митних і еконо¬
мічних союзів). Дуже інтенсивно інтеграційні процеси
протікають в Північній Америці.
Найбільш значним об'єднанням є Північноамери¬
канська зона вільної торгівлі (НАФТА), яка включає
США, Канаду і Мексику. Населення країн зони —
більше 370 млн осіб, ВВП — більше 10 трлн дол. На це
угрупування припадає 20 % світової торгівлі.
Основні положення угоди про створення НАФТА такі:
1) відміна мита на товари трьох країн під час торгівлі
між собою;
346 Міжнародна економічна інтеграція
2) захист північноамериканського ринку від екс¬
пансії азійських і європейських компаній;
3) зняття заборони на капітальні вкладення і кон¬
куренцію американських і канадських компаній в бан¬
ківській і страховій справі в Мексиці;
4) створення тристоронніх груп для вирішення про¬
блем, пов'язаних з охороною оточуючого середовища
(довкілля).
Від інтеграційних зрушень виграють усі члени угрупу-
вання:
1) споживачі — від розширення торгівлі та знижен¬
ня тарифів;
2) американські промисловці — від притоку деше¬
вої мексиканської робочої сили;
3) американські економічні сектори з виробництва
електроніки, комп'ютерної техніки, автозапчастин,
будматеріалів — від зростання доходів;
4) значно зростає зовнішня торгівля Канади; так, ка¬
надський експорт за 10 років подвоївся, причому 80—
84 % припадає на США;
5) прогнозується, що Мексика підвищить темпи зро¬
стання з 1,6 % до 2,6 % , скоротить період реформуван¬
ня своєї економіки і перехід до економічно розвинутих
країн з 50 до 10—15 років.
За угодою НАФТА вимальовується стратегія і так¬
тика економічної політики і такі стратегічні завдан¬
ня.
1. Створення повноцінного північноамерикансько¬
го спільного ринку до 2010 р.
2. Створення самодостатнього панамериканського
торговельного блоку від Аляски до Вогняної Землі.
347 Розділ 11
Основні тактичні напрямки діяльності НАФТА:
— активно сприяти торгівлі та інвестиціям шляхом
усунення як традиційних, так і нетрадиційних торго¬
вельних бар'єрів;
— полегшувати доступ іноземних інвесторів на
внутрішній ринок шляхом розширення прав усіх інве¬
сторів при одночасному обмеженні державного регу¬
лювання;
— узгоджувати стимулювання зростання рівня зай¬
нятості й реформування в сфері соціальної політики з
метою всебічної підтримки експорту;
— здійснювати більш ефективне розв'язання торго¬
вельних спорів за допомогою спеціально створених ме¬
ханізмів.
Основна мета НАФТА — прискорити процес форму¬
вання найбільшого на Північноамериканському кон¬
тиненті регіонального господарського комплексу.
Інтеграційні процеси активізуються і в Південній
Америці. На початку 60-х pp. тут планувалося створи¬
ти "зону вільної торгівлі", а потім — Центральноаме¬
риканський спільний ринок (ЦАСР). Але політична і
економічна кризи не дозволили реалізувати ці плани.
До середини 90-х pp. інтеграційні процеси активізува¬
лись шляхом укладення торговельного пакту МЕРКО-
СУР між Аргентиною, Бразилією, Уругваєм і Пара¬
гваєм, який приєднався пізніше. Пакт набрав чинності
з 1 січня 1995 р. Він мав привести до створення нового
великого регіонального торговельно-економічного бло¬
ку, що об'єднає держави з загальною чисельністю на¬
селення більш ніж 220 млн осіб і сумарним ВВП в
550 млрд дол.
В результаті створення цього угрупування 90 %
взаємної торгівлі чотирьох держав звільняються від дії
будь-яких тарифних бар'єрів, а щодо імпорту з третіх
країн, то запроваджується загальна тарифна структу-
348 Міжнародна економічна інтеграція
ра і митні правила. Передбачається, що МЕРКОСУР
буде інтегруватися з НАФТА і поступово в нове угру-
пування увійдуть інші країни регіону.
Прагнуть розвивати інтеграційні процеси у своєму
регіоні африканські країни. В 1989 р. в Північній Аф¬
риці було створено союз Арабського Магріба за участі
Алжиру, Лівії, Мавританії, Марокко і Тунісу. Угода
про цей союз передбачає організацію широкомасштаб¬
ного економічного співробітництва на рівні регіональ¬
ної інтеграції. Але сьогодні Північноафриканський
регіон являє собою п'ять замкнутих в національних
кордонах, відокремлених один від одного ринків.
Прагнення інших африканських країн до економіч¬
ної інтеграції означає спробу відсталих, економічно
не пов'язаних між собою країн створити в окремих
субрегіонах Африки умови для розвитку промисло¬
вості, яка була б орієнтована на задоволення потреб
внутрішнього ринку. Створюючи економічні союзи та
митні зони, африканські країни планували на основі
скоординованої політики розвивати тісні економічні
зв'язки між собою. Результатом мало було стати ви¬
никнення містких внутрішніх ринків як бази модер¬
нізації економіки. Інтеграція розглядалась як альтер¬
нативний шлях розвитку з "опорою на власні сили".
Ця ідея є і в планах Організації Африканської Єдності
(ОАЄ) зі створення Африканського економічного спів¬
товариства.
Сьогоднішня практика реалізації інтеграційних пла¬
нів в Африці та завдань поглибленого співробітництва
між країнами регіону показує, що всі ці цілі й завдан¬
ня залишаються поки що лише побажаннями. Разом з
тим ідея африканського спільного ринку залишається
популярною на цьому контингенті.
Набирають сили інтеграційні процеси у Східній Азії
та Тихоокеанському басейні. Азійсько-тихоокеанське
економічне співробітництво включає дві основні гру¬
пи країн та регіональні полюси зростання.
349 Розділ 11
1. Найбільш успішно розвивається Асоціація країн
Південно-Східної Азії (АСЕАН), куди входять:
Для АСЕАН характерні:
а) давні історичні традиції підтримки торговельних
зв'язків;
б) відрегульовані форми співробітництва.
Звертають на себе увагу стратегічні завдання, вису¬
нуті у 1995 р. угодою про утворення цієї зони вільної
торгівлі:
1. До 2000 р. знизити тарифи країн-учасниць в се¬
редньому до 5 % із 38 тис. найменувань товарів.
2. У 2003 р. створити повноцінну зону вільної тор¬
гівлі.
Але повною мірою ці завдань реалізувати не вдало¬
ся. Причиною цього є недоліки АСЕАН:
а) невисокий ступінь зрілості інтеграційних процесів;
б) неглибокі інституційні перетворення; так, зону
вільної торгівлі АСЕАН можна віднести лише до пер¬
шого етапу економічної інтеграції (зона з відміною та¬
рифів).
Водночас у Азійсько-Тихоокеанському регіоні швид¬
ко розвиваються субрегіональні ринки товарів і капі¬
талів. Слід відзначити окремі полюси, або трикутники
зростання.
350 Міжнародна економічна інтеграція
Перший полюс — Південно-китайська економічна
зона (КНР, Гонконг, Тайвань).
Другий полюс — "золотий трикутник зростання"
(Індонезія, Малайзія, Сінгапур).
Третій полюс — економічна зона країн басейну
Японського моря (Корея, Тайвань).
Четвертий полюс — Індокитайська економічна зона.
Фінансова криза 1997—1998 рр. завдала значних
збитків країнам регіону. За 1998 ρ. ΒΒΠ скоротився: в
Індонезії на 18—20 % , в Малайзії на 7— 9 % , на
Філіппінах — на 1 % . Негативні соціально-економічні
наслідки цієї кризи були вражаючими, так за деякими
оцінками за 15 місяців (1987—1998 pp.) за рівнем своїх
доходів 50 млн осіб в Азії опустились за межу бідності.
Країни регіону здійснюють активу антикризову діяль¬
ність. В антикризовій політиці є два підходи.
Перший (Китай і Малайзія) робить акцент на таких
заходах:
1) захист внутрішньої економіки шляхом валютно¬
го контролю;
2) підтримка місцевого бізнесу.
Другий (Тайвань і Південна Корея) за основні захо¬
ди вважає:
1) рішучу санацію економіки;
2) підвищення відкритості економіки.
Основна причина різниці в підходах — це обсяги
внутрішнього ринку країн, що сповідують певний ва¬
ріант економічної політики.
Не зважаючи на складність економічного процесу,
в Азійсько-Тихоокеанському регіоні набирає сили і
351 Розділ 11
втілюється ідея формування організації Азійсько-Ти-
хоокеанського економічного співробітництва (АТЕС).
За планами АТЕС до 2020 р. передбачається створи¬
ти найбільшу у світі зону вільної торгівлі. В цю інте¬
граційну групу попередньо входить 18 країн. Це, пере¬
дусім, країни АСЕАН, а також Південна Корея, Тай¬
вань та ряд країн Північної і Південної Америки.
Література
1. КиреевА.П. Международная акономика: В 2 ч. —
Ч. І: Международная микрозкономика: движение
товаров и факторов производства: Учеб. пособие для
вузов. — М.: Международньїе отношения, 1997. —
С. 361—385.
2. Міжнародна економіка: Навч. посібник / За ред.
Ю.Г. Козака, В.М. Новацького. — К.: Центр навч. літе¬
ратури: АртЕк, 2002. — С. 233—261.
3. Міжнародна економіка: Підручник / А.П. Румян-
цев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін.; За ред. А.П. Ру-
мянцева. — К.: Знання-Прес, 2004. — С. 359—427.
4. Сальваторе Д. Международная зкономика: Пер.
с англ. — М.: Риа "ПК", 1998. — С. 275—302.
352 Міжнародна економічна інтеграція
В. АНАЛІТИЧНО-ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Основні терміни
Економічна інтеграція Economic integration
Економія за рахунок масштабу Economics of scale
Перехідна економіка Transition economy
Статичні ефекти Static effects
Динамічні ефекти Dynamic effects
Створення торгівлі Trade creation
Згортання торгівлі Trade diversion
Економіка, що розвивається Expanding economy
Європейський Союз European Union (EU)
Північноамериканська зона
вільної торгівлі (НАФТА)
North American Free Trade
Agreement (NAFTA)
Співдружність незалежних дер¬
жав
Commonwealth of Independent
States
Латиноамериканська
інтеграційна асоціація
Latin American Integration Asso¬
ciation (LAIA)
Бангкокська угода Bangkok Agreement
Лагоський план дій Lagos Plan of Action
353 Розділ 11
Програмований матричний контроль
Вибрати три правильні відповіді на кожне з постав¬
лених питань:
1. До позитивних наслідків міжнародної економіч¬
ної інтеграції слід віднести: ...
2. Ознаки міжнародної економічної інтеграції такі: ...
3. До статичних ефектів створення митного союзу
відносять: ...
5. Для інтеграційних процесів у Азійсько-Тихооке-
анському регіоні характерне: ...
Відповіді:
1) використання ефекту економіки масштабу;
2) зростання добробуту за рахунок факторів ефекту
виробництва;
3) виникнення субрегіональних трикутників зростання;
4) формування більш ефективних пропорцій світо¬
вого господарства;
5) створення субрегіональних асоціацій декількох
країн;
6) розвиток глибоких економічних зв'язків між на¬
ціональними господарствами;
7) створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі;
8) регулювання процесу формування міжнародних
господарських комплексів;
9) зростання добробуту за рахунок факторів спожи¬
вання;
10) зниження добробуту за рахунок заміщення деше¬
вого імпорту несоюзної країни більш дорогим імпор¬
том союзної країни;
11) створення більш стабільного і передбачуваного
міжнародного економічного середовища;
12) обмін досвідом структурної перебудови транзит¬
них економік.
354 Міжнародна економічна інтеграція
Приклади вирішення типових задач
Задача 1. Автомобільна шина в Україні коштує
90 дол., в Польщі — 70 дол., в Росії — 50 дол. Україна
для міжнародного автомобільного ринку є малою краї¬
ною і її торгівля автомобілями та їх комплектуючими
не впливає на рівень міжнародних цін.
1. В Україні запроваджують адвалорний імпортний
тариф на імпорт автомобільних ш и н. Чи будуть
українські резиденти продовжувати імпорт шин?
2. Якщо після цього Україна створить митний союз
із Росією, то чи буде вона сама виробляти потрібні шини,
чи буде їх імпортувати (за інших незмінних умов)?
3. Які стандартні ефекти виникають при створенні
митного союзу між Україною і Росією за цих умов?
4. Нехай тепер в Україні вводиться не сто-, а п'ятде-
сятипроцентний адвалорний тариф на імпорт шин. Чи
буде Україна продовжувати імпорт шин?
5. Якщо тепер Україна створить митний союз із Ро¬
сією, то чи буде вона сама виробляти шини, чи буде їх
імпортувати?
6. Який стандартний ефект виникає від створення
митного союзу між Україною і Росією?
Розв'язок. 1. З врахуванням стопроцентного адва-
лорного тарифу ціни імпортних шин для українських
резидентів досягнуть рівня:
а) з Польщі Ріт
= (70 + 70 : 100 · 100) = 140 дол.;
б) з Росії Ріт
= (50 + 50 : 100 · 100) = 100 дол.
Ці ціни значно перевищують ціну шини, виробле¬
ної в Україні. Отже, імовірніше за все, українські ре¬
зиденти відмовляться від імпорту іноземних шин, якщо
не буде ніякого політичного мотиву.
355 Розділ 11
2. При створенні союзу з Росією Україна зможе
імпортувати російські шини за ціною Ρ = 50 дол. Тоді
вона відмовиться від власного виробництва і польсько¬
го імпорту, який буде коштувати 140 дол. за кожну
шину.
3. У випадку створення митного союзу України з
Росією виникне ефект зростання добробуту, оскільки
менш ефективне українське виробництво шин буде за¬
міщуватись більш дешевим імпортом із Росії в Украї¬
ну·
4. У разі запровадження п'ятдесятипроцентного
адвалорного мита для українських резидентів імпортні
ціни досягнуть рівня
а) з Польщі Ріт
= (70 + 70 : 100 · 50) = 105 дол.;
б) з Росії Ріт
= (50 + 50 : 100 · 50) = 75 дол.
Ціни імпорту з Польщі перевищують внутрішні ціни
українського виробництва шин на 15 дол., тому вітчиз¬
няні резиденти імпортувати їх не будуть. Водночас
російські шини з урахуванням імпортного мита для ук¬
раїнських резидентів будуть коштувати на 15 дол. мен¬
ше, ніж вітчизняні шини. Є резон імпортувати в
Україну саме російські шини.
5. В ситуації, яка склалася із запровадженням п'ят¬
десятипроцентного адвалорного імпортного тарифу,
якщо буде створено митний союз з Росією і навіть з
Польщею, то українські резиденти будуть імпортува¬
ти зарубіжні глини і відмовляться від вітчизняних, до¬
рожчих за імпортні.
6. Як і раніше, при створенні митного союзу вини¬
кає ефект зростання добробуту за фактором більш ви¬
сокої продуктивності.
356 Міжнародна економічна інтеграція
Г. ТВОРЧИЙ БЛОК
1. Які позитивні та негативні наслідки для України
мають інтеграційні процеси в Європі?
2. Угорщина і Чехія стали членами ЄС. Вони є вели¬
кими імпортерами сільськогосподарської продукції із
США. Чому американські виробники цієї продукції
вимагають від свого уряду чинити тиск на європейські
країни з тим, щоб залишити їхній доступ на ринки цих
двох країн таким, як він був раніше?
3. Чому, здійснюючи аграрний протекціонізм, Євро¬
пейський Союз використовує систему компенсаційних
стягнень, а не мито?
4. З яких причин інтеграція в більшості випадків
викликає загальне зростання добробуту інтегрованих
країн?
5. Нехай "Вітчизна" виробляє виключно промислові
товари. Країна "Закордон" є виробником виключно
сільськогосподарської продукції. Вони збираються
створити митний союз. Чи викличе підвищення добро¬
буту цей союз і яким чином?
6. Наведіть приклади інтеграційних угрупувань у
різних частинах світу, які ставлять за мету створення
зони вільної торгівлі, митного союзу і спільного ринку?
7. Назвіть основні етапи розвитку СНГ і заходи, що
відтворюють прогресивні зрушення у цьому угрупу-
ванні.