Тема 11. Організація складського господарства.
Призначення складського господарства
Розрахунок виробничих характеристик складів
11.1. Призначення складського господарства
Складське господарство є найважливішою частиною будь-якого підприємства, оскільки безпосередньо впливає на хід виробничих процесів. Більшість матеріальних цінностей підприємств проходить через склади, тому вони займають значну частину заводської території.
До основних завдань складського господарства належать:
- організація постійного і безперервного постачання виробництва відповідними матеріальними ресурсами;
- забезпечення їх кількісної та якісної схоронності;
- максимальне скорочення витрат, пов’язаних зі здійсненням складських операцій;
- комплектування деталей та інших матеріальних цінностей, підбір, дозування та інші операції підготовчого або заключного характеру.
Як правило, на складах виконується великий обсяг вантажно-розвантажувальних робіт і робіт з переміщення матеріальних цінностей. Тому основним напрямом у розвитку складського господарства є комплексна механізація і автоматизація робіт, поліпшення використання складських приміщень, а також організація матеріально-технічного постачання на основі оптової торгівлі, упровадження систем матеріально-технічного постачання типу “точно в час”, що значно зменшують обсяг складських запасів. Складське господарство підприємства складається з різних складів і комор, які можна класифікувати за такими ознаками:
1) за призначенням і підпорядкованістю:
- матеріальні – підпорядковуються відділу матеріально-технічного постачання; приймають і зберігають використовувані у виробництві матеріали і видають їх у виробництво;
- збутові – належать відділу збуту; приймають, зберігають і відпускають готову продукцію заводу для її реалізації;
- виробничі – перебувають під керівництвом виробничо-диспетчерського відділу; це різного роду цехові комори і загальнозаводські склади, що забезпечують виробничий процес предметами і засобами праці;
- склади запасних частин – підпорядковуються відділу головного механіка, приймають, зберігають і відпускають деталі та інші матеріальні цінності для проведення всіх видів ремонтів устаткування і інших видів виробничих фондів;
- інструментальні склади – належать інструментальному відділу; приймають, зберігають і відпускають цехам усі види інструментів та пристроїв;
- склади відділу головного енергетика, відділу автоматизації та механізації, відділу головного метролога, відходів і утилю;
2) за масштабами роботи: центральні; загальнозаводські; прицехові; цехові.
Центральні і загальнозаводські склади обслуговують весь завод і займають, як правило, окрему площу на території заводу (невиробничу). Прицехові склади функціонують при цехах, слугують для збереження матеріальних цінностей групи цехів (спецодягу, мила, господарчих товарів та інших цінностей). Цехові склади є цеховими підрозділами, обслуговують визначений цех і займають його виробничу площу. Вони поділяються на склади матеріалів, заготівель, напівфабрикатів, інструменту тощо;
3) за видом і призначенням матеріалів, що зберігаються:
- універсальні (для збереження різноманітних матеріальних цінностей);
- спеціальні (для збереження однорідних матеріалів, наприклад чорних, кольорових металів, пального тощо);
4) за технічними пристроями та залежно від властивостей матеріалів:
– відкриті (облаштовані площадки);
– напівзакриті (площадки з навісами);
– закриті (опалювальні і неопалювані).
Склади оснащуються різними стелажами і уніфікованою тарою, мостовими кранами, кран-балками, монорейками і тельферами, конвеєрами, штабелерами, авто- і електрокарами, роботоелектрокарами. У гнучких виробничих системах використовуються спеціальні стелажі, призначені для розміщення плоских і ящикових піддонів. Такі стелажі є системою осередків по вертикалі і горизонталі, що дає змогу застосовувати кодове шифрування і засоби автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт. Склади з цими стелажами є невід’ємною частиною автоматизовано-транспортної системи гнучкого автоматизованого виробництва. Склади також повинні бути оснащені вимірювальним устаткуванням: вагами, кружками, мірниками, лічильниками, лінійними мірами для вимірювання довжини, висоти і діаметрів (метрами, рулетками, штангенциркулями тощо).
Технічне оснащення складів залежить від виду, форми і кількості матеріалів, що зберігаються, типу, характеру і розташування складських приміщень, а також від існуючої системи позаскладського транспортування матеріалів.
11.2. Розрахунок виробничих характеристик складів
Для оцінки рівня оснащення складів вантажними і розвантажувальними засобами та іншими механізмами використовують показник насичення Кнас засобами механізації:
(11.1)
де Qсум – сумарна вантажопідйомність всіх засобів механізації, т;
Qскл – середній вантажообіг складу за відповідний період, наприклад зміну, т.
Для комплексної механізації та автоматизації транспортних і складських операцій велике значення має укрупнення вантажних одиниць шляхом використання контейнерів і засобів пакетування (піддонів усіх типів, строп, касет, обов’язок, прокладок тощо).
Парк контейнерів і засобів пакетування складе:
(11.2)
де Qk – обсяг перевезень вантажів (вантажообіг) на плановий період, т; Pk – виробіток на один контейнер (засіб пакетування) на плановий період, т:
(11.3)
тут qk – статичне навантаження контейнера або засобу пакетування, т; Fk – число календарних днів у плановому періоді; tн – час знаходження контейнерів (засобів пакетування) у неробочому стані, днів;
nкн, nkp – потреба в контейнерах або засобах пакетування у зв’язку з нерівномірністю перевезень, знаходженням у ремонті, відсоток від загального парку:
То – середній час обороту контейнера (засобу пакетування), діб.
Площа складів ділиться на загальну Пз, вантажну або корисну Пк, оперативну та конструктивну. Відношення корисної площі до загальної називається коефіцієнтом використання площі складу Кв. Величина його при зберіганні матеріалів у штабелях або штучних виробів дорівнює 0,7…0,75; при зберіганні на стелажах – 0,3…0,4.
Корисна площа (м2) визначається за формулами:
– за габаритами виробів (заготовок), які зберігаються безпосередньо на підлозі поштучно або в тарі:
Пк = (nоз.· L · S · Кн.скл. )/m, (11.4)
де nо.з. – кількість одиниць зберігання; L – довжина виробу (заготовки, тари) у м; S – ширина виробу (заготовки, тари) у м; Кн.скл. – поправковий коефіцієнт, що враховує нещільність складання (у середньому дорівнює 1,2); m – кількість горизонтальних шарів зберігання;
– за способом завантаження:
Пк = Zmax /qk, (11.5)
де Zmax – максимальна норма складського запасу в т; qk – допустиме навантаження на 1 м2 площі складу в т (коливається в межах 1,5–2,5 т/м2) для складів на першому поверсі та 0,75–1,0 т/м2 для складів на другому поверсі та вище.
Для штучних деталей (виробів), що зберігаються на стелажах, число комірок nком визначається за кількістю деталей (виробів) у запасі у штуках, а розміри комірок – габаритами деталей.
Після визначення кількості комірок nком розраховується необхідне число стелажів ncт шляхом ділення кількості комірок nком на їх кількість в одному стелажі:
(11.6)
Потім розраховується корисна площа складу:
(11.7)
де Sст – ширина стелажа, м; Lст – довжина стелажа, м; nст – необхідна кількість стелажів.
Одним із важливих напрямків вдосконалення складського господарства є підвищення його механізації та автоматизації. Для механізації вантажних і розвантажувальних робіт та внутрішніх складських операцій використовують різне обладнання та машини: крани для штабелювання, електричні навантажувачі, кран-балки, мостові крани та різного виду засоби безперервного транспорту (транспортери).
В останні роки отримали розвиток автоматизовані склади вантажів, які обладнані системою машин, що забезпечують транспортування, встановлення та пошук матеріалів за спеціальними програмами з використанням роботів.
Питання для самоконтролю
1. Які задачі виконує складське господарство?
2. Перерахуйте види складських приміщень.
3. Як визначається площа складу? Що ілюструє коефіцієнт використання площі складу?
4. За допомогою чого можна оцінити рівень оснащення складів різними механізмами ?
5. Які шляхи вдосконалення складського господарства ви знаєте?