Тема 1. Предмет вивчення гідрології. Структура гідросфери. Основні етапи розвитку знань про гідросферу.

ПРЕДМЕТ ВИВЧЕННЯ ГІДРОЛОГІЇ. СТРУКТУРА ГІДРОСФЕРИ. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ЗНАНЬ ПРО ГІДРОСФЕРУ.

1. Структура гідросфери планети.

2. Основні етапи розвитку знань про гідросферу.

3. Гідрологія – наука про гідросферу, її складові і зв’язок з іншими науками.

4. Структура гідрометеорологічної служби України.

5 . Взаємодія вод атмосфери, суші та Світового океану.

1. Структура гідросфери планети

Вода є однією з найбільш поширених речовин на земній кулі. Вона займає більшу частину земної поверхні і зосереджена в океанах, морях, озерах, річках, льодовиках, болотах, ґрунтах і гірських породах. Усі ці водні об’єкти утворюють єдину водну оболонку земної кулі – гідросферу. На земній кулі вода розподілена нерівномірно. Більша частина її поверхні зайнята океанами і морями, які утворюють безперервну водну оболонку – Світовий океан. Із загальної площі земної кулі (510 млн км²) водна поверхня займає 361 млн км², або 70,8 %, а суша – 149 млн км², або 29,2 %. Суша розташована в основному в північній півкулі, де вона займає 39,3 % поверхні, а в південній півкулі – всього 19,1 %. На суші вода зосереджена в річках, озерах, болотах і льодовиках, а та її частина, що просочується вглиб, формує підземні води.

По поверхні суші вода стікає в напрямку загального похилу поверхні і збирається в струмки, річки, замкнуті водойми. Більшість річок несе свої води в моря і океани. Проте на поверхні суші є місця, з яких стік в океан відсутній. Поверхня суші поділяється на дві області – стічну і безстічну. Стічною називається частина суші, річковий стік з якої здійснюється безпосередньо в океан або моря. Безстічною областю, або областю внутрішнього стоку, називається частина суші, з якої немає стоку в океан. Річки таких областей несуть свої води у безстічні озера, які не мають зв’язку з морями і океанами. З усієї площі суші стічні області становлять 117 млн км², решта 32 млн км² припадають на безстічні області. В межах СНД до безстічних областей належать басейни Каспійського і Аральського морів, озеро Балхаш та інші. До безстічних районів відносяться пустелі Сахара, Аравійська, тощо.

Озера зустрічаються на всіх материках, їх сумарна площа становить 2,7 млн км², а об’єм води – 230 тис. Км³. Найбільшим озером світу є Каспійське: його площа 390 тис. Км², об’єм близько 76 тис. Км³.

Льодовики, як складові гідросфери, поширені в основному в полярних районах і займають 11 % площі суші (16,3 млн км²), а їх об’єм становить біля 24 млн км³.

Понад 3,5 млн км² площі суші займають болота і заболочені землі. Найбільше їх у північній півкулі, переважно в лісовій зоні Азії, Європи і Північної Америки. На інших континентах болота менш поширені.

В літосфері вода представлена підземними водами, розташо­ваними на різних глибинах до 20 км.

В атмосфері вода знаходиться переважно у вигляді пари, яка конденсується за певних умов і випадає у вигляді опадів. Загальна кількість води на земній кулі становить близько 1455 млн км³ (за даними М.І.Львовича). Майже 94 % цієї кількості припадає на води океанів і морів, 4 % становлять підземні води. Всі інші води складають біля 2 % (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

 Запаси води на земній кулі (за М.І.Львовичем)

За іншими авторами кількість води гідросфери дещо відріз­няється від наведених даних.