Тема 6. Світовий океан і його частини. Рельєф дна океану і морів. Течії в океанах і морях.

Океани і моря

1. Світовий океан і його частини.

2. Рельєф дна Світового океану, донні відклади.

3. Течії в океанах і морях.

1. Світовий океан і його частини

Безперервна водна оболонка земної кулі називається Світовим океаном. Він ділить сушу на материки і острови. З загальної площі поверхні земної кулі (510 млн км²), на долю Світового океану прихо­диться 361 млн км² (71 %). Суша займає 149 млн км² (29 %). По поверхні Землі вода і суша розподіляються нерівномірно. У Північній півкулі суша становить 39 %, а вода – 61 %, в Південній – відповідно 19 і 81 %.

Світовий океан поділяє сушу на материки і, в свою чергу, також ділиться материками на окремі частини – океани. Світовий океан поділяється на чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий. Океан – це частина Світового океану, розташо­вана між окремими материками, яка відрізняється особливостями підводного рельєфу і має самостійну систему течій.

Основні характеристики Світового океану складені в карто­метричній лабораторії Ленінградського університету в 1970 році (табл.13.1).

Таблиця 13.1 – Основні характеристики океанів

В складі океанів виділяють моря. Море – це частина океану яка глибоко заходить в сушу або відокремлена від океану островами, підводними підняттями і сполучається з ним через протоки або має вільний зв’язок. Існує декілька класифікацій морів за умовами ізоляції і водообміну. Найбільш поширеною є класифікація Ю.М. Шокальського, згідно з якою моря поділяються на окраїні, середземні (внутрішні) і міжострівні.

Окраїні моря примикають до материків окремою частиною і відокремлюються від океану островами або півостровами і мають вільний доступ до нього (Охотське, Берингова).

Середземні (внутрішні) моря розташовані між материками або всередині них. Тому внутрішні моря поділяють ще на міжматерикові і внутрішньоматерикові. Міжматерикові – це зазвичай великі за розмі­рами і глибиною моря (Середземне море). Внутрішньоматерикові – малі за площею і неглибокі (Біле, Чорне, Азовське.) Ці моря з’єдну­ються з океаном через протоки.

Міжострівні моря розташовуються між островами і архіпе­лагами (Коралове).

Згідно з генетичною класифікацією морів, в залежності від їх походження моря поділяються на три типи:

- океанічні моря, утворені в результаті тектонічних розломів земної кори і опускання суші (глибина цих морів більше 2000 м);

- материкові моря, які виникли внаслідок наступу моря на сушу (трансгресії) при коливанні земної поверхні (неглибокі моря до 1000 м);

- змішані, які мають ознаки і тектонічного, і материкового походження (Берингова).

Океани і моря при березі утворюють затоки, бухти, губи, фіорди.

Затока – це частина моря чи океану, яка заходить у сушу, але має вільний зв’язок з океаном чи морем.

Бухтою називається невелика затока, відокремлена від моря невеликими півостровами і мисами, які виступають у море.

Губою називається затока довгастої форми з гирлом річки у її вершині (Обська губа)

Вузька і глибока затока, яка глибоко врізується у сушу і обмежена крутими, прямовисними берегами, називається фіордом.

Протокою називається відносно вузька частина Світового океану, яка знаходиться між двома ділянками суші і з’єднує між собою дві водойми.