Тема 3. Річковий стік. Термічний і льодовий режим річок. Поняття про твердий стік.

РІЧКОВИЙ СТІК. ТЕРМІЧНИЙ І ЛЬОДОВИЙ РЕЖИМ РІЧОК. ПОНЯТТЯ ПРО ТВЕРДИЙ СТІК.

1. Елементи водного режиму і методи спостереження за ними.

2. Джерела живлення річок. Класифікація річок за джерелами живлення.

3. Фази водного режиму. Основні характеристики стоку. Водний баланс басейну

4. Температурний режим річок.

5. Фази льодового режиму. Льодові утворення на річках.

6. Формування річкових наносів і їх характеристики.

1. Елементи водного режиму і методи спостереження за ними

Під впливом ряду причин в річках змінюються витрати води, рівні, похили водної поверхні і швидкості течії. Сукупна зміна витрат води (Q), рівнів (H), похилу (i) і швидкості течії (V) в часі називається – водним режимом, а ці характеристики – елементами водного режиму.

Витратою води називається кількість води, яка протікає через поперечний переріз річки за одиницю часу і виражається в м³/с.

Рівень води – це висота водної поверхні (в см), відлік якої ведеться від деякої постійної умовної площини. Спостереження за рівнями води ведуться на гідрологічних постах і містять у собі вимір висоти водної поверхні над деякою площиною, яку приймають за початкову або нульову. Це умовна площина, як правило, розташо­вується нижче найнижчого рівня води. Абсолютну відмітку цієї площини називають “нуль графіка поста” (нуль поста). Всі рівні вимірюються від нуля поста (рис. 3.1)

Рис. 3.1 – Пальовий водомірний пост (а) і відлік рівня води по переносній рейці (б)

ВРВ – високий рівень води; НРВ – низький рівень води.

Рівні вимірюють за допомогою водомірної рейки з точністю до 1 см. Рейки бувають двох типів – постійні і переносні. Постійні рейки закріплюються на опорах мостів або окремих палях, забитих у дно русла біля берега. При великих амплітудах коливання рівнів, спостереження за ними проводять за допомогою переносних рейок. Для цього в русло річки і на заплаві забивають ряд розташованих в створі паль з таким розрахунком, щоб крайні з них були на 0,5 м вище і нижче найвищого і найнижчого рівня води, а перевищення між головками сусідніх паль було не більше 0,8 м. Відмітки головок паль визначають нівелюванням від репера поста, відмітка якого відома. Різниця між відміткою верха палі і нулем поста називається приводкою цієї палі. Спостереження за рівнями води ведуть щоденно о 8 і 20 год. В період, коли рівні стрімко змінюються, протягом доби проводять додаткові спостереження через 1, 2, 3 або 6 годин. Для одержання безперервних даних спостережень використовують самописці рівнів. За даними вимірів обчислюються рівні за кожен день і складається таблиця щоденних рівнів за рік. У цій же таблиці подаються середні, макси­мальні і мінімальні рівні за кожен місяць та рік, які називаються характерними рівнями. За даними щоденних рівнів води будується графік їх коливання. Дані спостережень за рівнями на гідрологічних постах публікуються у Гідрологічних щорічниках (Державний водний кадастр).