Тема 6. Світовий океан і його частини. Рельєф дна океану і морів. Течії в океанах і морях.
Океани і моря
1. Світовий океан і його частини.
2. Рельєф дна Світового океану, донні відклади.
3. Течії в океанах і морях.
1. Світовий океан і його частини
Безперервна водна оболонка земної кулі називається Світовим океаном. Він ділить сушу на материки і острови. З загальної площі поверхні земної кулі (510 млн км2), на долю Світового океану приходиться 361 млн км2 (71 %). Суша займає 149 млн км2 (29 %). По поверхні Землі вода і суша розподіляються нерівномірно. У Північній півкулі суша становить 39 %, а вода – 61 %, в Південній – відповідно 19 і 81 %.
Світовий океан поділяє сушу на материки і, в свою чергу, також ділиться материками на окремі частини – океани. Світовий океан поділяється на чотири океани: Тихий, Атлантичний, Індійський і Північний Льодовитий. Океан – це частина Світового океану, розташована між окремими материками, яка відрізняється особливостями підводного рельєфу і має самостійну систему течій.
Основні характеристики Світового океану складені в картометричній лабораторії Ленінградського університету в 1970 році (табл.13.1).
Таблиця 13.1 – Основні характеристики океанів
Назва океану |
Площа, |
Об’єм, Тис. Км3 |
Глибина, м |
|
Середня |
Найбільша |
|||
Атлантичний |
92 |
330,1 |
3600 |
9218 |
Індійський |
76 |
284,6 |
3740 |
7455 |
Північно – Льодовитий |
15 |
16,7 |
1130 |
5450 |
Тихий |
178 |
707,1 |
3960 |
11022 |
В складі океанів виділяють моря. Море – це частина океану яка глибоко заходить в сушу або відокремлена від океану островами, підводними підняттями і сполучається з ним через протоки або має вільний зв’язок. Існує декілька класифікацій морів за умовами ізоляції і водообміну. Найбільш поширеною є класифікація Ю.М. Шокальського, згідно з якою моря поділяються на окраїні, середземні (внутрішні) і міжострівні.
Окраїні моря примикають до материків окремою частиною і відокремлюються від океану островами або півостровами і мають вільний доступ до нього (Охотське, Берингова).
Середземні (внутрішні) моря розташовані між материками або всередині них. Тому внутрішні моря поділяють ще на міжматерикові і внутрішньоматерикові. Міжматерикові – це зазвичай великі за розмірами і глибиною моря (Середземне море). Внутрішньоматерикові – малі за площею і неглибокі (Біле, Чорне, Азовське.) Ці моря з’єднуються з океаном через протоки.
Міжострівні моря розташовуються між островами і архіпелагами (Коралове).
Згідно з генетичною класифікацією морів, в залежності від їх походження моря поділяються на три типи:
- океанічні моря, утворені в результаті тектонічних розломів земної кори і опускання суші (глибина цих морів більше 2000 м);
- материкові моря, які виникли внаслідок наступу моря на сушу (трансгресії) при коливанні земної поверхні (неглибокі моря до 1000 м);
- змішані, які мають ознаки і тектонічного, і материкового походження (Берингова).
Океани і моря при березі утворюють затоки, бухти, губи, фіорди.
Затока – це частина моря чи океану, яка заходить у сушу, але має вільний зв’язок з океаном чи морем.
Бухтою називається невелика затока, відокремлена від моря невеликими півостровами і мисами, які виступають у море.
Губою називається затока довгастої форми з гирлом річки у її вершині (Обська губа)
Вузька і глибока затока, яка глибоко врізується у сушу і обмежена крутими, прямовисними берегами, називається фіордом.
Протокою називається відносно вузька частина Світового океану, яка знаходиться між двома ділянками суші і з’єднує між собою дві водойми.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 Наверх ↑