90. Система факторів впливу на рівень фінансових ризиків.

Фактори поділ-ся на 2 види:

1) об’єктивні: рівень екон. розвитку країни; хар-р держ. регул-ня фін. діял-ті підпр-в; темпи інфляції в країні; кон’юктура попиту та пропозиції на фін. ринку; рівень конкуренції в окремих сегментах фін. ринку; рівень криміногенної обстановки в країні; фактори форс-мажорної групи.

2) суб’єктивні: основні параметри фін. стратегії підпр-ва; фін. менталітет власників і менеджерів у політиці припустимих ризиків; розмір власного капіталу підпр-ва; стр-ра використ-го капіталу; склад використ-них активів; хар-р викор-них фін. інстр-тів при проведенні окремих фін. оп-цій; достатність викор-ної інф-ної бази фін. менеджменту; хар-ка партнерів по фін. оп-ціях; рівень кваліфікації фін. менеджерів.

91. Уникнення ризику як метод його нейтралізації.

Уникнення ризику полягає в розробці таких заходів, що цілком виключають конкретний вид фін. ризику. До числа основних з таких мір відносяться: відмов-ня від здійс-ня фін. оп-цій, рівень ризику по яких надмірно високий; відмов-ня від викор-ня у високих обсягах позикового капіталу; відмов-ня від надмірного викор-ня оборотних активів у низколіквідних формах; відмов-ня від викор-ня тимчасово вільних грош. активів у короткострок. фін. вкладеннях.

Нейтралізація ризику полягає в мін-ції його негативних наслідків. До осн. інстр-тів нейтр-ції фін. ризиків відносять: 1) форм-ня резервів, які створ-ся відпов. до чинного закон-ва або устан-х док-тів підпр-в за рах-к нерозподіл. прибутку або коштів власників. 2) диверсифікація ризиків, яка полягає в розподілі ризиків шляхом розширення об’єктів капіталовкладень, асортименту товару і послуг, фін. інстр-тів тощо. Розрізняють див-цію інвестицій, пр-ції та вир-ва. 3) хеджування полягає в здій-ні зустрічних оп-цій з купівлі-продажу активів (фін. інструментів). 4) страх-ня – звернення до послуг страхових компаній.