49. Сутність, структура та класифікація активів підприємства.

Активи підприємства – це сукупність майна, коштів і нематеріальних активів, що належать підприємству, у широкому змісті слова — будь-які цінності, що володіють грошовою вартістю. Це будинку, спорудження, машини й устат-кування, матеріальні запаси, банківські вклади, цінні папери, а також інтелектуальний продукт, патенти, авторські права, у які вкладені кошти власників, боргові зобов'язання інших підприємств, особливі права на використання ресурсів.

Активи підприємства складаються з оборотних та необоротних.

До оборотних активів належать: виробничі запаси, незавершене виробництво; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками; інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти в національній та іноземній валютах; інші оборотні активи.

До необоротних активів належать: нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокова дебіторська заборгова-ність, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.

Цілеспрямоване управління оборотним капіталом підприємства зумовлює необхідність попередньої їх класифікації. З позиції фінансового менеджменту ця класифікація оборотних активів будується за наступними ознаками:

1. За характером фінансових джерел оборотні активи діляться на:

а) валові оборотні активи (оборотні кошти в цілому), характеризують їх загальний обсяг, сформований за рахунок як власного, так і залученого капіталу. В балансі вони відби-ваються в ІІ та ІІІ розділах активу;

б) чисті оборотні активи (чистий робочий капітал) характеризує ту частину їх обсягу, яка сформована за рахунок власного капіталу та довгострокових зобов’язань. Суму чистих оборотних активів розраховують за формулою:

ЧОА = ОА – КФЗ, де ЧОА – сума чистих оборотних активів; ОА – сума валових оборотних активів підприємства; КФЗ – короткострокові поточні фінансові зобов’язання.

в) власні оборотні кошти характеризують ту їх частину, яка сформована за рахунок власного капіталу підприємства.

Більшість вітчизняних авторів класифікацію за даною ознакою представляють наступним чином: оборотні кошти підприємства формуються за рахунок власних коштів, банківських кредитів та коштів інших суб’єктів господарювання (комерційного кредиту).

2. За складом оборотні активи в практиці фінансового менеджменту класифікують наступним чином:

а) запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Цей вид оборотного капіталу характеризує обсяг вхідних матеріальних потоків в формі запасів, які забезпечують виробничу діяльність підприємства;

б) запаси готової продукції, вони харак-теризують поточний обсяг вихідних матеріальних потоків в формі запасів виробленої продукцію, призначеної до реалізації. Іноді сюди відносять незавершене виробництво, скориговане на коефіцієнт його завершеності за окремими видами продукції;

в) дебіторська заборгованість. Вона харак-теризує суму заборгованості на користь підприємства, представлену фінансовими зобов’язаннями юридичних та фізичних осіб по розрахункам за товари, роботи, послуги, видані аванси і т.д.;

г) грошові кошти. До них відносять не тільки залишки грошових коштів в національній та іноземній валюті, але й суму короткострокових фінансових вкладень, які розглядаються як форма інвестиційного використання тимчасово вільних залишків коштів;

д) інші види оборотних активів. До них відносяться оборотні активи , які не включені в склад вище згаданих (видатки майбутніх періодів, тощо).

3. За характером участі в операційному процесі. У відповідності до цієї ознаки оборотні активи диференціюються наступним чином:

а) оборотні активи, що обслуговують виробничий цикл підприємства (запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів; незавершене виробництво, готова продукція);

б) оборотні активи, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл підприємства (дебіторська заборгованість, поточні інвестиції).

4. За періодом функціонування оборотних активів виділяють наступні:

а) постійна частина, вона представляє незмінну частину коштів, що не залежить від сезонних та інших коливань операційної діяльності підприємства і не пов’язана з формуванням запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання дострокового завозу. Іншими словами, це мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення операційної діяльності;

б) змінна частина пов’язана з сезонними зростаннями обсягів виробництва і реалізації продукції, що вимагає в окремі періоди господарської діяльності підприємства запасів товарно-матеріальних цінностей сезонного зберігання.