31. Надлишковий грошовий потік: його негативні наслідки та методи оптимізації.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115
Негативні наслідки надлишкового ГП вияв-ляються у втраті реальної вартості тимчасово невикористовуваних коштів від інфляції, втраті потенційного доходу від невикористовуваної частини грошових активів у сфері корот-кострокового їхнього інвестування, що в кінце-вому результаті також негативно позначається на рівні рентабельності активів і власного капіталу підприємства.Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства пов'язані з забезпеченням зростання його інвестиційної активності.
У системі цих методів можуть бути використані:
• збільшення обсягу розширеного відтворення операційних позаоборотних активів;• приско-рення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їхньої реалізації;• здійснення регіональної диверсифікованості операційної діяльності підприємства;• активне формування портфеля фінансових інвестицій;• дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.
У системі оптимізації грошових потоків підпри-ємства важливе місце належить їхній збалансованості в часі. У процесі такої опти-мізації використовуються два основних методи - вирівнювання і синхронізація.
Вирівнювання грошових потоків спрямоване на згладжування їхніх обсягів у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу. Цей метод оптимізації дозволяє усунути у певній мірі сезонні і циклічні розходження у формуванні грошових потоків, оптимізуючи паралельно середні залишки коштів і підвищуючи рівень абсолютної ліквідності. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою середньоквадратичного відхи-лення або коефіцієнта варіації, що у процесі оптимізації повинні знижуватися.
Синхронізація грошових потоків заснована на коваріації позитивного і негативного їхніх видів. У процесі синхронізації повинне бути забезпечене підвищення рівня кореляції між цими двома видами грошових потоків. Результати цього методу оптимізації грошових потоків у часі оцінюються за допомогою коефіцієнта кореляції, що у процесі оптимізації повинний прагнути до значення “+1”. Заключним етапом оптимізації є забезпечення умов максимізації чистого грошового потоку підприємства. Зростання чистого грошового потоку забезпечує підвищення темпів еконо-мічного розвитку підприємства на прин-ципах самофінансування, знижує залежність цього розвитку від зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів, забезпечує приріст рин-кової вартості підприємства.
Підвищення суми чистого грошового потоку підприємства може бути забезпечене за рахунок здійснення наступних основних заходів:• зни-ження суми постійних витрат;• зниження рівня змінних витрат;• здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує зниження рівня сумарних податкових виплат;• здійснення ефективної цінової політики, що забезпечує підвищення рівня прибутковості операційної діяльності;• використання методу прискореної амортизації основних засобів;• скорочення періоду амортизації використовуваних підпри-ємством нематеріальних активів;• продажу невикористовуваних видів основних засобів і нематеріальних активів;• посилення претен-зійної роботи з метою повного і своєчасного стягнення штрафних санкцій.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 Наверх ↑