112.План санації; його основні розділи.

Розробка плану санації не є безпосереднім завданням санаційного аудиту. Як уже було зазначено, підготовкою санаційної концепції займаються або внутрішні аналітичні служби підприємства, або сторонні особи: консалтингові фірми, професійні керуючі санацією тощо, хоч у деяких випадках аудитори беруть активну участь у розробці плану санації.

План санації може складатися зі вступу та чотирьох розділів.

Вступ (Загальна характеристика підприємства)

 правова форма організації бізнесу та фора власності

організаційна структура;

сфера діяльності;

історична довідка

1. Розділ Аналіз вихідних даних

оцінювання зовнішнього навколишнього середовища

аналіз фактичного фінансового стану підприємства

аналіз причин кризової ситуації та слабких місць

стан ринків збуту продукції

наявний потенціал

обґрунтування доцільності санації

2. Розділ Стратегія санації, оперативна (CRASH-)програма

стратегічні цілі санації (дерево цілей)

каталог оперативних заходів з відновлення ліквідності

3. Розділ План сана-ційних заходів

а) план маркетингу та оцінювання ринків збуту

б) план виробництва

в) організаційний план

г) система фінансових планів 

4. Розділ Ефективність санації та заходи щодо реалізації плану

організація реалізації плану

критерії оцінки ефективності

оперативний санаційний контролінг

ймовірні ризики в процесі виконання

суми можливих збитків

можливі позитиви і додаткові прибутки

У вступі відображається загальна характеристика об’єкта планування, подаються відомості про правову форму організації бізнесу, форму власності, організаційну структуру, сери діяльності та дається коротка історична довідка про розвиток підприємства. Окрім цього, визначається мета складання плану санації, замовник плану та методи, які використовуються під час розроблення плану.

У першому розділі відображається вихідна ситуація на підприємстві.

Оцінювання зовнішніх умов, в яких функціонує підприємство, є основою стратегічного планування і включає вивчення загальних політико-економічних тенденцій, аналіз галузі та ринкового сегменту. Головною метою оцінювання навколишнього середовища є оцінювання можливості адаптації стратегії розвитку підприємства до змін у суспільно-політичному житті країни.

Аналіз фінансово-господарського стану прово-диться за двома напрямами:аналіз виробничо-господарської діяльності;аналіз фінансового стану.

Аналіз причин фінансової кризи та слабких місць здійснюється шляхом систематизації та оцінювання причин фінансової кризи та наслідків їх впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства. аналіз причин фінансової кризи проводиться з метою їх локалізації та усунення.

Наявний потенціал.

У другому розділі визначаються стратегічні цілі санації, цільові орієнтири та розробляється стратегія санації підприємства. класифікація відповідних цілей та порядок їх узгодження наведені вище.

Окрім цього, розділ повинен містити оперативну (Crash-) програму, в якій відображаються заходи, спрямовані на покриття поточних збитків, відновлення платоспроможності та ліквідності підприємства.

Третій розділ є основною частиною плану санації. Він включає конкретний план заходів щодо відновлення прибутковості та конкурентоспроможності підприємства в довгостроковому періоді.

Дамо стислу характеристику змісту підрозділів основної частини плану:

-План маркетингу та оцінювання ринків збуту продукції. У цьому підрозділі визначають ринкові фактори, які впливають на збут продукції та місткість ринку; мотивацію споживачів; ступінь еластичності попиту та рівень платоспроможного попиту на продукцію товариства; умови збуту; галузеві ризики; ситуацію на суміжних товарних ринках. Кількісне оцінювання частини ринку, яка належить підприємству, проводиться за основними споживачами готової продукції з посиланням на поточні обсяги реалізації та на перспективи її збільшення.

-План виробництва: містить дані про планові обсяги виробництва продукції в розрізі окремих її видів, а також характеристику виробничих потужностей, необхідних для виробництва планових обсягів продукції. Наводиться інформація про рівень зносу виробничих засобів, витрати, пов’язані з відновленням (придбання нового обладнання, ремонт та реконструкція), можливості оренди чи лізингу.

-Організаційний план. Тут відображають організаційну структуру підприємства, можливості реструктуризації (реорганізації) та перепрофілювання, аналізують управлінський та кадровий склад, фактичну кількість працівників та пропозиції щодо її зменшення, Система фінансових планів включає:

а) первинний бюджет, коли здебільшого є бюджет продажу;б) бюджет виробництва з необхідним набором часткових бюджетів (бюджет товарно-матеріальних запасів, бюджет матеріальних витрат, бюджет витрат на персонал тощо);в) план інвестицій;г) план прибутків та збитків (складається на основі показників бюджетів за доходами і витратами за всіма видами діяльності);д) прогнозні графіки грошових надходжень та видатків (графік грошових надходжень від реалізації продукції, залучення позик, графіки грошових виплат за придбану сировину та матеріали тощо), які складаються з урахуванням показників відповідних бюджетів та коефіцієнтів інкасації кредиторської та дебіторської заборгованості;е) фінансовий бюджет (складається на основі графіків грошових надходжень та витрат);є) зведений бюджет, яким є, як правило, плановий баланс чи прогнозний звіт про Cash-Flow, складений за непрямим методом.

У четвертому розділі розраховується ефективність санації, а також визначаються заходи щодо організації реалізації плану та контролю за ходом реалізації. У цьому розділі деталізуються очікувані результати виконання проекту, а також прогнозуються можливі ризики та збитки.

Зазначений план може мати два основні різновиди:

а) план реорганізації – в розумінні переведення боргу на санатора (або іншого правонаступника) та відповідної зміни власника статутного капіталу боржника (може передбачати зміну юридичного статусу боржника);

б) бізнес-план санації – у розумінні системи фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності, ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника в довгостроковому періоді (як правило, із обмеженням статусу юридичної особи боржника).