111.Санаційний аудит: його мета, завдання та необхідність проведення.

Характерною рисою санаційного аудиту є те, що він проводиться на підприємствах, які перебувають у фінансовій кризі. Головна його мета полягає в оцінці санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявного плану фінансового оздоровлення.

Необхідність проведення санаційного аудиту зумовлена потребою користувачів у об'єктивній інформації про фінансовий стан суб'єкта господарювання та реальність санаційної концепції. Необхідність у висновку спеціаліста спричинено також і тим, що користувачі не мають доступу до джерел інформації та спеціальних знань для оцінки цієї інформації. Санаційний аудит можна розглядати як один з інструментів зменшення до прийнятного рівня інформаційного ризику для інвесторів, кредиторів та інших осіб, які бажають узяти участь у фінансовій санації неспроможного підприємства.

Замовниками санаційного аудиту підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі можуть бути:

* нинішні та потенційні власники корпоративних прав підприємства, якщо приймається рішення про збільшення статутного капіталу;

* андеррайтери, якщо вирішується питання про викуп ними корпоративних прав нової емісії;

* позикодавець (наприклад, банківський консорціум) - якщо вирішується питання про надання санаційного кредиту;

* саме підприємство - якщо воно виходить з пропозицією про укладання мирової угоди та проведення санації в ході провадження справи про банкрутство;

* потенційний санатор - якщо вирішується питання про санацію підприємства через його реорганізацію (злиття, приєднання);

* державні органи - якщо вирішується питання про надання підприємству державної санаційної підтримки.

Зовнішнім замовникам аудиту необхідна обґрунтована інформація, яка свідчитиме, що:

1) дані про фінансово-майновий стан боржника є достовірними й вичерпними;

2) план санації є реальним;

3) вибрано найліпшу з наявних альтернатив розвитку підприємства. Ці замовники дають доручення аудитору провести економіко-правову експертизу наявної санаційної концепції та зробити висновок про доцільність вкладання коштів у об'єкт санації.

Санаційний аудит проводиться зовнішніми аудиторами в тісній співпраці з внутрішніми службами підприємства, особливо з відділом контролінгу. Особи, що проводять санаційний аудит, мають бути не лише висококваліфікованими економістами, а й розумітися на галузевих особливостях діяльності того чи іншого підприємства. У правовому та в економічному плані аудитор повинен бути повністю незалежним як від підприємства, аудит якого проводиться, так і від замовника аудиторського висновку (кредиторів та інвесторів).

Під час санаційного аудиту використовуються різноманітні методи й інструменти. До головних належать такі:

опитування (анкетування) співробітників;

факторний аналіз відхилень;

аналіз сильних і слабких сторін (СОФТ-аналіз);

розробка сценаріїв;

портфельний аналіз;

метод ланцюгових підстановок;

нуль-базис бюджетування;

вартісний аналіз;

трендовий аналіз.

У процесі санаційного аудиту (оцінювання санаційної спроможності) розв’язуються такі завдання:

-проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

-визначаються причини фінансової кризи, її глибина та можливості подолання;

-робиться порівняльний аналіз сильних та слабких сторін підприємства;

-здійснюється економіко-правова експертиза передбачених планом санації заходів;

-оцінюються ризики, пов’язані з реалізацією плану санації;

-робиться висновок про доцільність санації чи ліквідації суб’єкта господарювання.

 

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115  Наверх ↑