108. Інституції антикризового фінансового менеджменту.

Обов’язки і права керуючого санацією

З інституційного погляду до антикризового менеджменту відносять усіх фізичних (чи юридичних) осіб, які уповноважені власниками суб'єкта господарювання чи силою закону здійснювати планування, реалізацію та контроль цілей, стратегії та заходів, спрямованих на виведення підприємства з кризи, тобто здійснювати фактичне управління підприємством на період його оздоровлення.

До інституцій та осіб, які для виконання функцій антикризо­вого менеджменту залучаються (чи призначаються) ззовні, нале­жать:

-керуючі санацією, які призначаються відповідно до рішення господарського суду;

-представники банківських установ чи інших кредиторів у рамках заходів щодо супроводження проблемних кредитів, у томі числі консорціумних;

-контрольні органи, наприклад податкові;

-тимчасова адміністрація, яка призначається НБУ з метою фінансового оздоровлення банку у разі істотної загрози його пла­тоспроможності;

-аудитори, незалежні експерти, консультанти.

Керуючий санацією зобов'язаний:

-прийняти в господарське відання майно боржника та органі­зувати проведення його інвентаризації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

-відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами;

-провести аналіз фінансово-господарської діяльності підпри­ємства, розробити та подати на затвердження комітету кредито­рів план санації, погоджений з боржником, власником боржника;

-здійснювати заходи щодо стягнення дебіторської заборгова­ності перед боржником;

-розглядати вимоги кредиторів щодо зобов'язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процеду­рі розпорядження майном боржника та санації;

-звітувати перед комітетом кредиторів щодо ходу реалізації плану санації.

Керуючий санацією у рамках досягнення покладених на нього завдань має право:

-самостійно розпоряджатися майном боржника з урахуван­ням обмежень,

-укладати від імені боржника мирову угоду та інші цивільно-правові угоди;

-відмовлятися від виконання договорів боржника у випадках, передбачених законодавством.

Під час виконання своїх функцій у рамках провадження спра­ви про банкрутство керуючий санацією може використати спеці­альні повноваження, зокрема, у тримісячний строк з дня при­йняття рішення про санацію має право відмовитися від виконан­ня договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково у разі, якщо:

виконання договору завдає збитків боржнику порівняно з аналогічними договорами, що укладаються за таких самих умов;

договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахова­ним на одержання позитивних результатів для боржника в довго­строковій перспективі, крім випадків випуску продукції з техно­логічним циклом, більшим за строки санації боржника;

виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.