45.     Процедури отримання аудитором інформації, яка використовується  в ідентифікації ризиків суттєвого викривлення фінансових звітів в наслідок шахрайства відповідно до МСА 240.

Виконуючи процедури оцінки ризиків аудитор повинен виконати процедури, щоби отримати інформацію для використання в ідентифікації ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайства. Управлінський персонал та інші особи в межах суб’єкта господарювання Аудитор повинен зробити запити управлінському персоналові стосовно а) оцінки управлінським персоналом ризику того, що фінансові звіти можуть бути суттєво викривлені внаслідок шахрайства, включаючи характер, обсяг та періодичність таких оцінок; б) процесу ідентифікації та вжиття управлінським персоналом дій у відповідь на ризики шахрайства у суб'єкта господарювання; в) інформування управлінським персоналом (якщо було) найвищого управлінського персоналу стосовно його процесів ідентифікації та дій у відповідь на ризики шахрайства у суб'єкта господарювання; ґ) інформування управлінським персоналом (якщо було) працівників стосовно своїх поглядів на практику бізнесу та етичну поведінку. Аудитор повинен зробити запити управлінському персоналові та іншим особам у межах суб'єкта господарювання залежно від обставин, щоб визначити, чи відомо їм про будь-яке фактичне, підозрюване або передбачуване шахрайство, що впливає на суб'єкт господарювання. Стосовно тих суб'єктів господарювання, в яких існує функція внутрішнього аудиту, аудитор повинен зробити запити відділу внутрішнього аудиту, щоби визначити, чи відомо йому про будь-яке фактичне, підозрюване шахрайство або передбачуване шахрайство, що впливає на суб'єкт господарювання, та отримати його погляд на ризики шахрайства. Найвищий управлінський персонал Якщо не весь найвищий управлінський персонал бере участь в управлінні суб'єктом господарювання, аудитор повинен отримати розуміння того, яким чином найвищий управлінський персонал здійснює нагляд за процесами ідентифікації управлінським персоналом ризиків шахрайства у суб'єкта господарювання та внутрішнім контролем, який встановив управлінський персонал для зменшення цих ризиків. Аудитор повинен зробити запити найвищому управлінському персоналові, щоби визначити, чи відомо йому про будь-яке фактичне, підозрюване або передбачуване шахрайство, що впливає на суб'єкт господарювання. Такі запити частково здійснюються для підтвердження відповідей на запити управлінському персоналові. Ідентифіковані незвичайні або неочікувані взаємозв'язки Аудитор повинен оцінити, чи можуть незвичайні або неочікувані взаємозв'язки,   ідентифіковані під час виконання аналітичних процедур, в тому числі пов'язаних з рахунками доходів, свідчити про ризики суттєвого викривлення внаслідок шахрайства.  Інша інформація Аудитор повинен розглянути, чи свідчить інша інформація, отримана аудитором, про ризики суттєвого викривлення внаслідок шахрайства. Оцінка факторів ризику шахрайства Аудитор повинен оцінити, чи свідчить інформація, отримана на підставі інших виконаних процедур оцінки ризиків та супутньої діяльності, про наявність одного чи кількох факторів ризику шахрайства. Хоча фактори ризику шахрайства можуть не обов'язково свідчити про існування шахрайства, вони часто бувають за обставин скоєння шахрайства і тому  можуть свідчити про ризики суттєвого викривлення внаслідок шахрайства.

46.     Відповідальність за запобігання та виявлення шахрайства відповідно до МСА 240 та українського законодавства.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164  Наверх ↑