Розділи

ТЕМА 7.3. Плата за землю.

Основні терміни та поняття: плата за землю; земельна ділянка; середні ставки земельного податку.

У відповідності до Закону України «Про плату за землю» використан­ня землі в Україні є платним. Плата за землю є прямим податком на во­лодіння й використання землі, стягується вона у вигляді земельного подат­ку або орендної плати, що визначається у відповідності до грошової оцінки земель. При цьому грошова оцінка земельних ділянок проводиться Держа­вним комітетом України по земельних ресурсах у відповідності до методи­ки, розробленої Кабінетом Міністрів України.

Плата за земельні ділянки, грошової оцінки яких не встановлено, ви­значається від обсягу таких угідь і встановлених ставок податку.

Ставки земельного податку, порядок нарахування і сплати цього по­датку встановлюється у законодавчому порядку.

Земельний податок нараховують і сплачують власники землі та землекористувачі, крім орендаторів. За земельні ділянки, надані в оренду, сплачується орендна плата.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка знаходиться у влас­ності або використанні, в тому числі і на умовах оренди.

Суб'єктом плати (платником) податку за землю є її власник або землекористувач, яким може бути як юридична, так і фізична особа.

Плата за землю визначається залежно від якості та місцезнаходження земельної ділянки, її грошової оцінки і встановлених ставок податку.

Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, яка затверджена Кабінетом Міністрів України. При цьому оцінка щорічно за станом на 1.01 нового року уточнюється на коефіцієнт індексації, прийнятий у Законі України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Середні ставки податку встановлюються Верховною Радою України в законодавчому порядку по угіддях, виходячи з призначення їх викорис­тання, - по землях сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення та землях, які входять до складу населених пунктів.

Так, по землях сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення, які мають вартісну оцінку, ставки податку встановлені у від­сотках від їх вартісної оцінки. Розміри цих ставок є наступними за видами земельних ділянок з 1 га землі в % від їх грошової оцінки:

по ріллі, сінокосам, пасовищам –0,1;

по багаторічним насадженням – 0,03;

по землі населених пунктів, грошова оцінка, яких встановлена – 1,0;

по земельним ділянкам підприємств промисловості, транспорту, зв’язку та іншого призначення – 5,0;

по землі, по якій проходить залізниця, розташовані Збройні Сили України та інші військові формування – 0,02;

по земельним ділянкам, наданим на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення – 50,0;

по земельним ділянкам, наданим на землях лісного фонду – 0,3;

по земельним ділянкам, наданим на землях водного фонду.

Якщо грошова оцінка земельних ділянок у населених пунктах не ви­значена, то встановлюються середні ставки земельного податку з одиниці площі в залежності від чисельності населення в населених пунктах, до складу яких входить земельна ділянка. У той же час, якщо землі входять до складу обласних центрів, міст Києва, Сімферополя, Севастополя та міст обласного підпорядкування, то встановлені середні ставки податку з оди­ниці площі збільшуються на коефіцієнт від 1,2 до 3,0 у залежності від чи­сельності населення у відповідному населеному пункті. Розміри середніх ставок податку з одиниці площі земельних угідь і коефіцієнти їх збільшен­ня наведені в табл. 1

Таблиця 1. Середні ставки земельного податку для земельних ділянок насе­лених пунктів, грошова оцінка яких не встановлена

Групи населених пунктів з чисельністю населення

(тис. Осіб)

Середня ставка податку

(коп. За 1 м2)

Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі, обласних

Центрах і містах обласного

Підпорядкування

Згідно з законом

На 2003 р. З

Урахуванням

Індексації

До 0,2

1,5

4,54

-

Від 0,2 до 1

2,1

6,36

  -

Від 1 до 3

2,7

8,18

-

Від 3 до 10

3,0

9,09

-

Від 10 до 20

4,8

14,54

-

Від 20 до 50

7,5

22,72

1,2

Від 50 до 100

9,0

27,27

1,4

Від 100 до 250

10,5

31,82

1,6

Від 250 до 500

12,0

36,36

2,0

Від 500 до 1000

15,0

45,45

2,5

1000 і більше

21,0

63,63

3,0

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до ку­рортних, до ставок земельного податку, встановлених з одиниці площі, застосовуються відповідні коефіцієнти.

Установлені середні ставки земельного податку на земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють і затверджують відповідні сільські, селищні, міські Ради по землях відповідно до їх функ­ціонального використання та місцезнаходження. Проте верхня межа став­ки не повинна перевищувати її середню величину більш ніж у 2 рази з урахуванням встановлених коефіцієнтів їх збільшення.

Податок на земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів гро­мадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, «дані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного і лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими і господарськими будівлями та спорудами, стягується в розмірі 3% від суми земель­ного податку, нарахованого за ставками для земель населених пунктів.

Податок на земельні ділянки, виділені для підприємств промисловос­ті, транспорту, зв'язку та іншого призначення, стягується з розрахунку 5% від грошової оцінки одиниці площі за областю.

При цьому необхідно відмітити, що розмір земельного податку не за­лежить від результатів господарської діяльності власників землі і землеко­ристувачів.

Від сплати податку звільняються:

1)   заповідники, національні природні парки, ботанічні сади, дендро­логічні та зоологічні парки, пам'ятники природи, парки-пам'ятники садо­во-паркової культури;

2)   вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних установ і на­вчальних   закладів   сільськогосподарського   профілю   та   професійно-технічних училищ;

3)   установи органів місцевої влади і органів місцевого самоврядуван­ня, органів прокуратури, дитячі санаторно-курортні і оздоровчі заклади
України, підприємства, об'єднання і організації товариств сліпих і глухих
України, громадські організації інвалідів України;

4)   вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соці­ального забезпечення, фізичної культури і спорту;

5)   зареєстровані релігійні та благодійні організації, які займаються
підприємницькою діяльністю;

6)   пенсіонери, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, інваліди І і II груп, громадяни, які виховують трьох і більше
дітей, і громадяни, члени сімей яких проходять строкову військову служ­бу, громадяни, які постраждали від аварії на ЧАЕС і мають при цьому спеціальне посвідчення.

За земельні ділянки, на яких розміщенні будівлі, що знаходяться в ко­ристуванні декількох осіб, земельний податок нараховується кожному з них, пропорційно тій частині площі будівлі, яка знаходиться в їхньому користуванні.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлю­ються за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником землі) і орендарем.

Юридичні особи нараховують податок на землю самостійно раз у рік виходячи з зайнятої площі відповідних земельних угідь станом на 1.01 по­точного року та встановлених ставок платежу. Дані щодо суми нарахова­ного податку з відповідних видів земельних угідь заносяться до «Зведено­го розрахунку суми земельного податку» (табл. 4.10)

До «Зведеного розрахунку земельного податку» додаються відповідні датки, які підтверджують наявність документів на землю, пільг стосовно ати цього податку, розрахунків сум податку по відповідних видах земельних угідь.

Складений «Зведений розрахунок земельного податку» з додатками юридичні особи подають до податкового органу до 1.02 поточного року.

Фізичним особам нарахування земельного податку виконують податкові органи. Нараховані суми податку податкові органи доводять до громадян-платників до 1 липня поточного року спеціальним повідомленням.

Сплата земельного податку протягом року проводиться рівними час­инами за такими строками:

сільгосппідприємствами, які сплачують фіксований податок, - щомі­сячно до ЗО числа місяця, наступного за звітним місяцем;

§ громадянами та виробниками сільськогосподарської і рибної продук­ції - до 15 серпня і 15 листопада;

§ іншими платниками земельний податок сплачується щомісячно до 30-го числа місяця, наступного за звітним.

Кошти, які надходять від земельного податку, повністю зараховуються до місцевих бюджетів з подальшим їх використанням на фінансування відповідних заходів.

Відповідальність за правильність нарахування і своєчасну сплату податку несуть його платники.

За несвоєчасну сплату земельного податку стягується пеня у розмірі 120% облікової ставки НБУ з суми недоїмки за кожен день прострочення.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення плати за змелю та охарактеризуйте основні терміни, що відносяться до цього податку.

2. Назвіть розміри ставок плати за землю по  землях сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення, які мають вартісну оцінку.

3. Поясність особливості оподаткування земельних ділянок, що не мають грошової оцінки.

4. Хто звільняється від сплати земельного податку?

5. Назвіть строки сплати земельного податку його платниками.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62  Наверх ↑

Кращі книги