ТЕМА 3.3.  Проблеми зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції

Основні терміни та поняття: економія витрат; вдосконалення організації виробництва.

Систематичне зниження витрат - основний засіб підвищення прибутковості функціонування підприємства. В умовах ринкової економіки, коли фінансова підтримка збиткових підприємств є не правилом, а виключенням, як це було при адміністративно-командній системі, дослідження проблем зменшення витрат виробництва, розробка рекомендацій у цій області - один з наріжних каменів всієї економічної теорії.

Можна виділити наступні основні напрямки зниження витрат виробництва у всіх сферах національної економіки:

- використання досягнень НТП;

- вдосконалювання організації виробництва і праці;

- державне регулювання економічних процесів.

Перш ніж розглядати основні напрямки економії витрат, необхідно зробити одне істотне зауваження. Справа в тім, що сама діяльність підприємства по забезпеченню економії витрат у переважній більшості випадків вимагає витрат праці, капіталу і фінансів. Витрати по економії витрат тоді ефективні, коли ріст корисного ефекту (у найрізноманітніших формах) перевищить витрати на забезпечення економії. Природно, що є можливим  і прикордонний варіант, коли зменшення витрат на виробництво виробу не змінює його корисних властивостей, але дозволяє знизити ціну в конкурентній боротьбі. У сучасних умовах типовим є не збереження споживчих якостей, а економія на витратах у розрахунку на одиницю корисного  ефекту чи інших важливих для споживача характеристик. На практиці це часто приймає такі форми, як, наприклад, зниження вартості одиниці виробничої потужності металообробного верстата.

Реалізація досягнень НТП полягає, з одного боку, у більш повному використанні виробничих потужностей, сировини і матеріалів, у тому числі і паливно-енергетичних ресурсах, а з іншого боку - у створенні нових ефективних машин, устаткування, нових технологічних процесів. Найбільш характерна риса НТП другої половини XX сторіччя - перехід до принципово нового технологічного способу виробництва. Його перевага не тільки в більш високій економічній ефективності, але й у можливості робити якісно нові матеріальні блага, послуги, що істотно змінюють весь уклад життя, пріоритети життєвих цінностей.

Що стосується вдосконалення організації виробництва і праці, то цей процес, поряд з економією на витратах за рахунок скорочення втрат, практично у всіх випадках забезпечує підвищення продуктивності праці, тобто економію витрат живої праці. На нинішньому етапі економічного розвитку економія живої праці в порівнянні з економією суспільної праці дає більш вагомі результати, про що свідчать дослідження економічного росту на основі використання виробничої функції.

Вдосконалення організації виробництва в даний час представлено двома основними школами: американської і японський. Це численні системи матеріально-технічного забезпечення виробництва, його економічного стимулювання тощо.

У зниженні витрат виробництва значна роль належить державним програмам в області НТП і державним стандартам. Найбільш яскравим прикладом державного втручання в цій області можна вважати численні державні і приватні науково-технічні програми, створення яких обумовлено істотним зростанням витрат на паливно-енергетичну складову витрат (викликаною нафтовою кризою 70-х рр. У США й інших розвитих країнах, національні економіки яких споживають великий обсяг нафти), завдяки їм удалося в значній мірі компенсувати збільшення цін на нафту.

Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте основні  напрямки зменшення витрат виробництва та реалізації продукції.

2. В чому полягає реалізація досягнень НТП щодо зниження собівартості продукції.