ТЕМА 7. ПРЯМЕ ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

ТЕМА 7.1. Оподаткування прибутку підприємств: основні поняття та порядок здійснення.

Основні терміни та поняття: скоригований валовий дохід; валові витрати; податок на прибуток.

Одержаний підприємством прибуток є, з одного боку, основним фінансовим джерелом розвитку їх матеріально-технічної бази та соціального розвитку трудових колективів, з іншого боку, важливим джерелом формування державного бюджету . Відповідно до цього і побудована система розподілу та використання прибутку, яка розпочинається саме зі сплати підприємством податку на прибуток.

Податок на прибуток на лежить до тих податків, за допомогою яких активно реалізується регулююча функція щодо різноманітних сфер господарської діяльності підприємств.

На сучасному етапі  розвитку економіки нашої країни оподаткування прибутку підприємств здійснюється згідно Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997.  Так, за вищезазначеним Законом  платниками податку на прибуток є суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, що спрямована на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Об'єктом  оподаткування  є  прибуток,  який  визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звiтного  перiоду на:

   Суму валових витрат платника податку, 

   Суму амортизацiйних вiдрахувань.

Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, який отримано (нараховано) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.  Необхідно відмітити, що звітним періодом по нарахуванню та сплаті податку на прибуток є звітний квартал.

Сумами, що корегують валовий дохід, тобто не входять до його складу (віднімаються) є :

1) суми акцизного збору та ПДВ, отриманих (нарахованих) підприємством у складі ціни продажу продукції, за винятком випадків, коли таке підприємство  не є платником  ПДВ;

2) суми коштiв або вартiсть майна,  отриманi  платником  податку  як компенсацiя (вiдшкодування) за примусове вiдчуження  державою  iншого  майна платника податку у випадках, передбачених законодавством

3) суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством;

4) суми коштів в частині надмірно сплачених податків, зборів, якщо такі суми не включені до складу валових витрат;

5) суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку на прибуток у вигляді прямих  інвестицій чи реінвестицій у корпоративні права;

6) суми доходів органiв  виконавчої  влади  та  органiв  мiсцевого самоврядування вiд надання державних  послуг  (видачi  дозволiв  (лiцензiй), сертифiкатiв, посвiдчень, реєстрацiї, iнших послуг, обов'язковiсть придбання яких передбачена  законодавством),  у  разi  зарахування  таких  доходiв  до вiдповiдних бюджетiв;

7) суми отриманого платником податку емісійного доходу тощо.

Після вирахування сум корегування отримують скорегований валовий дохід. Далі визначають суму валових витрат підприємства за звітний період.

Валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат можна віднести:

· суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції та охороною праці;

· суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до  бюджетів різних рівнів, але  не  бiльше  нiж  чотири  вiдсотки   оподаткованого прибутку попереднього  звiтного  перiоду;

· суми  внесених  (нарахованих)  податкiв,  зборiв (обов'язкових платежiв),  установлених  Законом  України  "Про  систему  оподаткування"

· суми  коштiв,  внесенi  до  страхових   резервiв;

· суми витрат не врахованих в попередніх звітних періодах;

· витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду. (Витрати, що перевищують цю суму, відносяться на збільшення балансової вартості основних фондів, та підлягають амортизації за відповідними нормами);

· суми безнадiйної заборгованостi в частинi, що не  була  вiднесена до валових витрат у разi коли вiдповiднi заходи щодо стягнення таких  боргiв не привели до позитивного наслiдку, а також  суми  заборгованостi,  стосовно яких закiнчився строк позовної давностi;

· суми  витрат,  пов'язаних  з  придбанням,  добудовою об'єкта незавершеного будiвництва та введенням його в експлуатацiю, якi виникають  у платника податку - покупця об'єкта незавершеного будiвництва протягом строку будiвництва,  визначеного  умовами  приватизацiї;

· суми  витрат,  пов'язаних  з  пiдтвердженням вiдповiдностi продукцiї,  систем  якостi,  систем  управлiння  якiстю,  систем  управлiння довкiллям, персоналу встановленим вимогам вiдповiдно до Закону України  "Про пiдтвердження вiдповiдностi»;

Якщо об'єкт оподаткування платника податку з  числа  резидентiв  за результатами  звiтного  (податкового)  кварталу  має  вiд'ємне  значення  (з урахуванням  суми  амортизацiйних  вiдрахувань),  дозволяється вiдповiдне зменшення об'єкта оподаткування наступного звiтного (податкового)  кварталу, а також кожного з  наступних  двадцяти  звiтних  (податкових)  кварталiв  до повного погашення такого вiд'ємного значення об'єкта оподаткування.

Платник податку повинен вести облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів) матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції.

Якщо балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їхню балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця вираховується із суми валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Якщо ж балансова вартість таких запасів на початок звітного періоду перевищує  їх балансову вартість на кінець, то різниця додається до суми валових витрат у такому звітному періоді.

Платники податку на прибуток самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Датою збільшення валових витрат  виробництва та обігу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків чи з каси; або дата оприбуткування платником податку товарів.

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку в оплату товарів, що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт(послуг) – дата фактичного надання результатів робіт та послуг.

Прибуток підприємств оподатковується за ставкою 30% (при страхуванні ризиків життя – 6%, інші види страхування – 3%).

Податок, що  підлягає сплаті до бюджету, дорівнює сумі податку за ставкою, яка зменшена на вартість торгових патентів, що придбані платником податку згідно Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Податок повинен бути сплаченим до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Звітним документом по нарахуванню та сплаті податку на прибуток є Декларація про прибуток за звітний квартал, яку подають до податкового органу не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток та назвіть порядок його визначення..

2. Що входить до складу валових доходів підприємства?

3. Що входить до складу валових витрат підприємства?