ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

Зміст предмету "Управлінський облік" розкривають його численні об'єкти, що можуть бути об'єднані у дві групи:

1) виробничі ресурси, що забезпечують корисну працю людей у процесі господарської діяльності підприємства;

2) господарські процеси та їх результати, що складають в сукупності виробничу діяльність підприємства.

До складу виробничих ресурсів входять:

· основні засоби, до складу яких входять машини, устаткування виробничі будівлі тощо;

· нематеріальні активи, а саме: право користування землею, ліцензії, товарні знаки тощо;

· матеріальні ресурси – предмети праці, що підлягають обробці у процесі виробництва за допомогою засобів праці. Вони включають сировину як продукт добувних галузей промисловості, сільського господарства, матеріали , що підлягають попередній обробці як на даному підприємстві, так і на інших (напівфабрикати, заготовки, упаковки, відливки, деталі, вузли тощо);

· трудові ресурси, якими розпоряджається підприємство на даний момент.

До другої групи об'єктів управлінського обліку відносяться наступні види діяльності:

· постачальницько-заготівельна, а саме: придбання, зберігання, забезпечення виробництва сировинними ресурсами, допоміжними матеріалами та виробничим устаткуванням та запасним частинами для його утримання і ремонту, а також маркетингова діяльність, пов'язана із процесами постачання;

· виробнича – процеси, що обумовлені технологією виробництва та складаються з основних і допоміжних операцій; операції по удосконаленню продуктів, що випускаються; операції по розробці нових видів продуктів;

· фінансово-збутова, що включає в себе маркетингові дослідження та операції по вивченню та формуванню ринку збуту продукції; безпосередньо збутові операції, що включають упаковку, траспортування та інші види таких робіт; операції, що сприяють зростанню обсягу продаж, починаючи з реклами продукту і закінчуючи встановленням прямих зв'язків із споживачами; контроль якості продукції, що випускається;

· організаційна, а саме: створення організаційної структури підприємства, організація інформаційної системи на підприємстві з прямим та зворотнім зв'язками; операції координування дій внутрішніх виконавців, спрямованих на виконання основної мети підприємства.

В теорії та практиці об'єкти обліку і об'єкти калькулювання досить часто ототожнюються, хоча між ними існують принципові відмінності.

Об'єктом обліку витрат П(С)БО 16 "Витрати" називає продукцію, роботи, послуги, або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Більшість підприємств є складним комплексом виробництв з різними об'єктами обліку виробничих витрат. Наприклад, на хімічному заводі, що виготовляє реактиви, облік витрат по основній продукції може бути організований за технологічними процесами або стадіями. При цьому, наприклад, при виробництві бромистого заліза виділяються наступні стадії: отримання та підготовка рапи (бурових вод); вибір розчину бром-заліза; виготовлення твердого бром-заліза. Облік замовлених хімічних реактивів може бути організований за окремими замовленнями. Разом з тим, витрати по фасуванню, упаковці хімреактивів і препаратів узагальннюються в одну групу і розподіляються пропорційно до нормативної (планової) собівартості. Таким чином, в цих умовах явно виражені щонайменше три типи об'єктів обліку витрат, які відповідно визначають відмінності в методах обліку.

Аналогічна ситуація має місце і на підприємствах інших галузей. Наприклад, в масовому і багатосерійному виробництвах машинобудування найчастіше витрати заготівельних цехів обраховуються в розрізі відповідних виробництв, витрати на виготовлення основної продукції – по групах виробів, дослідного виробництва та разових робіт – за замовленнями.

Таким чином, об'єктом обліку витрат слід вважати початкову одиницю, в розрізі якої ведеться аналітичний облік витрат виробництва.

Відмінності в умовах виробництва підприємств різних галузей визначають наявність в організації аналітичного обліку напівфабрикатного та безнапівфабрикатного варіантів. При безнапівфабрикатному варіанті облік витрат здійснюється за відповідними калькуляційними статтями, затвердженої для даної галузі галузевими інструкціями. При напівфабрикатному варіанті ведення обліку здійснюється за статтями калькуляції з послідовним включенням витрат попередніх стадій обробки до наступних за статею "Напівфабрикати власного виробництва". При цьому калькулювання собівартості здійснюється на кожній із вказаних стадій.

Об'єктом калькулювання виступають предмети праці. Але таке досить широке тлумачення дає лише орієнтир для вибору об'єктів калькулювання, адже крім предметів праці підприємства можуть спеціалізуватись на випуску напівфабрикатів та комплектуючих виробів, певних видів робіт та послуг. Слід врахувати також, що об'єктом калькулювання може бути незавершене виробництво, брак у виробництві, продукція допоміжних, підсобних та обслуговуючих виробництв. Отже, в системі калькулювання об'єктами калькулювання є різні носії витрат.

Калькулювання – це система науково обгрунтованих прийомів визначення собівартості всієї продукції та її окремих видів, визначення ефективності технології виробництва, роботи структурних підрозділів підприємства та апарату управління.

В залежності від технології і характеру продукції об'єктами калькулювання можуть бути:

· один продукт (комплекс продуктів) в цілому по виробництву;

· один продукт (комплекс продуктів) по окремих процесах, стадіях, переділах, фазах виробництва;

· виріб (група виробів) по підприємству;

· виріб (група виробів) в розрізі цехів, дільниць, бригад;

· вид робіт, послуг по структурних підрозділах підприємства;

· напівфабрикат;

· деталі, вузли.

З об'єктом калькулювання тісно пов'язані калькуляційні одиниці, які є вимірниками об'єкту калькулювання. Калькуляційна одиниця дає змогу розрахувати витрати на виробництво по кожній статті окремо і в цілому на одиницю випущеної продукції. При виборі калькуляційної одиниці враховуються умови виробництва і споживання продукту, якісні та кількісні параметри.

Калькуляційні одиниці можна об'єднати у такі основні групи:

· натуральні – штука, метр погонний, метр квадратний, метр кубічний, кілограм, літр, квт-год тощо;

· умовно-натуральні – 1 умовна банка, 1 ткм, 1 умовна т, 100 пар взуття певного артикула тощо;

· приведені одиниці – маса продукту в перерахунку на вміст корисних речовин, 100 умовних банок консервів тощо;

· експлуатаційні – одиниця потужності машин, корисна площа будинку, параметри приладів тощо;

· одиниці часу – нормо-години, машино-дні тощо.

Калькуляційні одиниці використовуються на стадії складання калькуляції, коли визначаються витрати в розрахунку на одиницю продукції, робіт та послуг. При калькулюванні робиться розрахунок (калькуляція) собівартості одиниці продукції діленням загальної суми витрат, виявлених в аналітичному обліку по об'єкту калькулювання, на кількість одиниць даного об'єкту.